Ухвала суду № 83904472, 29.08.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №462/4911/19

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

29 серпня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді – Брильовський Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву позивача про забезпечення адміністративного позову за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рослюк Т.С. про визнання незаконними та скасування постанов, вимог, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рослюк Т.С., в якій просить суд:

- визнати незаконними та скасувати постанови Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рослюк Т.С.:

від 22.07.2019 ВП № 52991158 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи божника;

від 22.07.2019 ВП № 52991158 про арешт коштів боржника;

від 22.07.2019 ВП № 52991158 про накладення штрафу;

від 22.07.2019 ВП № 52991158 про арешт майна боржника;

- визнати незаконними та скасувати вимоги Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рослюк Т.С. від 12.07.2019 № В/8-31056, від 18.07.2019 №В-8/32337 у ВП №52991158;

- зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Рослюк Т.С. закрити виконавче провадження № 52991158.

29.08.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом :

- зупинення дії нормативно-правових актів старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Рослюк Т.С., а саме : постанов від 22.07.2019 про накладення штрафу у розмірі 1700 грн, про арешт майна боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт коштів боржника, постанов від 05.08.2019 про накладення штрафу у розмірі 3400, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про стягнення виконавчого збору у розмірі 8346 грн;

-зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Рослюк Т.С. зупинити виконавче провадження №52991158 на час розгляду справи.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав, оскільки виконавець може продовжити приймати неправомірні постанови, які порушують її права, за захистом яких вона звернулася. Також зазначила, що державним виконавцем неправомірно винесено оскаржувані постанови, оскільки остання рішення суду №1309/9120/12 добровільно виконала, відповідно виконавче провадження ВП №52991158 підлягає закриттю.

За наведених підстав, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржених постанов та зупинення виконавчого провадження на час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документів, суд не вбачає необхідності викликати заявника для дачі пояснень/додаткових доказів та, відповідно, призначати судове засідання.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 4 ст. 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач лише констатує наявність постанов державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 1700 грн, про арешт майна боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт коштів боржника, постанов від 05.08.2019 про накладення штрафу у розмірі 3400, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про стягнення виконавчого збору у розмірі 8346 грн та не наводить достатніх аргументів, фактів того, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася. Доказів, які б свідчили про очевидну протиправності такого рішення суб`єкта владних повноважень чи утруднення виконання рішення суду у подальшому суду позивач також не надає, а наведені у позовній заяві та заяві про забезпечення позову доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Крім того, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає наявності обставин для застосування заходів забезпечення позову, визначених ст. 150 КАС України, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 9,150,151,154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський