
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2019 року м.Київ № 320/3081/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та просить суд:
визнати дії щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії за період з 01.03.2015 по 30.09.2018 неправомірними;
зобов`язати виплатити недоотриману пенсію за період з 01.03.2015 по 30.09.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у березні 2019 року, після смерті свого чоловіка, звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої суми пенсії, однак пенсійним органом було відмовлено, оскільки позивач на день смерті не проживала зі своїм чоловіком.
На думку позивача такі дії є неправомірними, у зв`язку з чим звернулась з позовом до адміністративного суду.
На день розгляду справи від відповідача заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву не надходило.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.04.1957 та про смерть серії НОМЕР_2 від 12.12.2018.
Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 20.09.2018 № 0000619437 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Житомирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримував пенсію за віком.
06 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про виплату недоотриманої її померлим чоловіком суми пенсії в порядку, передбаченому ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
У відповіді від 10.05.2019 № 3915/02.1 пенсійний орган зазначив, що заявником не надано документів, які підтверджують факт проживання ОСОБА_1 разом з пенсіонером на день його смерті, а тому підстави для здійснення виплати недоотриманої суми пенсії за період з 01.03.2015 по 30.09.2018 відсутні.
Не погоджуючись з такими діями позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058).
Статтею 1 Закону № 1058 визначено, що пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок № 22-1), п. 2.26 якого визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у ч. 2 ст. 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Аналогічна норма зазначена у ст. 91 Закону № 1788, згідно з якою суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що право на отримання коштів належить членам сім`ї померлого пенсіонера, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому пенсіонеру, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.
За таких обставин суд вважає, що позивач, як член сім`ї, має право на недоотриману її померлим чоловіком за життя суму пенсії.
З матеріалів справи, зокрема з паспорта позивача серії НОМЕР_3 , виданого Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області від 14.07.1997 та довідки від 20.09.2018 № 0000619437 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 Торез АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
У свідоцтві про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 12.12.2018 місцем смерті зазначено м. Торез, Донецької області,.
Враховуючи, що при зверненні до відповідача із заявою про виплату належних позивачеві сум недоотриманої пенсії, які залишилися після смерті її чоловіка, позивачем було подано копії: свідоцтва про смерть, свідоцтва про одруження та копії паспорта позивача із зазначенням місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , де і помер ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що позивач проживала разом з її померлим чоловіком на день його смерті.
Також, суд звертає увагу, що довідка про взятя на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_4 , у якій зазначено фактичне місце перебування позивача за адресою:
АДРЕСА_4 видана ОСОБА_1 20.09.2018, тобто після смерті її чоловіка.
Крім того, відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 не проживала з ОСОБА_2 на день його смерті.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії за період з 01.03.2015 по 30.09.2018 неправомірними та зобов`язання виплатити недоотриману пенсію за період з 01.03.2015 по 30.09.2018 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами. 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо відмови у виплаті позивачеві недоотриманої її померлим чоловіком суми пенсії.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція № 0.0.1377746182.1 від 11.06.2019), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40380333) щодо відмови та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) недоотриманої пенсії за період з 01.03.2015 по 30.09.2018 неправомірними.
Зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40380333) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) недоотриману пенсію за період з 01.03.2015 по 30.09.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40380333).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.
Судове рішення № 83903723, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 18.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/3081/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: