Ухвала суду № 83903764, 29.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

29 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2559/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” звернулося з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2019 №596 про анулювання ліцензії на провадження виду господарської діяльності в частині анулювання ТОВ “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” ліцензії серії АВ №601559 на провадження господарської діяльності з ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; ліцензії серії АВ НОМЕР_1 601560 на провадження господарської діяльності з продажу спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, індивідуального захисту, активної оборони, відповідно до наказу МВС від 02.07.2012 №588.

Ухвалою судді від 23.08.2019 року відкрито провадження у справі. Ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі на 11:00 17 жовтня 2019 року.

27.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 22.07.2019 №596 про анулювання ліцензії на провадження виду господарської діяльності в частині анулювання ТОВ “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” ліцензії серії АВ №601559 на провадження господарської діяльності з ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; ліцензії серії АВ НОМЕР_1 601560 на провадження господарської діяльності з продажу спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, індивідуального захисту, активної оборони, відповідно до наказу МВС від 02.07.2012 №588.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що оскаржуваний наказ Міністерства Внутрішніх справ України від 22.07.2019 №596 набрав чинності, у зв`язку з чим позивач не має права здійснювати господарську діяльність. Це завдає значних збитків та втрат. У штатному складі позивача знаходяться наймані працівники, а анулювання ліцензії, в свою чергу, позбавляє їх заробітку.

Суд, надавши правову оцінку доводам заявника викладених в заяві про забезпечення позову, дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку неможливо застосувати заходи забезпечення позову і з підстав наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оскільки з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правову позицію, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

В свою чергу, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності дій відповідача, оцінка на предмет законності яких буде надана судом за результатами розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 22.07.2019 №596 про анулювання ліцензії на провадження виду господарської діяльності анульовано ліцензію ТОВ “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” ліцензії серії АВ №601559 на провадження господарської діяльності з ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; ліцензії серії АВ НОМЕР_1 601560 на провадження господарської діяльності з продажу спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, індивідуального захисту, активної оборони, відповідно до наказу МВС від 02.07.2012 №588.

Водночас, позивач просить зупинити дію вказаного наказу з підстав відсутності можливості здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з чим понесенням значних фінансових збитків та втрат.

Виходячи із змісту поданого клопотання та доводів, наведених заявником у його обґрунтування, суд приходить висновку, що заявником не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Неможливість чи ускладнення у здійсненні господарської діяльності позивача не є самостійною підставою для зупинення спірного наказу, оскільки інститут забезпечення позову спрямований, в першу чергу, на можливість безперешкодного виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. В свою чергу, у разі скасування акта суб`єкта владних повноважень, відповідний акт втрачає чинність з моменту набрання рішення законної сили, а відтак, у разі задоволення позову і скасування наказу Міністерства Внутрішніх справ України від 22.07.2019 №596, вказаний наказ втратить чинність з дня набрання рішенням суду законної сили і не потягне за собою будь-яких наслідків.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, з огляду на що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” про забезпечення позову, слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬ-ЗБРОЯ” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексом адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока