Ухвала суду № 83879560, 28.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3628/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Пивовар Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Енергомонтажний поїзд №754» про визнання протиправними дії Фонду державного майна України по включенню єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Енергомонтажний поїзд №754» до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2019 році та визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 року №1637 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2019 році» в частині включення до Додатку 7 до наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 року № 1637 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018 році» єдиного майнового комплексу державного підприємства «Енергомонтажний поїзд №754».

Ухвалою суду від 09.07.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача, 19.08.2019 року до суду надано клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначає, що даний спір пов`язаний з приватизацією Державного підприємства «Енергомонтажний поїзд №754» та не є публічно-правовим і має розглядатись за правилами господарського судочинства.

В судове засідання 27.08.2019 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Враховуючи неявку сторін, відсутність потреби щодо заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши питання предметної юрисдикції даної справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»

В свою чергу, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приписами ч.3 ст.19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків, в конкретних правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

Згідно ч. 2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України 1. господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Фонду про визнання протиправними дій Фонду щодо визнаннян протиправними дій та скасування наказу Фонду державного майна України від 27.12.2018 року №1637 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2019 році» по включенню єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Енергомонтажний поїзд №754» до переліку об`єктів малої приватизації.

Таким чином, позивач фактично просить визнати дії Фонду державного майна України неправомірними у правовідносинах з приватизації.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, суд вважає, що спір щодо приватизації майна має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

По даній справі судом враховано правову позицію Верховного суду по справі №826/25126/15.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про закриття провадження підлягає задоволенню, а провадження у даній справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Керуючись ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, за участю третьої особи - Державного підприємства «Енергомонтажний поїзд №754» про визнання протиправним та скасування наказу від 27.12.2018 року №1637 та визнання протиправними дій - закрити.

Роз`яснити позивачу, що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 256 КАС України.

Суддя Марин П.П.

.