Рішення № 83913544, 27.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.08.2019

Справа № 320/5434/19

2-а/320/124/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Г.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Савлука О.О.,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №120 від 02.07.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати як незаконну постанову №120 від 02.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-3 КУпАП в сумі 850,00 гривень, винесену адміністративною комісією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, та закрити справу.

Позовну заяву позивач мотивує тим, що 09.05.2019 року відносно неї працівником поліції Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-3 КУпАП. 02.07.2019 року адміністративною комісією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради відносно неї була винесена постанова №120 про накладення грошового стягнення у розмірі 850 гривень. Позивач вказує, що не погоджувалась з протоколом та пояснила поліцейському та комісії, що не пропагує георгіївську стрічку, а лише одягла її 09.05.2019 року, що вшанувати пам`ять свого діда, який воював у лавах радянської армії проти німецьких загарбників. Крім того, позивач вважає незаконним складання протоколу від 09.05.2019 року працівником поліції Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області, так як відповідно до ст. 255 КУпАП ні працівник, ні орган поліції не уповноважені правом складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-3 КУпАП. Отже, протокол, на думку позивача, складений не уповноваженою на те посадовою особою. Крім того, позивач вказує, що незаконно винесена постанова у даній справі, оскільки згідно з вимогами 218 КУпАП адміністративна комісія неправомочна розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-3 КУпАП.

У судовому засіданні позивач та її представник – адвокат Савлук О.О. на задоволенні позовних вимог наполягали у повному обсязі за зазначеними у позові доводами та підставами.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог на підставі доводів, зазначених у письмовому відзиві на позов. Зазначив, що чинним законодавством України не визначено, які саме органи повинні розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-3 КУпАП, тому на підставі вимог ст. 214 КУпАП розгляд вказаних справ належить до компетенції адміністративної комісії. Повідомлення про засідання адміністративної комісії ОСОБА_1 отримала особисто у приміщенні виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області. Згідно витягу з протоколу №11 комісія, розглянувши протокол від 09.05.2019 ГП № 391925 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-3 КУпАП, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , враховуючи, що правопорушення вчинено вперше, постановила стягнути штраф у розмірі 850 гривень. Враховуючи вищевикладене, вважає, що адміністративна комісія виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області діяла обґрунтовано (тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), неупереджено, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з урахуванням майнового стану винного та його права на участь у процесі прийняття рішення, протягом розумного строку, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Положенням, Конституцією та законами України. Наведені позивачем підстави щодо незаконності постанови адміністративної комісії № 120 від 02.07.2019 не є такими, що впливають на законність та обґрунтованість звільнення позивача від відповідальності, а тому не можуть бути прийняті в якості достатніх для задоволення позовних вимог повністю або частково.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до вимог ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з протоколом серії ГП № 391925 від 09.05.2019 року, складеним ДОП Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області, 09.05.2019 року о 10 годині 04 хвилини ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Мелітополь, вул. Героїв України, а саме на Братському кладовищі, публічно демонструвала на своєму одязі георгіївську (гвардійську) стрічку, а саме на нагрудному кармані білої футболки, ліворуч, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-3 КУпАП.

Частиною 1 ст. 173-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за публічне використання, демонстрацію або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення.

Згідно положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 255 КУпАП визначено осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення. Зокрема, визначено компетенцію органів внутрішніх справ (Національної поліції), які мають право складати протоколи у конкретно визначених випадках. При цьому, у відповідності до вимог ст.255 КУпАП, суд встановив, що складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-3 КУпАП, не належить до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції).

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Згідно ч.4 вказаної статті при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Однак, як було встановлено у судовому засіданні, права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 під час складення протоколу роз`яснені не були.

Згідно пояснень представника відповідача у судовому засіданні, права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 були роз`яснені перед розглядом справи адміністративною комісією, однак під час складення протоколу права їй не роз`яснялися.

Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №120 від 02.07.2019 про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Відповідно до приписів ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Отже, для умов притягнення особи до адміністративної відповідальності з`ясуванню підлягає насамперед факт вчинення адміністративного правопорушення, який може бути встановлений не інакше як на підставі належних та допустимих доказів.

За приписами ст.2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб`єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що під час засідання адміністративної комісії 02 липня 2019 року голова комісії ОСОБА_3 був відсутній, та член комісії ОСОБА_4 , однак у вступній частині постанови зазначено, що вони були присутні на засіданні комісії під час розгляду адміністративної справи та протоколу ГП №391925 відносно ОСОБА_1

Щодо зазначених обставин представник відповідача не заперечувала.

Крім того у судовому засіданні встановлено, що оскаржувану постанову підписано не головою комісії ОСОБА_5 І. , а його заступником Котловим Д.

У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , копія якої додана до матеріалів справи (а.с.11), зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався адміністративною комісією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, у тому числі за участю голови комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . При цьому підпис ОСОБА_3 у постанові відсутній. Замість його підпису мається підпис заступника, однак вказані відомості не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку.

Таким чином судом встановлено, що постанова складена з порушенням вимог закону ст. 283 КУпАП оскільки зазначено прізвища осіб які входять до складу адміністративної комісії, однак не були присутні на засіданні, тобто внесено відомості які не відповідають дійсності щодо складу органу, а відтак постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови №120 від 02.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-3 КУпАП в сумі 850,00 гривень, винесеної адміністративною комісією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 283, 293 КУпАП, ст. ст. 71, 161-163 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №120 від 02.07.2019 року - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №120 від 02.07.2019 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-3 КУпАП, винесену адміністративною комісією виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В. Юрлагіна