Ухвала суду № 83886093, 20.08.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/5767/2019

Справа № 428/9399/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Комплєктова Т.О., за участю секретаря Кожем`яки А.В., старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., прокурора відділу прокуратури Луганської області Трояна М.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Дубіни П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трояном М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 12017130000000150 від 22.03.2017 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Брянки Луганської області, який працює у ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трояном М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що у вересні 2015 року (більш точної дати під час здійснення досудового розслідування встановити не виявилось за можливим) у ОСОБА_3 , обізнаного про тимчасову окупацію представниками РФ території Луганської області, зокрема, суміжних з РФ Краснодонського району Луганської області, на території якого знаходиться пункт пропуску через державний кордон України з РФ «Ізварине», з корисливих мотивів виник умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України в зазначеному пункті пропуску з їх подальшою доставкою на контрольовану українською владою територію.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою усунення перешкод з боку представників окупаційних органів влади РФ, ОСОБА_3 в 2015 році в псевдодержавних органах т.зв. «ЛНР» зареєструвався як фізична особа-підприємець (мовою оригіналу: ФОП ОСОБА_4 , ид .н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ), після чого 04.09.2015 та 05.09.2016 отримав в т.зв. «Міністерстві інфраструктури та транспорту ЛНР», спеціальні дозволи № 314 та № 2899 про надання послуг по міжнародним перевезенням пасажирів та їх багажів в автобусах.

Згідно злочинного плану ОСОБА_3 незаконне переправлення осіб здійснюється пасажирськими автобусами за маршрутами м. Стаханов - м. Луганськ - ПП «Ізварине» - населенні пункти Ростовської та Белгородської областей РФ - ПП «Гоптівка» - м. Харків та в зворотному напрямку. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України з РФ здійснюється в пункті пропуску «Ізварине», дія якого, згідно Протокольному рішенню засідання Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 42, тимчасово припинена. Отримані від незаконних перевезень пасажирів грошові кошти отримуються ОСОБА_3 та розподіляються згідно визначеної ним пропорції між іншими співучасниками протиправних дій.

Для виконання свого злочинного плану, ОСОБА_3 залучив інших осіб, яким повідомив план злочинної діяльності та розподілив функції.

Так, для отримання транспортних засобів, на яких безпосередньо здійснюється незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_3 залучив свого сина - ОСОБА_6 , у власності якого перебувають пасажирські автобуси марки «MERSEDES-BENZ 0404-RHD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , «NEOPLAN N 316 -SHD», реєстраційний номер НОМЕР_4 , «NEOPLAN N 316 », реєстраційний номер НОМЕР_5 , «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_6 , та «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_7 . Вказані транспортні засоби передані водіям ФОП « ОСОБА_3 », з метою впровадження в дію схеми незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом перевезення їх з тимчасово окупованої території Луганської області до м. Харкова, з виїздом до РФ через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена, та в`їздом в Україну через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області), і так само в зворотному напрямку.

У квітні 2019 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливим, у громадянина України ОСОБА_1 , працівника ФОП « ОСОБА_3 », виник злочинний умисел, направлений на участь в запровадженій ОСОБА_3 схемі незаконного переправлення осіб через державний кордон України з метою отримання грошової винагороди.

З метою виконання злочинного умислу ОСОБА_1 , вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 , яким були визначені функції ОСОБА_1 , які полягали в наступному:

- пошуку фізичних осіб, з числа мешканців тимчасово окупованої частини Луганської області, які виявили бажання вирушити автобусом сполученням «Кадіївка- Харків» поза офіційними пунктами пропуску та перетином державного кордону в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- інформуванні ОСОБА_3 та інших осіб, залучених до заняття спільною протиправної діяльністю в якості водіїв автобусу, щодо наявності бажаючих вирушити автобусом сполученням «Кадіївка- Харків» поза офіційними пунктами пропуску та перетином державного кордону в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- проведенні рекламної роботи, в тому числі в мережі Інтернет, з метою донесення інформації про здійснення пасажирських перевезень сполученням Кадіївка- Харків» поза офіційними пунктами пропуску та перетином державного кордону в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- зборі коштів з пасажирів вказаного автобусу, якими здійснювались вказані перевезення;

- розподілі грошових коштів між учасникам злочину за вказівкою ОСОБА_3 та направлення останньому частки здобутих грошових коштів.

Безпосереднє перевезення вказаних осіб через державний кордон України ОСОБА_3 було доручено працівникам ФОП « ОСОБА_3 » ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких вони підшукали і залучили до заняття спільною злочинною діяльністю в якості водіїв наданого ОСОБА_6 автобусу марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 ;

В подальшому, з метою реалізації спільного умислу, діючи за вказівками ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який надав транспортний засіб, ОСОБА_1 , з початку серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року, використовуючи належний йому мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_9 , приймав дзвінки та складав списки осіб, яким необхідно було 12-13 серпня 2019 року потрапити з міст, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області до м. Харкова, шляхом проїзду через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине», робота якого тимчасово припинена, попередньо зазначаючи особам суму відповідної плати за проїзд, яка становить 1500 російських рублів або 750 гривень з особи, не залежно від початкової та кінцевої точки маршруту, та бронюючи кожному пасажиру особисте місце в автобусі та зазначаючи місце посадки.

Далі, ОСОБА_1 , повторно здійснені дзвінки особам, які виявили бажання 12-13 серпня 2019 року потрапити з міст, розташованих на тимчасово окупованій частині Луганської області до м. Харкова шляхом проїзду через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена, попередньо зазначаючи особам суму відповідної плати за проїзд, яка становить 1500 російських рублів або 750 гривень з особи та бронюючи кожному пасажиру особисте місце в автобусі, з метою підтвердження здійснення такої поїздки.

Так, ОСОБА_1 , сформувавши списки осіб, яким необхідно було 12-13 серпня 2019 року потрапити з міст, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області до м. Харкова, передав ОСОБА_3 та водіям автобусу марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інформацію щодо анкетних даних пасажирів та місця їх посадки до автобусу.

Далі, з метою приховання вчинення даного злочину між ФОП « ОСОБА_6 » та ОСОБА_1 укладено договір про здійснення нерегулярних перевезень про перевезення 12-13 серпня 2019 року 45 пасажирів, нібито з м. Таганрог (Російська Федерація) до м. Харкова, формуванням та узгодженням якого займався останній.

В подальшому, на виконання спільного злочинного умислу, з корисливих мотивів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 прибули до автостанції м. Кадіївка (м. Стаханова) Луганської області та почали керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, шляхом здійснення контролю за ходом посадки в автобус «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , що є знаряддям вчинення злочину, пасажирів, які попередньо узгодили з ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами про поїздку до м. Харкова за зазначеним маршрутом.

Виконуючи керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 провели інструктаж з пасажирами та надали їм настанови щодо їх поведінки з метою безперешкодного перетинання державного кордону України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена і міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області), а також прийняли та розмістили багаж.

Упевнившись у належному розміщенні пасажирів, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 рушили, почергово керуючи пасажирським автобусом марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 за заданим маршрутом до кінцевого пункту призначення у м. Харків через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області).

В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та диспетчера ОСОБА_1 керуючи пасажирським автобусом марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , 12 серпня 2019 року приблизно о 12 год. 30 хв. у селищі Ізварине Луганської області, незаконно переправили 45 осіб через державний кордон України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області).

В подальшому, з метою приховання вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на виконання вказівок ОСОБА_1 , 13 серпня 2019 року, перед перетинанням міжнародного автомобільного пункту пропуску «Гоптівка» повідомили 45 пасажирам автобусу MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , що у разі зацікавлення працівниками контролюючих та правоохоронних органів України, треба говорити що автобус прямує маршрутом «м. Таганрог (Російська Федерація) - м. Харків», та що є всі підтверджуючі на це документи. 13 серпня 2019 року, о 02 год. 33 хв., автобус марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , разом з 45 особами, які незаконно переправилися через державний кордон України, було зупинено на території Дергачівського району Харківської області працівниками правоохоронного органу, через що злочинні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та інших осіб щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України були припинені.

19.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтовується зібраними у провадженні доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

-переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, останньому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, при цьому слід врахувати, що ОСОБА_1 зареєстрований у м. Брянка Луганської області, яке є тимчасово окупованою територією Луганської області де не діють, а ні норми національного законодавства, а ні норми міжнародного права. Крім того, в ході досудового розслідування не встановлені або не притягнуті до кримінальної відповідальності інші особи, які є спільниками ОСОБА_1 та які можуть сприяти останньому переховуватись від органів досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-незаконно впливати на свідків, схиляти їх як особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженню так як ФОП « ОСОБА_3 » здійснює систематичні заходи з перевезення осіб через державний кордон України, протягом тривалого часу, що дає змогу підозрюваним отримати інформацію щодо осіб (адреси проживання, контактні номери телефонів), які постійно користувались їх послугами, наявність міцних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме розголошувати працівникам ФОП « ОСОБА_3 », зокрема ОСОБА_3 відомостей досудового розслідування, які ОСОБА_1 стали та/або стануть відомі під час його участі в даному кримінальному провадженні (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України);

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , оскільки до теперішнього часу всіх осіб причетних до незаконного переправлення представниками ФОП « ОСОБА_3 » не встановлено та не притягнуто до кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Зазначені факти обґрунтовують необхідність обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладені обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1 , в силу свого матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця проживання, застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання ним покладених судом обов`язків.

Викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даних, які б вказували на неможливість застосування ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, необхідним визначити розмір застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного слідчий та прокурор звернулися до суду з даним клопотанням в якому просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з альтернативою застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник Дубіна П.О. заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні та пояснив, що заявлені стороною обвинувачення заявлені ризики необґрунтовані.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та пояснив, що він не має наміру продовжувати злочинну діяльність. На даний час співпрацює зі слідством. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом обшуку транспортного засобу - автобуса «MERSEDES-BENZ 0 404», VIN-код № НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_7 , в результаті якого вилучено дозвільну документацію щодо здійснення пасажирських перевезень ФОП « ОСОБА_3 » та ФОП « ОСОБА_6 », фіктивна схема руху транспортного засобу MERSEDES-BENZ 0 404», VIN-код № НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_7 сполученням «Харків-Таганрог(РФ)», фіктивний договір про здійснення нерегулярного перевезення пасажирів, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 від 12.08.2019 із зазначенням П.І.Б. всіх пасажирів автобусу, інші предмети, речі, документи та чернетки, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України 13.08.2019; протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , в якій мешкає ОСОБА_1 , в результаті якого вилучена дозвільна документація щодо здійснення пасажирських перевезень ФОП « ОСОБА_6 », візитки з інформацією щодо здійснення пасажирських перевезень, грошові кошти, обгорнуті стрічками з позначками номерів автобусів, задіяних до протиправної діяльності, блокнот з чорновими записами щодо здійснення пасажирських перевезень в тому числі рейсом 12-13 серпня 2019 року сполученням «Кадіївка-Стаханов» на автобусі марки MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , а також грошові кошти, отримані внаслідок вчинення протиправної діяльності у загальній сумі еквівалентній 338 281 гривень (10138 доларів США - згідно з курсом НБУ(1:25,3217), станом на 13.08.2019 становить 256 711,3946 гривень, 20 турецьких лір - відповідно до курсу НБУ (1:4,5307) станом на 13.08.2019 становить 90,614 гривень, 2 200 російських рублів - згідно з курсом НБУ(1:0,3843) становить 845,46 гривень та 80 634 гривень); протокол огляду речей та предметів, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 від 15.08.2019, в ході якого в блокноті з чорновими записами виявлено записи щодо організації ОСОБА_1 переправлення 12-13 серпня 2019 року 45 осіб через державний кордон України в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 15.08.2019, згідно з яким ОСОБА_1 є працівником ФОП « ОСОБА_3 », який здійснює організацію переправлення осіб через державний кордон України в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена, шляхом підбору груп осіб, яким необхідно потрапити з м. Харкова до тимасово окупованої територіїх Луганської області (т.зв. «ЛНР»), надає водіям ФОП « ОСОБА_3 » фіктивні документи та настанови як необхідно себе поводити та інструктувати пасажирів, з метою безперешкодного проходження прикордонного контролю та збирає кошти з пасажирів автобусу, а також здійснює частковий їх розподіл між особами задіяними до протиправної діяльності; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 15.08.2019, згідно з яким ОСОБА_1 є працівником ФОП « ОСОБА_3 », який здійснює організацію переправлення осіб через державний кордон України в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена, шляхом підбору груп осіб, яким необхідно потрапити з м. Харкова до тимасово окупованої територіїх Луганської області (т.зв. «ЛНР»), надає водіям ФОП « ОСОБА_3 » фіктивні документи та настанови як необхідно себе поводити та інструктувати пасажирів, з метою безперешкодного проходження прикордонного контролю та збирає кошти з пасажирів автобусу, а також здійснює частковий їх розподіл між особами задіяними до протиправної діяльності; протокол проведення НСРД № 25/933 від 07.03.2019 відносно ОСОБА_1 , згідно якому останній є працівником ФОП « ОСОБА_3 », здійснює організацію незаконного переправлення груп осіб через державний кордон України в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена, шляхом підбору груп осіб для їх подальшого транспортування автобусами з реєстраційними номерами « НОМЕР_7 », «НОМЕР_2», «НОМЕР_4», «НОМЕР_6» сполученням «м. Харків - м. Кадіївка», а також оформлює фіктивні документи, з метою здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України; протоколом проведення НСРД №25/1916 від 23.05.2019 відносно ОСОБА_1 , згідно якому останній є працівником ФОП « ОСОБА_3 », здійснює організацію незаконного переправлення груп осіб через державний кордон України в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена, шляхом підбору груп осіб для їх подальшого транспортування автобусами з реєстраційними номерами « НОМЕР_7 », «НОМЕР_2», «НОМЕР_4», «НОМЕР_6» сполученням «м. Харків - м. Кадіївка», а також оформлює фіктивні документи, з метою здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України; протоколом проведення НСРД №25/1882 від 16.05.2019 відносно ОСОБА_1 , згідно якому останній, будучи працівником ФОП « ОСОБА_3 », здійснює організацію незаконного переправлення груп осіб через державний кордон України шляхом організації посадки групи осіб в автобус «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_6 , збирає грошові кошти з пасажирів даного автобусу, видає їм візитки, а також повідомляє пасажирам що остаточний інструктаж здійснюватимуть водії транспортного засобу; протокол проведення НСРД № 25/1879 від 17.05.2019, згідно з яким ОСОБА_1 , спільно з іншими особами організував 17/18.05.2019 незаконне переправлення групи осіб на автобусі «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_6 , через державний кордон України в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово зупинена; іншими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, що є тяжким злочином та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі обвинуваченого настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, зазначено, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Іліков проти Болгарії» судом зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик щодо незаконного впливання на свідків, схиляти їх як особисто, так і через інших осіб до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будь яких доказів на підтвердження наявності зазначених ризиків не надано.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, а також те, що підозрюваний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює.

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за доцільне визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп., що є достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Зубка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трояном М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 18 жовтня 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова