Рішення № 83852, 19.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.06 р. Справа № 45/140

за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця”, ЄДРПОУ 01074957,

м.Донецьк

до відповідача 1: Орендне підприємство „Шахта ім.. О.Ф.Засядько”,

ЄДРПОУ 00174846, м.Донецьк

до відповідача 2: Корпорації „Міжрегіональний Промисловий Союз”,

ЄДРПОУ 31577638, м.Донецьк

про стягнення 42 312 грн. 72 коп.

Представники:

Від позивача: Ігнатова Н.О. – юрисконс.

Від відповідача 1: Запаскіна Ю.В. – перш.заст.нач.юр.від.

Від відповідач 2: Найданова Л.С. – дов., Неізвестна О.Ю. – дов.

В засіданні суду брали участь

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 12.07.2006р. оголошувалась перерва до 19.07.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Донецька залізниця”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1: Орендного підприємства „Шахта ім..О.Ф.Засядько”, м.Донецьк, та відповідача 2: Корпорації „Міжрегіональний Промисловий Союз”, м.Донецьк, про стягнення плати за користування приватними вагонами за час затримки їх на коліях залізниці у сумі 42 312 грн. 72 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на адресу відповідача 1 за повними перевізними документами надходили порожні вагони, що належать відповідачу 2, які затримувались на станції призначення з причини неприймання одержувачем через зайнятість фронтів навантаження. Оскільки вагони з причин, які залежать від вантажовласника знаходились на коліях залізниці, позивачем нарахована плата за користування приватними вагонами у сумі 42 312 грн. 72 коп.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву №15/1753 від 15.06.2006р., в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву № 310 від 09.06.2006р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що вину з боку відповідачів встановити не можливо.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

На виконання умов договору про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому составу у грудні 2005р. на станцію Донецьк – Північний Державного підприємства „Донецька залізниця” на адресу Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядько” на підставі перевізних документів (дорожня відомість на маршрут або групу вагонів №52594826, корінці дорожніх відомостей №52562932, №52562994, №52548231, №52557147 та корінець дорожньої відомості на маршрут або групу вагонів №52531751) надходили порожні вагони, як належали Корпорації „Міжрегіональний Промисловий Союз”, м. Донецьк.

Дані порожні вагони затримувались на підходах до станції призначення.

На підходах до станції призначення залізницею відповідно до п.9 Правил плати за користування вагонами, що належать підприємствам або орендовані ним, видавались акти про затримку вагонів №83 від 06.12.2005р., №100 від 06.12.2005р., № 18 від 06.12.2005р., №38 від 05.12.2005р., №65 від 12.12.2005р., а також акти загальної форми від 20.10.2005р., №4 від 08.12.2005р., №13, №20 від 20.12.2005р.

Причиною затримки вагонів в даних актах зазначено неприймання потягів вантажоотримувачем.

Таким чином, як стверджує позивач, з причин, що залежать від вантажовласника (зайнятість фронтів навантаження), приватні вагони знаходились на коліях залізниці.

На підставі ст.119 Статуту залізниць України та п.15 Правил плати за користування вагонами, що належать підприємствам або орендовані ними, за затримку на станції призначення або на підходах до неї, або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, позивачем нарахований штраф у сумі 42 312 грн. 72 коп.

На адресу відповідача 1 позивачем направлена претензія №3 від 19.01.2006р. (вих..№101/89/8) з вимогою терміново сплатити штраф у сумі 42 312 грн. 72 коп.

Відповідач 1 у відповіді №15/879 від 15.03.2006р. претензію відхилив, з посиланням на відсутність вини з його боку та з твердженням, що претензійні вимоги пред’явлені неналежному відповідачу.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу у сумі 42 312 грн. 72 коп.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивачем був затверджений план перевезень за грудень 2005р.

За приписом п. 6.1 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів перевезення вантажів залізничним транспортом у власних вагонах здійснюються на договірних засадах згідно із затвердженими залізницею планами перевезень. Власники вагонів на підставі договорів з відправниками, одержувачами, експедиторами та перевізниками організовують ефективне використання власного рухомого складу для перевезення вантажів. При цьому, п.6.2 визначено, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та (у разі необхідності) за погодженням з власником вагонів.

При прийманні місячних планів перевезення вантажів у власних вагонах залізниця визначає можливість їх виконання з урахуванням паритетного забезпечення перевезень вантажів усієї номенклатури.

У разі, якщо оператор виконує функції відправника, місячне планування перевезень вантажів здійснюється оператором.

Посилання позивача, що ним здійснювалось перевезення вантажів понад встановлений план, не підтверджується фактичними обставинами справи та судом до уваги не приймається, оскільки суд вважає, що у випадку, коли залізниця подає вагони понад встановлений план, відповідальність за затримку таких вагонів відповідачі нести не можуть.

Як встановлено судом, на станцію Удачна Донецької залізниці на адресу відповідача 1 надходили порожні вагони.

Перелік порожніх вагонів фіксувався у відомостях плати за користування вагонами (контейнерами) №123394-05, №125395-05, №123396-05, №123398-05, №123400-05, №123401-05, №123402-05, №124411-05, які складались позивачем. Копії даних відомостей наявні в матеріалах справи (а.с.13-20).

Порядок використання порожніх вагонів для виконання плану перевезень вантажів, розрахунків за перевезення встановлюється Правилами планування перевезень вантажів.

Пунктом 15 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься.

Статутом залізниць України визначено, що вантажо одержувач (вантажовласник) - це зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж, яким є матеріальні цінності, що перевозяться залізничним транспор том у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

В той же час зазначеними вище нормативними документами не визначено таке поняття як вантаж на своїх вісях.

В залізничних накладних на спірні вагони у графі “найменування вантажу” вказується – порожній вагон, (власний вагон або оренда Корпорація „Міжрегіональний Промисловий Союз”), направляється під погрузку.

Порожні вагони, за перевезення яких позивачем нарахована плата за користування вагонами, у розумінні Статуту залізниць України не є вантажем.

За твердженням позивача, порожні вагони прибували за вантажними документами: дорожня відомість на маршрут або групу вагонів №52594826, корінці дорожніх відомостей №52562932, №52562994, №52548231, №52557147 та корінець дорожньої відомості на маршрут або групу вагонів №52531751.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Господарський суд вважає, що позивач визначає порожні вагони як вантаж, але в той же час звертається з вимогами щодо стягнення плати за користування вагонами.

За змістом ст.614 Цивільного кодексу України відповідальність передбачена лише при наявності вини.

Також ст.119 Статуту залізниць України встановлено, що плата за користування вагонами вноситься тоді, коли затримка вагонів відбулася з причин, що не залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства.

Всупереч вимогам ст.614 Цивільного кодексу України та ст.119 Статуту залізниць України, позивачем не надані докази, які б підтверджували наявність вини з боку відповідачів.

За змістом п.4 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України, позивач при зверненні до суду з позовом до кількох відповідачів повинен викласти зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Всупереч вимогам ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивачем не конкретизовані вимоги до кожного із відповідачів.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Донецької залізниці”, м.Донецьк до відповідача 1: Орендного підприємства „Шахта ім.О.Ф.Засядько”, м.Донецьк, та відповідача 2: Корпорації „Міжрегіональний Промисловий Союз”, м.Донецьк, про стягнення плати за користування приватними вагонами за час затримки їх на коліях залізниці у сумі 42 312 грн. 72 коп. відмовити.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 24.07.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.