Ухвала суду № 83877947, 27.08.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 646/7414/17

Провадження № 1-кп/185/2/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Мицака М.С., Зінченко А.С.,

секретаря судових засідань Шемет Ю.І.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю:

прокурора – Дахно О.Ю.

потерпілих - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – Погосян В.Е., Рембецького В.Ю.

цивільного відповідача - представника Державної казначейської служби України Надкриничної О.О.,

захисника обвинувачених – Паська А.О.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні колегії суддів Павлоградського міськрайорнного суду Дніпропетровської області після задоволення відводів та самовідводів колегії суддів з 31.05.2019 року перебувають матеріали вищевказаного кримінального провадження.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , кожному окремо, до 60 днів, у зв`язку з тим, що строк тримання їх під вартою спливає, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, обвинувачені можуть впливати на потерпілих, свідків, які після заміни колегії суддів будуть допитуватись спочатку, на теперішній час жодний з вказаних осіб не допитаний. Крім того, за кримінальним провадженням двоє підозрюваних, матеріли стосовно яких виділені в окреме провадження, скриваються від правоохоронних органів, оголошені в розшук, що підтверджує наявність ризику переховування від суду і обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Інший більш м`який запобіжний захід, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, домашній арешт буде контролюватись працівниками Національної поліції, які перебували в службових відносинах з обвинуваченими, що не виключає можливості ухилення останніх від такого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою. Підстав для зміни запобіжного заходу, що було заявлено захисником в письмовому клопотанні ОСОБА_6 немає.

Захисником обвинувачених адвокатом Петренко М.Г. було надане письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що суд неодноразово продовжує запобіжний захід обвинуваченим у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи прийняте рішення тяжкістю пред`явленого обвинувачення, стороною захисту надані документи, які підтверджують поганий стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , що виключає можливість перебування останнього в умовах ізолятора тимчасового утримання, також були надані документи, які спростовують неможливість контролювання органами поліції такого запобіжного заходу як домашній арешт при його заміні обвинуваченим. Неодноразово перед судом стороною захисту заявлялось про незаконне затримання обвинувачених, майже півроку після ніби-то скоєння злочину обвинуваченими та без ухвали слідчого судді. Обвинувачені мають бездоганні характеристики, міцні соціальні зв`язки, у обвинуваченого ОСОБА_2 троє неповнолітніх дітей, з якими у останнього міцні стосунки. Заявлені прокурором ризики, які необхідно врахувати при вирішенні питання про запобіжний захід та встановлені ст. 177 КПК України, не доведені прокурором, тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Представники потерпілих вважають, що є усі підстави для продовження обраного запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, що викладені в письмовому клопотанні захисника Петренко М.Г., немає. Крім того, захисник Петренко М.Г. до суду не з`явилась, тому в наступний час неможливо без її присутності розглянути вказане клопотання.

Потерпілі, кожний окремо, підтримали заявлене клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, в задоволенні письмового клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченим категорично заперечують. Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в черговий раз підтвердили вплив з боку сторони захисту.

Представник цивільного відповідача підтримала заявлене клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, заперечує проти заявленого письмового клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Захисник обвинувачених: адвокат Пасько А.О. підтримав позицію адвоката Петренко М.Г. щодо заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт. Обвинувачені були незаконно затриманні майже після півроку інкримінованих останнім подій, мали можливість втекти та іншим чином завадити кримінальному провадженню, проте добровільно погодились на затримання в присутності захисників. Обвинувачені не вважають себе винними, навпаки бажають об`єктивного та всебічного розслідування, тому самі зацікавлені в проведенні судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що в письмовому клопотанні прокурора містяться завідомо неправдиві відомості, звернув увагу на ризики, заявлені прокурором, а саме: позапроцесуальний вплив на потерпілих, свідків не доведений, викладені обставини потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_3 надумані, в підтвердження надав ухвали суду про проведення обшуків в приміщеннях потерпілих за кримінальними провадженнями, які були відкриті задовго до кримінального провадження, за якими йому та ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення. Щодо ризику ухилення від суду, то обвинувачений ОСОБА_1 зазначає, що він майже 5 років у відповідності до КПК України перебуває під вартою, тому зацікавлений в розумних строках розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим, буде самостійно з`являтись до суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти продовження строку утримання під вартою, будь-яких ризиків прокурором не доведено, всі ризики надумані. Підтримує заявлене клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вважає, що є усі підстави для обрання саме такого більш м`якого запобіжного заходу, тому просить прийняте законне та обґрунтоване рішення.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 29.08.2019 року, однак, завершити кримінальне провадження до цієї дати неможливо.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як домашній арешт та тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Пасько А.О. щодо недопустимості доказів, порушення правил підслідності - є предметом судового розгляду, та не можуть бути вирішені при розгляді клопотань про продовження, зміну запобіжного заходу.

Суд враховує заперечення обвинуваченого ОСОБА_1 щодо впливу на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , але зазначені заперечення не спростовують наявності ризику здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків, які на даний момент не допитані. Колегія суддів зазначає, що ризик впливу на потерпілих та свідків, на даний час продовжує існувати.

Відповідно до вимог ст. 319 КПК України даний склад суду розпочав судовий розгляд спочатку.

Письмове клопотання захисника Петренко М.Г. про зміну запобіжного заходу в своїй більшій частині містить незгоду з раніше постановленою ухвалою про продовження строків тримання під вартою, містить суб`єктивну оцінку захисника.

Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо обвинувачених, суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть ухилитись від правосуддя. Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжкого, покарання за вчинення яких, у разі доведеності їх вини, передбачено у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.

Тяжкість злочинів не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики: поза процесуальний вплив на свідків та потерпілих, переховування від суду, - при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність.

Розумність строків тримання під вартою необхідно розглядати не тільки в контексті календарних днів та часу, а із врахуванням всіх обставин, зокрема складності кримінального провадження, кількості обвинувачених та інших учасників судового розгляду, кількості епізодів пред`явленого обвинувачення, особливої процесуальної поведінки кожного з учасників кримінального провадження (клопотань, заперечень, реплік).

Зазначені вище ризики не зменшились, продовжують існувати та в своїй сукупності свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для їх запобігання, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожному окремо, має бути продовжений на даний час.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на 60 днів – задовольнити.

В задоволені письмового клопотання захисника Петренко Марії Геннадіївни про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на домашній арешт, - відмовити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 25 жовтня 2019 року, включно.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до 25 жовтня 2019 року, включно.

Строк дії ухвали - до 25 жовтня 2019 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді М.С. Мицак

А.С. Зінченко