Ухвала суду № 83907337, 28.08.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2-з/381/27/19

381/1256/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів та визнання права власності.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2019 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2019 року провадження у справі зупинено до прийняття Верховним судом рішення у справі № 381/2958/17 за касаційними скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 12.06.2018 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

23.07.2019 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у зазначеній справі та просить суд вжити заходів по забезпеченню позову, а саме накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішення суду.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник в заяві про забезпечення позову зазначив, що між ним та ЖБК «Машинобудівник» укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі. Після внесення коштів, між головою правління та ОСОБА_1 був складений акт на передачу житлового приміщення, за умовами якого ОСОБА_1 було передано житлове приміщення, а саме квартира АДРЕСА_2 , яке він зареєстрував у встановленому законом порядку. Постановою апеляційного суду витребувано вказане нерухоме майно у ОСОБА_1 та передано на користь ЖБК «Машинобудівник». Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Ухвалою Верховного суду по даній справі відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Апеляційного суду. Однак, поки було подано касаційну скаргу, було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 14.04.2017 року з іншою особою ОСОБА_2 та ЖБК «Машинобудівник». На даний час новий власник ОСОБА_2 намагається продати квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується об`явами на інтернет-ресурсі, що в подальшому утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2019 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів та визнання права власності.

Предметом позову ОСОБА_1 є визнання недійсним договору на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 15.03.2017 року на квартиру АДРЕСА_4 , укладений між ОСОБА_2 та ЖБК «Машинобудівник»; визнання недійсним договору на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 14.04.2017 року на квартиру АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ЖБК «Машинобудівник» та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_5 та на АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності набуття відповідачами права вланості на спірні квартири, однак, враховуючи розміщення на інтернет-ресурсах оголошення з приводу продажу спірного нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення у вказаній справі.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися квартирами АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.

Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу відповідачів, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет розгляду даної справи, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви.

Керуючись ст. 2,149, 150 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ідент.номер – НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_7 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 до набрання законної сили рішення суду.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити до Фастівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Г.В. Соловей