Ухвала суду № 83862790, 29.07.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 2-а-7724/11 6-а/335/18/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гогунської Поліни Михайлівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гогунська П.М. звернулася до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якому просить суд змінити спосіб і порядок подальшого виконання судового рішення від 25.08.2011 року винесеного Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, з зобов`язання Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року за період з 05.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період, на стягнення з Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 перерахунку підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року за період з 05.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, у розмірі 1 144 грн. 75 коп.

Заявник та сторони виконавчого провадження в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гогунська П.М. просить суд у поданні розглядати справу у її відсутність, на задоволенні подання наполягає.

Стягувач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення подання заперечує та просила відмовити в його задоволенні.

Представник боржника проти задоволення подання державного виконавця заперечив, надав письмовий відзив на подання та вказав, що подання державного виконавця не узгоджується з приписами статті 378 КАС України та відповідає меті зміни способу та порядку виконання судового рішення. Вважає, що у разі задоволення заяви фактично буде змінено судове рішення, а не спосіб його виконання.

Згідно з приписами частини 2 статті 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що у задоволенні подання необхідно відмовити з таких підстав.

Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що на виконанні у відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження ВП № 55893177 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-7724/11 від 04.11.2014 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року за період з 05.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2018 року, замінено боржника у виконавчому листі по справі № 2-а-7724/11, виданому Орджонкідзевським районним судом м. Запоріжжя, – управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, його правонаступником – Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про зобов`язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Листом боржника від 20.03.2019 року за вих. № 4741/11, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області повідомлено про неможливість виконання рішення суду в частині виплати коштів ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю відповідних асигнувань, у зв`язку з цим державний виконавець звернулася до суду з даним поданням,

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд зазначає, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VІ, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відповідно до ст. 378 КАС України ,підставою для зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З відзиву боржника вбачається, що виконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми, неможливе лише на теперішній час через відсутність коштів, але виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, тобто виконання судового рішення фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, з чого вбачається, що покладені судом на боржника зобов`язання є обраним судом способом захисту порушених прав стягувача в межах його позовних вимог, які були задоволені судом.

Згідно матеріалів справи, під час ухвалення судового рішення суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення позивачу поновлення та перерахунку пенсії позивача, а відповідно і зобов`язав Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на обліку в якому перебуває ОСОБА_1 вирішити питання про перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року за період з 05.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.

При цьому, судом не встановлювалось жодних сум, які підлягають виплаті позивачу та не приймалось рішення про стягнення таких сум з відповідача шляхом безспірного списання коштів.

Разом з тим, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гогунська П.М. просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення з зобов`язання вчинення дій по перерахунку та виплаті пенсії на стягнення з відповідача нарахованої Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя суми пенсії на виконання вищевказаного рішення суду, що не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом статті 378 КАС України.

Суд зазначає, що питання стягнення нарахованих, проте не виплачених сум пенсійних виплат, може бути предметом іншого судового позову, у разі якщо позивач буде вважати, що такі дії Пенсійного фонду суперечать вимогам чинного законодавства України.

В той же час, аналізуючи зміст подання державного виконавця суд вбачає, що державним виконавцем ставиться фактично питання про зміну по суті судового рішення та питання про вирішення додаткової позовної вимоги про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження суду під час прийняття рішення в справі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що подання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення його вимог фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини постанови суду, що в свою чергу, є порушенням норм процесуального права.

Крім того, аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.11.2014 року (справи № 21-394а14, № 21-475а14), від 25.11.2014 року (справа № 21-506а14), від 13.01.2015 року (справа № 21-604а14), від 17.02.2015 року (справа № 21-622а14).

З огляду на вищевикладене, у задоволенні поданні про зміну способу і порядку виконання судового рішення, слід відмовити повністю.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає закон України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 3 закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній з 25.07.2018 року) за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, необхідно звернути увагу, що норма підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 закону України «Про судовий збір» має більш нову редакцію, ніж норма пункту 3 частини 2 статті 3 закону України «Про судовий збір», на підставі якої судовий збір не справляється за подання заяви про заміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Станом на 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.

Тобто, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення має бути сплачений судовий збір у розмірі 576,30 грн.

Однак до заяви документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі не доданий, тому судовий збір у розмірі 576,30 грн. необхідно стягнути з заявника в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гогунської Поліни Михайлівни про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ - 02891463, 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6) на користь Державного бюджету України за подання до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду) судовий збір у розмірі 576,30 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23) за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя В.О. Макаров