Ухвала суду № 83861748, 27.08.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3776/19

2/705/2064/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 серпня 2019 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , що була подана представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем до Гол Леві Іцхак, ОСОБА_2 Шалом, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про припинення на знесення самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В:

21.08.2019 року за вх.. № 20608 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , що була подана представником позивача - адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем до Гол Леві Іцхак, ОСОБА_2 Шалом, в позовній заяві вказані в якості третіх без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про припинення на знесення самочинного будівництва.

В позові ставиться питання:

«…Ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як власників земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , припинити будь-які дії пов`язані з незаконним проведенням будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та знести самочинно збудовану незакінчену будівництвом споруду....».

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений в ст.16 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в позовній заяві, щодо вимог про припинення на знесення самочинного будівництва, не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а також в позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини.

Також, суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача (відповідачів), які як і позивач мають право на судовий захист, а для реалізації цього права мають бути обізнаними з тим, які вимоги заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Одночасно, при подачі позову до суду позивачем ОСОБА_1 були вказані адреси проживання відповідачів ОСОБА_5 Іцхак та ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 (та ж адреса, де розташований об`єкт незавершеного будівництва).

Також, до матеріалів позовної заяви було додано не в повному обсязі (тільки перша сторінка ) лист Відділу ДАБК № 388/13-20 від 13.08.2019 року, що підтверджується актом № 76, що був складений працівниками Уманського міськрайонного суду 21.08.2019р.

За змістом ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб`єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 458/1173/14ц від 16.01.2019 року було вказано, що за змістом частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Також у постанові вказувалося, що за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п. 5, 17 постанови від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

Тобто, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи, окрім органів місцевого самоврядування чи власників земельної ділянки, а також Інспекції ДАБК, можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною другоюстатті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно достатті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред`явлених позовних вимог, виходячи з відносин, що склалися між сторонами, вказати які права, свободи чи інтереси позивача були порушені відповідачем, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який вона просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175, і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява заяву ОСОБА_1 , що була подана представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем до Гол Леві Іцхак, ОСОБА_2 Шалом, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про припинення на знесення самочинного будівництва, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим, та повернутий позивачу.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заяву ОСОБА_1 , що була подана представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем до Гол Леві Іцхак, ОСОБА_2 Шалом, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про припинення на знесення самочинного будівництва, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Мазуренко