Ухвала суду № 83873458, 27.08.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/1556/19

У Х В А Л А

27 серпня 2019 року м. Житомир Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянув заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Житомирського районного управління юстиції Санікової Ірини Віталіївни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Демецької Світлани Леонідівни, ОСОБА_3 та державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшла вказана заява, оглянувши яку, приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Судом встановлено, що позивач, серед іншого, просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Позивачем сплачено судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру загальним розміром 1 536, 80 гривень, що підтверджується копіями квитанцій №34 та №35 від 10.06.2019 року.

Крім цього, позивачем визначено ціну позову в розмірі 77 727 гривень та сплачено відповідний судовий збір у сумі 777, 27 гривень, що підтверджується копією квитанції №36 від 10.06.2019 року.

Однак, матеріали позовної заяви не містять оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на який просить визнати позивач, а відтак, визначена позивачем ціна позову неоґрунтована та не підтверджується жодними належними доказами.

У зв`язку з відсутністю необхідної оціночної документації реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Житомирського районного управління юстиції Санікової Ірини Віталіївни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Демецької Світлани Леонідівни, ОСОБА_3 та державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності -залишити без руху, надавши строк у п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ній.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян