Рішення № 83891784, 01.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5880/19

Провадженні № 2-а/760/634/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Усатової І.А.

при секретарі Мелешко О.С.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенанта поліції Гаркуши Миколи Миколайовича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним адміністративним позовом до відповідача.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 20 лютого 2019 року інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Гаркушею М.М. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за керування транспортним засобом, на якому не освітлюються номерні знаки, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Зазначає, що дійсно 20.02.2019 позивач рухався на автомобілі GEELY HR 7151, д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Харківське Шосе, 21, у м. Києві та був зупинений екіпажем патрульної поліції. При цьому зазначив, що оскільки це була темна пора доби він їхав з увімкненими освітлюваними приладами транспортного засобу, в тому числі, габаритні вогні, ліхтарі ближнього освітлення, а також освітлення номерних знаків.

Позивач вказує на те, що Правил дорожнього руху він не порушував, інспектор доказів порушення ним правил дорожнього руху не надав, його пояснення не були прийняті до уваги. А також інспектором не було дотримано положень ст.ст. 276, 283 КУпАП.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія НК № 690590 від 20 лютого 2019 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Інспектор Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенант поліції Гаркуша М.М. належними чином отримав позовну заяву з додатками, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за керування транспортним засобом, на якому не освітлюються номерні знаки, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР (а.с. 8).

Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.

Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, а постанова винесена з порушенням норм законодавства.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у справі відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Гаркуша М.М. як суб`єкт владних повноважень, дії якої оскаржуються позивачем, не надав до суду будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.

Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 20 лютого 2019 року.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо винесення адміністративного постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки, відповідач діяв в межах своїх повноважень, вимога про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати в розмірі 768,40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції.

Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенанта поліції Гаркуши Миколи Миколайовича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову серія НК № 690590 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20 лютого 2019 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Гаркушею М.М., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: