Рішення № 83848652, 27.08.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 р. Справа № 480/3069/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ричкаля С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі по тексту - ГТУЮ у Сумській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 ) про зобов`язання закінчити виконавче провадження №58004858 від 04.01.2019 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 385 185,22 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскільки рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.10.2016 року в справі № 591/5345/15-ц Сумським апеляційним судом визнано нечинним, тому, на думку позивачки, виконавче провадження № 58004858 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 385185,22 грн., яке є похідним від виконавчого провадження №53409155 про примусове виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.10.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 боргу за кредитним договором в розмірі 141300,52 дол. США, має бути закінчено.

Ухвалою суду від 09.08.2019 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу було надано час для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову ухвалою суду від 14.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

23.08.2019 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Державним виконавцем у виконавчому провадженні № 53409155 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, в пункті 2 якої зазначено про те, що постанова про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019 року виводиться в окреме виконавче провадження. Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору є окремим виконавчим документом, на виконання якої відкрито ВП №58004858.

В свою чергу визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення не звільняє боржника від обов`язку сплати виконавчого збору. Виходячи з вищевикладеного, на даний час, постанова про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019 року винесена в межах виконавчого провадження № 53409155 є чинною.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2016 року по справі № 591/5345/15-ц було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

14.02.2017 року Ковпаківським відділом державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - Ковпаківський ВДВС м. Суми) на підставі заяви ПАТ «ОТП Банк» відкрито виконавче провадження №53409155 про примусове виконання виконавчого листа №591/5345/15, виданого 06.01.2017 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення солідарно з ОСОБА_2 боргу 3 851 852,17 грн. (а.с.66).

10.05.2018 року постановою начальника УДВС ГТУЮ у Сумській області ВП №53409155 передано до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області (а.с.76), на виконання чого 19.06.2018 року постановою державного виконавця Ковпаківського ВДВС м. Суми виконавчий лист №591/5345/15 від 06.01.2017 року передано до ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області (звор.бік а.с.77).

26.06.2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області прийнято ВП №53409155 (а.с.78), а 10.10.2018 року виконавчі провадження №53409155, №53409200 об`єднано у зведене виконавче провадження №57405935 (а.с.80).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10.12.2018 року була замінена сторона виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «ОТП Банк» на правонаступника - громадянина України ОСОБА_4 у справі № 591/5345/15-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.82).

02.01.2019 року ОСОБА_4 подав заяву про повернення йому виконавчого листа по виконавчому провадженню №53409155 (звор.бік а.с.81).

У зв`язку з чим, 03.01.2019 року державним виконавцем було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ "ОТП Банк" на правонаступника ОСОБА_4 у ВП №53409155 (а.с.84), а ВП №53409155 виведено із зведеного ВП №57405935 (а.с.85).

Державним виконавцем 03.01.2019 року винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору ВП №53409155 в сумі 385 185,22 грн. (звор.бік а.с.87).

03.01.2019 року постановою державного виконавця у ВП № 53409155 про примусове виконання виконавчого листа №591/5345/15, виданого 06.01.2017 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 3851852,17 грн. виконавчий документ було повернуто стягувачу, постанови про стягнення виконавчого збору від 03.01.2019 року та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03.01.2019 року виведено в окреме виконавче провадження (звор.бік а.с.88).

04.01.2019 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58004858 на виконання постанови №53409155, виданої 03.01.2019 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 385 185,22 грн. (а.с.21, звор.бік а.с.92).

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 30.05.2019 року було прийнято відмову ОСОБА_4 , як правонаступника ПАТ "ОТП Банк", від позову та визнано нечинним рішення Зарічного районного суду від 18.11.2016 року по справі № 591/5345/15, провадження у справі закрито (а.с.12-14).

04.06.2019 року представником позивача - ОСОБА_5 була подана до ГТУЮ у Сумській області заява про закінчення виконавчого провадження №58004858 по стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 385 185,22 (а.с.15-16).

Листом від 26.06.2019 року № 02.1-13/58004858 відповідачем була надана відповідь в якій зазначалося, що підстави для закінчення виконавчого провадження № 58004858 по стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 385 185,22 грн. відсутні, та зазначено, що визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення та скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, несе за собою різні правові наслідки (а.с.17-20).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

На підставі вимог п.1 ч.1, ч.4 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби м. Суми ГТУЮ у Сумській області перебувало виконавче провадження №53409155 з примусового виконання виконавчого листа № 591/5345/15, виданого 06.01.2017 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ "ОТП Банк".

За заявою стягувача про повернення виконавчого документа, в порядку п.1. ч.1 ст. 37 Закону № 1404-VIII державним виконавцем 03.01.2019 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа, про що було повідомлено сторони виконавчого провадження (а.с.81).

Відповідно до ч.3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

На виконання вказаних вимог закону, 03.01.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору ВП №53409155 в сумі 385185,22 грн. (звор.бік а.с.87) та 04.01.2019 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 58004858 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 385 185,22 грн. (а.с.21).

Як було зазначено вище, 30.05.2019 року ухвалою Сумського апеляційного суду було прийнято відмову ОСОБА_4 , як правонаступника ПАТ "ОТП Банк", від позову та визнано нечинним рішення Зарічного районного суду від 18.11.2016 року по справі №591/5345/15, провадження у справі закрито (а.с.12-14).

Позивачка, звертаючись з позовом, просила зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження № 58004858, посилаючись на вимоги п.5 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII. При цьому, вказує, що підставою закінчення ВП № 58004858 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 385 185,22 грн., яке є похідним від виконавчого провадження №53409155 про примусове виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.10.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 боргу за кредитним договором в розмірі 141300,52 дол. США, - є визнання нечинним рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18.10.2016 року в справі № 591/5345/15-ц Сумським апеляційним судом.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є підставою для закінчення виконавчого провадження.

У той же час, судом встановлено, що виконавче провадження №58004858 було відкрито у зв`язку зі стягненням виконавчого збору і виконавчим документом у цьому виконавчому провадженні є постанова №53409155, видана 03.01.2019 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області.

Суд враховує, що постанова про відкриття виконавчого провадження №58004858 від 04.01.2019 року та постанова №53409155 від 03.01.2019 року про стягнення виконавчого збору на даний час є чинними, ніким не оскаржені та не скасовані. За таких обставин визнання нечинним рішення суду не може бути підставою для закінчення цього виконавчого провадження.

Посилання позивача на те, що виконавче провадження зі стягнення виконавчого збору є похідним від виконавчого провадження про стягнення боргу, на думку суду є необґрунтованими, оскільки правовідносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) чітко врегульовані Законом №1404-VIII, норми якого не містять такого поняття як похідне виконавче провадження.

Будь-яких інших підстав, передбачених законом, для закінчення виконавчого провадження ані позивачкою, ані її представником вказано не було.

Суд, враховуючи надані докази, також не вбачає наявності підстав, передбачених Законом №1404-VIII для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження №58004858, по стягненню з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 385185,22 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про зобов`язання закінчити виконавче провадження №58004858 від 04.01.2019 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 385 185,22 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска