Ухвала суду № 83887617, 28.08.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

28.08.2019

Справа № 642/5805/19

Провадження № 2/642/1600/19

У х в а л а

Іменем України

28 серпня 2019 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", боржник – ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання,

встановив :

До Ленінського районного суду м.Харкова надійшла вищевказана позовна заява.

Дослідивши позовну заяву з додатками, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, як вбачається з тексту, представником КП «ХТМ» Шапка Н.О. подано позовну заяву до суду, в той час як сторонами зазначено позивача та боржника.

Положеннями статті 42 ЦПК України передбачено склад учасників справи у справах позовного провадження це сторони (позивач та відповідач ст. 48 ЦПК України) та треті особи; у справах наказного провадження це заявник та боржник.

Таким чином, представнику КП «ХТМ» Шапка Н.О. слід привести позовну заяву у відповідності до зазначеного, вказавши в позовній заяві правильним склад учасників справи.

Також, в порушення ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до копії позовної заяви для відповідача довідку про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIІІ від 06.12.2016р.) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921,00 грн.

Разом з цим, представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просить з урахуванням майнового стану підприємства відстрочити сплату судового збору або звільнити від такої сплати до ухвалення судом рішення.

Частиною 1 статті 136 ЦПК України та ч. 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Поняття відстрочення та звільнення від сплати судового збору мають різну правову природу.

Суд розглядає вимоги сторін в межах заявлених вимог, а тому, зазначаючи в прохальній частині клопотання альтернативні варіанти відстрочення та звільнення від сплати судового збору, позивач не може перекладати на суд обов`язок з вибору одного з них.

Крім того, враховуючи, що відстрочка (звільнення) сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а також враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання не надано жодного доказу на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, клопотання про відстрочку або звільнення від сплати суми судового збору задоволенню не підлягає

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. Крім того, КП «Харківські теплові мережі» є юридичною особою і в судовому порядку не визнане банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1921 грн. на реквізити: отримувач коштів: УК у Холодногірському районі м. Харкова; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37999696; рахунок отримувача: 31217206700006; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; та надати до суду оригінал платіжного доручення.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника КП «Харківські теплові мережі» Шапка Н. про відстрочення або звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", боржник – ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання - залишити без руху та надати позивачу 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала підлягає оскарженню лише в частині сплати судового збору до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя