Рішення № 83879824, 28.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2019 року № 826/1846/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллі Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У лютому 2016 ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про шлюб від 21.07.2018 Серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 )) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича (Уповноважена особа), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи №56/1-ос від 13.11.2015 в частині визнання правочину (транзакції) від 17.09.2015 щодо перерахування коштів в сумі 198000,00 грн з поточного рахунку НОМЕР_5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропостачзбуд» (ТОВ «Електропостачзбуд») на поточний рахунок НОМЕР_6 ОСОБА_4 нікчемним та застосування наслідків нікчемності правочину;

- зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» (ПАТ «Банк «Національні інвестиції») у розмірі 198000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила про протиправність наказу Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним правочину та наявність підстав для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за рахунок Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2016 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні 14.04.2016 судом залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2016 зупинено провадження у справі №826/1844/16 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п`ятої статті 41 Конституції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2017 провадження по справі №826/1846/16 поновлено.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Чудак О.М.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018 залучено до участі у справі співвідповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Національні інвестиції» Луньо Іллю Вікторовича.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Уповноважена особа подала до суду заперечення на позовну заяву та відзив на позовну заяву (з урахуванням зміни позовних вимог), в яких позовні вимоги не визнано та висловлено прохання в задоволенні позову відмовити, оскільки кошти, які обліковуються на рахунку позивача, відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину. За таких обставин, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до переліку рахунків вкладників, з огляду на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (Закон №4452-VI).

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог та надані у справу докази.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судові засідання не з`являвся, причини неявки не повідомляв, хоча про дату, час та місце їх проведення повідомлявся належним чином.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі частини третьої статті 194 КАС України та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2019 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 до Уповноваженої особи про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи №56/1-ос від 13.11.2015 в частині визнання правочину (транзакції) від 17.09.2015 щодо перерахування коштів в сумі 198000,00 грн з поточного рахунку НОМЕР_5 ТОВ «Електропостачзбуд» на поточний рахунок НОМЕР_6 ОСОБА_4 нікчемним та застосування наслідків нікчемності правочину.

В решті, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.09.2015 між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та ОСОБА_4 укладений договір банківського рахунку фізичної особи №26273980/11/Т, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_6 та здійснює його розрахункове та касове обслуговування. Згідно пункту 1.2 цього договору Банк зобов`язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції.

Крім того, суд з`ясував, що 03.09.2015 між позивачем (позичальник) та ТОВ «Електропостачзбут» (позикодавець) укладено договір №4/9ФД1 про надання безпроцентної поворотної позики, відповідно до якого позикодавець в порядку та на умовах договору зобов`язався надати позичальнику безпроцентну позику на поворотній основі, а останній зобов`язується повернути її позикодавцеві.

Пунктами 2.1, 2.2, 3.2 вказаного Договору передбачено, що загальна сума позики становить 814050,00 грн. Позика надається терміном до 03.02.2016 з можливістю дострокового повернення. Надання позики здійснюється позикодавцем шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку позикодавця на поточний рахунок позичальника в обсязі, визначеному пунктом 2.1 даного Договору.

17.09.2015 ТОВ «Електропостачзбут» з рахунку № НОМЕР_2 перерахувало на рахунок позивача НОМЕР_6 суму у розмірі 198000,00 грн з призначенням платежу «видача безпроцентної фін. допомоги ОСОБА_4 за дог. № 4/9ФД1 від 03.09.2015 без ПДВ.», що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача у ПАТ «Банк «Національні інвестиції».

На офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) стосовно ПАТ «Банк «Національні інвестиції» розміщено наступну інформацію.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №613 «Про віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 №172 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням у АТ «Банк «Національні інвестиції» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Національні інвестиції», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (Закон №4452-VI) начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І.Г . строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно.

22.09.2015 Уповноваженою особою винесено наказ «Про перевірку вкладів фізичних осіб», яким зобов`язано здійснити в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» перевірку документів, пов`язаних з укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження Уповноваженою особою здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам.

22.09.2015 Уповноваженою особою винесено наказ «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», яким зобов`язано здійснити в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за період з 18.09.2014 до 18.09.2015, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI.

Суд встановив, що 05.11.2015 Протоколом 1/4 засідання комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, укладених ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за період з 18.09.2014 до 18.09.2015, затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (в т.ч. договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, перелік яких наведено в Додатку №1, 2 до цього Протоколу.

11.11.2015 Протоколом №4 засідання Комісії з перевірки правочинів (в т.ч. договорів), укладених АТ «Банк «Національні інвестиції», за період з 18.09.2014 до 18.09.2015, затверджено результати перевірки, оформлені Протоколом №1/4 від 05.11.2015, якою виявлено правочини (в т.ч. договори) (Додаток №1, 2), що є нікчемними згідно пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI; запропоновано Уповноваженій особі видати відповідний наказ, щодо виявлення правочинів (в т.ч. договорів) які є нікчемними згідно пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI та щодо застосування наслідків такої нікчемності (Додаток №3).

13.11.2015 Уповноваженою особою винесено наказ №56/1-ос «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)».

Згідно витягу з Додатку №1 до наказу від 13.11.2015 №56/1-ос Уповноваженої особи у якому міститься Перелік операцій, правочинів, договорів, які визнано нікчемними згідно пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, до нікчемного правочину віднесено правочин щодо перерахування 17.09.2015 грошових коштів в сумі 198000,00 грн з поточного рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Електропостачзбут» на поточний рахунок НОМЕР_6 ОСОБА_4 , з призначенням платежу «видача безпроцентної фін. допомоги ОСОБА_4 за дог. №4/9ФД1 від 03.09.2015 без ПДВ.».

Повідомленням від 02.12.2015 №4983/03 Уповноважена особа повідомила позивачу, що правочин щодо перерахування 17.09.2015 грошових коштів в сумі 198000,00 грн з поточного рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Електропостачзбут», відкритого в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на поточний рахунок НОМЕР_6 ОСОБА_4 , з призначенням платежу «видача безпроцентної фін. допомоги ОСОБА_4 за дог. №4/9ФД1 від 03.09.2015 без ПДВ.», є нікчемними з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вважаючи наказ відповідача про визнання нікчемними правочину з перерахування коштів протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси як вкладника порушеними, позивач звернулася з позовом до суду.

Суд, надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Законом №4452-VI, Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (Положення №14).

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно із положеннями пунктів 3, 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону №4452-VI.

Так, Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону №4452-VI).

Згідно з частинами другою, третьою статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення №14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Абзацом 1 пункту 4 розділу ІІІ Положення №14 визначено, що Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом 2 розділу IV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом 4 розділу IV Положення №14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 розділу IV Положення №14 встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мала у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка становить 200000 грн.

Закон №4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення Уповноваженою особою фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Підсумовуючи наведене, можна зазначити, що Уповноважена особа наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону №4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклала з ПАТ «Банк «Національні інвестиції» договір банківського рахунку, а отже, в розумінні Закону №4452-VI є вкладником.

Відповідно до умов Договору банківського рахунку фізичної особи №26273980 від 04.09.2015 на відповідний банківський рахунок позивача станом на 17.09.2015 зараховано 198000,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_3 .

Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на банківський рахунок відбулося до початку віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (18.09.2015).

Отже, грошові кошти на банківський рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк «Національні інвестиції», розміщено до запровадження тимчасової адміністрації, а тому на позивача поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Національні інвестиції», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про нього, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за рахунок Фонду.

Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Суд зазначає, що застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його Уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом вищенаведених норм Закону, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Також, згідно частини третьої статті 36 Закону №4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині третій статті 36 Закону №4452-VI.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що за Законом №4452-VI до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме банком. Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень за цим Законом не має.

У даному випадку, відповідач вважає нікчемним правочин щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198000,00 грн, посилаючись при цьому на пункт 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Втім, операція переказу коштів не є правочином між банком та позивачем згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України, оскільки здійснюючи операції з внесення (перерахування) коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493 та договорами з відповідними клієнтами банку.

Так, статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, - кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім`я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що операція з внесення коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними.

Крім того, під час вирішення справи №826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» та договорами з відповідними клієнтами банку.

Отже, відповідач не довів наявності правових підстав вважати банківську операцію з переказу 17.09.2015 коштів на поточний рахунок позивача нікчемною та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до договору, так само, як не довів наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.07.2018 у справі №826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону №4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону №4452-VI перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, оскільки не створює жодних обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.

Крім того, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Суд також бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право особи на мирне володіння майном знайшло своє відображення і у Рішеннях ЄСПЛ, рішення якого відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права, зокрема, у справі «Золотас проти Греції» (№66610/09, 29/01/2013), згідно з яким особа, яка розмістила грошову суму в банку, передавала йому право використання цієї суми, банк був зобов`язаний зберігати її, і в разі використання з метою отримання прибутку він повинен був повернути еквівалентну суму вкладнику після припинення дії угоди; отже, власник рахунку сумлінно міг вважати, що його вклад у банку знаходиться в безпеці, особливо при отриманні відсотків; власник рахунку правомірно вважав, що буде повідомлений про ситуації, що загрожує суті угоди з банком і його фінансовим інтересам, щоб він міг завчасно вчинити дії відповідно до закону і зберегти право на захист свого майна.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено право позивача, а саме - право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за рахунок Фонду по Договору №26273980/11/Т від 04.09.2015 банківського рахунку фізичної особи у сумі 198000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В силу положень пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/12/21893 визначено, що оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Уповноваженої особи за рахунок ПАТ «Банк «Національні інвестиції».

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції», який має право відшкодування коштів у сумі 198000,00 (сто дев`яносто вісім тисяч) гривень за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №26273980/11/Т від 04.09.2015 банківського рахунку фізичної особи.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» за рахунок Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_4 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощук Ігор Григорович (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20017340).

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Луньо Ілля Вікторович (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20017340).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, провулок Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21708016).

Суддя О.М. Чудак