Ухвала суду № 83894738, 27.05.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/20925/18

н/п 1-м/766/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Зубова О.С., при секретарі Хандусенко О.Є., прокурора Лазуткіної О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду м.Херсона клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округа –Югри Російської Федерації від 12.05.2017 р. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсона, громадянина України, українця, освіта повна середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого за ч.3 ст.30 - п. «г» ч.4 ст. 228.1 КК РФ до 09 років 10 місяців позбавлення волі,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації, посилаючись на те, що 12.10.2018 року наказом Міністерства юстиції України № 3189/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 .

У судовому засіданні встановлено, що згідно вироку Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округа –Югри Російської Федерації від 12.05.2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30 - п. «г» ч.4 ст. 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу інтернет), групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді 09 років 10 місяців позбавлення волі зі штрафом в розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, строк відбування покарання зазначено вираховувати з 12 травня 2017 року, та зарахувати у строк відбування покарання час тримання під вартою з 22.12.2016 року по 11.05.2017 року.

На теперішній час, ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ « Об`єднання виправних колоній №2 з особливими умовами господарської діяльності ГУФСВП Росії по Пермському краю».

Кінець строку відбуття покарання 21.10.2026 року.

Станом на 22.06.2018 року відбута частина покарання засудженого складає 1 рік 6 місяців, не відбута частина відповідно складає 8 років 03 місяці 29 днів, що підтверджується довідкою про відбуття покарання.

Згідно довідки бухгалтерії ФКУ « Об`єднання виправних колоній №2 з особливими умовами господарської діяльності ГУФСВП Росії по Пермському краю» в установі знаходиться виконавчий лист про стягнення з засудженого штрафу у розмірі ста тисяч рублів, однак утримання не проводяться так як ОСОБА_1 не працевлаштований.

В клопотанні також заявлено прохання розглядати його у судовому засіданні без участі представника Міністерства юстиції України, участь якого згідно з ч.1 ст. 610 КПК України не є обов`язковою.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, який вважав, що клопотання підлягає задоволенню, суд приходить до наступного.

Так, статтею 9 Конституції України передбачено що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом "b" ч.1 ст.9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті органи держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Пунктами "а","d" ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.609 КПК України, Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Як слідує з ч.1 ст.10 Конвенції про передачу засуджених осіб, у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Засуджений ОСОБА_1 подав заяву, в якій особисто виклав бажання продовжити подальше відбування покарання на території України та просив перевести його для подальшого відбуття покарання в Україну, громадянином якої він є.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.30 - п. «г» ч.4 ст. 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу інтернет), групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є карним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, що відповідає ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України (закінчений замах на збут наркотичних засобів вчинений за попередньою змовою групою осіб ), якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Однак, в силу ст.69-1 КПК України строк покарання засудженого ОСОБА_1 не може перевищувати двох третин максимального строку покарання, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тому його слід вважати таким, що є засудженим за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України, з урахуванням вимог ст.69-1 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі

Крім того, ОСОБА_1 вироком Російської Федерації від 12.05.2017 року було засуджено до додаткового покарання у виді штрафу у розмірі 100 000 рублів, однак у відповідності до ч.5 ст. 610 КПК України невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України.

Оскільки санкцією ч.2 ст. 307 КК України передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, сплата штрафу виконанню не підлягає. Однак, покарання за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена у державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку, суд не встановлює додаткове покарання, у виді конфіскації майна

Також, враховуючи, що держава виконання вироку забезпечує продовження відбування покарання відповідно до свого законодавства, не погіршуючи становища засудженої особи, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.5 ст.72 КК України та зарахувати ОСОБА_1 за вироком Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округа –Югри Російської Федерації від 12.05.2017, в строк відбування покарання, строк його попереднього ув`язнення, в межах цього кримінального провадження, з 22.12.2016 року по день набрання вироком законної сили – 19.07.2017 включно з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Міністерства юстиції України, так як дотримані вимоги ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та ч.2ст. 610 КПК України, тому є всі достатні та законні підстави для приведення зазначеного вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 606, 607, 609, 610 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України - задовольнити.

Привести вирок Нижнєвартовського міського суду Ханти-Мансійського автономного округа –Югри Російської Федерації від 12.05.2017 року відносно засудженого ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_1 засудженим:

за ч.2 ст.15 ч.2 ст.307 КК України, з урахуванням вимог ст. 69-1 КК України до покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з дня затримання - 22.12.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.12.2016 року по 11.05.2017 р., з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Додаткове покарання у виді штрафу не виконувати.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області протягом семи днів з дня її проголошення.

СуддяО. С. Зубов