Рішення № 83901078, 29.08.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 Справа № 914/1235/19

Господарський суд Львівської області розглянув матеріали справи:

за позовом:Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вул. Ушакова, буд. 53, м. Херсон, 73003)до відповідача:Фізичної особи-підприємця Гальчинської Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 )про:стягнення 59016 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Зубко С. В.

Учасники справи не повідомлялись.

27.06.2019 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1292 поступила позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичної особи-підприємця Гальчинської Оксани Григорівни про стягнення 59016 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором № 011/7016/158633 від 29.08.2013 р.

Ухвалою суду від 02.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Сторони не повідомлялись про місце, дату та час судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:

29.08.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Гальчинською Оксаною Григорівною (позичальник, відповідач у справі) укладено кредитний договір № 011/7016/158633 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, відповідно до умов договору кредитор (позивач) надає позичальнику (відповідачу) можливість використання кредитної лінії (надалі - кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 100000 грн. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту. На дату укладання договору поточний ліміт кредиту складає 65000 грн.

Кредит надається строком до 29.08.2015 р. включно (п. 1.2. Кредитного договору).

Пунктом 1.4. Кредитного договору передбачено, що кредит надається з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності позичальника.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, протягом усього часу фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30% річних.

Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом (п. 2.3. Кредитного договору).

Згідно з п. 5.2. Кредитного договору, позичальник зобов`язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладання договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора.

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, не здійснив щомісячного погашення кредитної заборгованості.

Станом на 14.05.2019 р. заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 59016,36 грн. (заборгованість за дозволеним овердрафтом), що підтверджується розрахунком заборгованості по картковому кредиту та випискою по рахунку.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором з вимогою негайно погасити заборгованість. Однак відповідач не погасив заборгованість по кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано прострочення повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 59016,36 грн.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичної особи-підприємця Гальчинської Оксани Григорівни про стягнення 59016 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором № 011/7016/158633 від 29.08.2013 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.02.2019 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача. Отже, на дату звернення з даним позовом до суду, відповідач не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Кредитний договір, стягнення заборгованості по якому є предметом даного спору, укладався з фізичною особою-підприємцем. Кредит за вказаним договором надавався з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності позичальника.

Отже, даний спір виник у зв`язку із здійсненням відповідачем господарської діяльності.

З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 вказаного Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Враховуючи суб`єктний склад сторін Кредитного договору та цільове призначення надання кредиту, даний спір належить до юрисдикції господарського суду.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до ЄДРЮОФОПГФ запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

За подання даної позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.06.2019 р. № 6438.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 4, 7, 11, 20, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Гальчинської Оксани Григорівни про стягнення 59016 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором № 011/7016/158633 від 29.08.2013 р. - задоволити повністю.

2. Стягнути з Гальчинської Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вул. Ушакова, буд. 53, м. Херсон, 73003; ідентифікаційний код 14305909) 59016 грн. 36 коп. заборгованості за кредитом та 1921 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 серпня 2019 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.