Рішення № 83879565, 19.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2307/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2307/19 за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - позивач, Лубенське ОУПФ) , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення колегіального органу з призначення пенсій Лубенського ОУПФ від 01.04.2019 №116;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (№1789-ХІІ на час призначення пенсії), починаючи з 01.10.2017, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 20.07.2018 №18-387/вих18 без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на порушення права особи на належний соціальний захист за фактом неправомірної, як на її думку, відмови відповідача у перерахунку пенсії, на яку вона має право на підставі статті 501 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

30.07.2019 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує на правомірність дій Лубенського ОУПФ, оскільки з моменту набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, пенсії, призначені за статтею 501 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури (а.с. 37-38).

Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Повний текст судового рішення складено у перший робочий день після виходу з відпустки судді головуючого у даній справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лубенському ОУПФ та отримує пенсію по втраті годувальника, її чоловіка ОСОБА_3 , з 01.04.2008 відповідно до статті 501 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

21.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам (а.с. 46). Для здійснення перерахунку пенсії надала довідку Прокуратури Полтавської області №18-387 вих-18 від 20.07.2018 (а.с. 48).

Рішенням Лубенського ОУПФ від 01.04.2019 №116 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю в чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (а.с. 47).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, зокрема статтею 501 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію. Даною нормою визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 13 цієї статті).

Частина вісімнадцята статті 501 Закону України "Про прокуратуру" від 05.011.1991 №1789-XII у редакції, чинній до 15.07.2015 передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (крім частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501).

Положення частини сімнадцятої статті 501 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв`язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом №1697-VII, а саме - з 15.07.2015.

Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 (набрала чинності з 01.12.2015), та на час звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії на підставі частини сімнадцятої статті 501 Закону № 1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Слід зауважити, що Закон №1697-VII не містить норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача до Лубенського ОУПФ із заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Лубенське ОУПФ є територіальним органом виконавчої влади. Отже під час виконання покладених на нього повноважень має керуватися Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами.

Крім іншого, право на перерахунок пенсії у позивача виникає за загальним правилом, або у разі збільшення стажу, або збільшення розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Наведені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був гарантований статтею 501 Закону № 1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Поряд із цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, якими частину вісімнадцяту статті 501 Закону № 1789-XII та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VII викладено у новій редакції, є чинними.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведені положення джерел права, з 01.12.2015 - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та у зв`язку з набранням у чинності Законом №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені на підставі статті 501 Закону №1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача пов`язаних з відмовою у перерахунку пенсії.

Такий висновок відповідає правовій позиції, яку висловив Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішеннях від 21.02.2018 у справі № 415/1186/16-а (номер рішення ЄДРСР 72366856), від 02.3.2018 у справі № 264/1617/17 (номер рішення ЄДРСР 72554027), від 06.03.2018 у справі № 344/12381/16-а (номер рішення ЄДРСР 72605426), від 22.06.2018 у справі № 635/6663/16-а (номер рішення ЄДРСР 74882936).

Право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу. Зважаючи ж на те, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких передумов для перерахунку не визначено у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Відтак відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв`язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №382/570/17 (номер в ЄДРСР 72807648).

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову, у зв`язку з чим залишає його без задоволення у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 37710525) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун