Ухвала суду № 83845119, 15.08.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/5685/2019

Справа № 428/9267/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецького міського суду Луганської області в особі слідчого судді Олійник В.М., за участю секретаря судового засіданні Василович Г.Ю., прокурора Трояна М.В., слідчого Зубка І.В., захисника Воронка В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБ України в Луганській області Зубко І.В., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 22.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130000000150, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханова Луганської області, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБ України в Луганській області Зубко І.В., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 22.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130000000150, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні - ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Луганської області Трояном М.В.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що у вересні 2015 року (більш точної дати під час здійснення досудового розслідування встановити не виявилось за можливим) у ОСОБА_3 , обізнаного про тимчасову окупацію представниками РФ території Луганської області, зокрема, суміжних з РФ Краснодонського району Луганської області, на території якого знаходиться пункт пропуску через державний кордон України з РФ «Ізварине», з корисливих мотивів виник умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України в зазначеному пункті пропуску з їх подальшою доставкою на контрольовану українською владою територію.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою усунення перешкод з боку представників окупаційних органів влади РФ, ОСОБА_3 в 2015 році в псевдодержавних органах т.зв. «ЛНР» зареєструвався як фізична особа-підприємець (мовою оригіналу: ФОП ОСОБА_4 , ид.н. НОМЕР_1 , г. Стаханов, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ), після чого 04.09.2015 та 05.09.2016 отримав в т.зв. «Міністерстві інфраструктури та транспорту ЛНР», спеціальні дозволи № 314 та № 2899 про надання послуг по міжнародним перевезенням пасажирів та їх багажів в автобусах.

Згідно злочинного плану ОСОБА_3 незаконне переправлення осіб здійснюється пасажирськими автобусами за маршрутами м. Стаханов – м. Луганськ – ПП «Ізварине» - населенні пункти Ростовської та Белгородської областей РФ – ПП «Гоптівка» - м. Харків та в зворотному напрямку. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України з РФ здійснюється в пункті пропуску «Ізварине», дія якого, згідно Протокольному рішенню засідання Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 42, тимчасово припинена. Отримані від незаконних перевезень пасажирів грошові кошти отримуються ОСОБА_3 та розподіляються згідно визначеної ним пропорції між іншими співучасниками протиправних дій.

Для виконання свого злочинного плану, ОСОБА_3 залучив інших осіб, яким довів план злочинної діяльності та розподілив функції.

Так, для отримання транспортних засобів, на яких безпосередньо здійснюється незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_3 залучив свого сина – ОСОБА_5 , у власності якого перебувають пасажирські автобуси марки «MERSEDES-BENZ 0404-RHD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , « НОМЕР_3 -SHD», реєстраційний номер НОМЕР_4 , « НОМЕР_3 », реєстраційний номер НОМЕР_5 , «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_6 , та «MERSEDES-BENZ 0404», реєстраційний номер НОМЕР_7 . Вказані транспортні засоби передані водіям ФОП « ОСОБА_3 », з метою впровадження в дію схеми незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом перевезення їх з тимчасово окупованої території Луганської області до м. Харкова, з виїздом до РФ через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена, та в`їздом в Україну через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області), і так само в зворотному напрямку.

Для підбору осіб та організації їх перевезень ОСОБА_3 залучений ОСОБА_6 , який з використанням підконтрольного ПП «Ауріс» (код ЄДРПОУ: 35959358, м. Харків, вул. Туркестанська, 28/23) та за його допомогою створив у м. Кадіївка (Стаханов), м. Луганськ та м. Харків низку представництв туристичного агентства (диспетчерів) з продажу квитків. Представники вказаних туристичних агентств здійснюють підбор організованих груп людей, яким необхідно потрапити з тимчасово окупованої території Луганської області (т.зв. «Луганської народної республіки») до м. Харків чи навпаки, здійснюють збір грошових коштів та подальшу їх передачу ОСОБА_3 .

У квітні 2019 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливим, у громадянина України ОСОБА_2 , працівника ФОП « ОСОБА_3 », виник злочинний умисел, направлений на участь в запровадженій ОСОБА_3 схемі незаконного переправлення осіб через державний кордон України з метою отримання грошової винагороди.

У серпні 2019 року, на виконання вказівок ОСОБА_3 невстановлені диспетчери ФОП « ОСОБА_3 », спільно з ОСОБА_6 підшукали 45 осіб на тимчасово окупованих м. Луганськ, м. Кадіївка (Стаханов), які бажали 12-13 серпня 2019 року незаконно переправитися через державний кордон України шляхом проїзду з м. Кадіївка (м. Стаханов) Луганської області з виїздом через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена, та в`їздом в Україну через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області).

Безпосереднє перевезення вказаних осіб через державний кордон України ОСОБА_3 було доручено працівникам ФОП « ОСОБА_3 »

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , яких вони підшукали і залучили до заняття спільною злочинною діяльністю в якості водіїв наданого ОСОБА_5 автобусу марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 ;

Далі, на виконання спільного злочинного умислу, з корисливих мотивів, та ОСОБА_2 та ОСОБА_8 прибули до автостанції м. Кадіївка (м. Стаханова) Луганської області та почали керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, шляхом здійснення контролю за ходом посадки в автобус «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , що є знаряддям вчинення злочину, пасажирів, які попередньо домовились з ОСОБА_6 та іншими невстановленими диспетчерами ФОП « ОСОБА_3 » про поїздку до м. Харкова за зазначеним маршрутом.

Виконуючи керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 провели інструктаж з пасажирами та надали їм настанови щодо їх поведінки з метою успішного перетинання державного кордону України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області), робота якого тимчасово припинена і міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» (Дергачівський район, Харківської області), а також прийняли та розмістили багаж.

Упевнившись у належному розміщенні пасажирів, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 рушили, почергово керуючи пасажирським автобусом марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 за заданим маршрутом до кінцевого пункту призначення у м. Харків через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області). Також в ході поїздки

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 контролювали технічний стан транспортного засобу та час у дорозі згідно графіку, що встановлений ОСОБА_3 , а також періодично доповідали керівництву та диспетчерам ФОП « ОСОБА_3 » про пройдену частину маршруту.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_3 та ОСОБА_5 особисто керуючи пасажирським автобусом марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , 12 серпня 2019 року приблизно о 12 год. 30 хв. у селищі Ізварине Луганської області, незаконно переправили 45 осіб через державний кордон України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ізварине» (Краснодонський район Луганської області).

13 серпня 2019 року, о 02 год. 33 хв., автобус марки «MERSEDES-BENZ 0404», VIN-код № НОМЕР_8 реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , разом з 45 особами, які незаконно переправилися через державний кордон України, було зупинено на території Дергачівського району Харківської області працівниками правоохоронного органу, через що злочинні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та інших осіб щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України були припинені.

Слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 13 серпня 2019 року було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 335 КК України. При цьому, підставою звернення слідчого з клопотанням про застосування запобіжного заходжу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв`язку з чим слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а також застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 65 прожиткових мінімумі для працездатних осіб (130455 грн.), та покладенням обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Крім того, в обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 178 КПК України зазначив, що про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить те, що у разі визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, останньому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. При цьому ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у м. Кадіївка (Стаханов) Луганської області, яке є тимчасово окупованою територією Луганської області де не діють, а ні норми національного законодавства, а ні норми міжнародного права. Крім того, в ході досудового розслідування не встановлені та не притягнуті до кримінальної відповідальності інші особи, які є спільниками ОСОБА_2 та які можуть сприяти ОСОБА_2 переховуватись від органів досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

Про ризик незаконного впливу на свідків, чи то схиляти їх як особисто, так і через інших осіб, до дачі неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженню свідчить те, що так як ФОП « ОСОБА_3 » здійснюють систематичні заходи з перевезення осіб через державний кордон України, протягом тривалого часу, що дає змогу підозрюваним отримати інформацію щодо осіб (адреси проживання, контактні номери телефонів), які постійно користувались їх послугами, наявність міцних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території та небажання нести реальне покарання у вигляді позбавлення волі (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме розголошувати працівникам ФОП « ОСОБА_3 », свідчить те, що ОСОБА_2 може розголошувати відомості досудового розслідування, які останньому стануть відомі під час його участі в даному кримінальному провадженні (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Про ризик вчинення інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 , оскільки до теперішнього часу всіх осіб причетних до незаконного переправлення представниками ФОП « ОСОБА_3 » не встановлено та не притягнуто до кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні, або обрати інший, більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник Воронко В.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність ризиків, зазначених прокурором для обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя установив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБ України в Луганській області перебуває кримінальне провадження № 12017130000000150 від 22.03.2017, з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 332 КК України.

13.08.2019 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 332 КК України стороною обвинувачення до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протокол обшуку транспортного засобу, з якого видно, що було оглянуто автобус марки «MERSEDES-BENZ 0 404», VIN-код № НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_7 , в результаті якого вилучені предмети, речі, документи та чернетки, які свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України 13.08.2019;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 13.08.2019 з якого видно, що останній придбав квиток на автобус сполученням м. Кадіївка - м. Харків та 12.08.2019 на автобусі, номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вирушив з м. Луганська до м. Харків, незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2019, з якого видно, що останній сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка – м. Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», державний номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , вирушивши з м. Брянка, незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.08.2019, з якого видно, що остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка -Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 13.08.2019, з якого видно, що остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка -Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 13.08.2019, з якого видно, що остання сплативши відповідну суму за проїзд автобусом сполученням м. Кадіївка – м. Харків 12.08.2019 на автобусі марки «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_13 особи для впізнання від 13.08.2019, з якого видно, що остання впізнає ОСОБА_2 як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протокол пред`явлення свідку ОСОБА_12 особи для впізнання від 13.08.2019, з якого видно, що остання впізнає ОСОБА_2 як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_9 особи для впізнання від 13.08.2019, з якого видно, що остання впізнає ОСОБА_2 як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протокол пред`явлення свідку ОСОБА_11 особи для впізнання від 13.08.2019, з якого видно, що остання впізнає ОСОБА_2 як водія автобусу «MERSEDES-BENZ 0 404», номерний знак НОМЕР_7 , в якому 12.08.2019 свідок незаконно перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Ізварине», робота якого тимчасово припинена;

- протоколом проведення НСРД № 25/2005 від 03.06.2019 з якого видно, що ОСОБА_2 є працівником ФОП « ОСОБА_3 », та на виконання вказівок ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 здійснює незаконні переправлення осіб через державний кордон України.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтованої підозри не визначено у національному законодавстві. Але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає необхідним враховати з цього приводу позицію Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи Рішення «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтованою підозрою є – існування фактів або інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони обґрунтовують підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, зокрема у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як свідчить клопотання слідчого, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, є наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проводячи оцінку ризиків та їх обґрунтування прокурором, слідчий суддя вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними.

Надане прокурором у судовому засіданні обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, на думку слідчого судді є належно мотивованим, оскільки слідчий суддя погоджується з тим, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у м. Кадіївка Луганської області, яке є тимчасово окупованою територією Луганської області, та останній працює на ФОП « ОСОБА_3 », саме яким надаються систематичні послуги з незаконного перевезення осіб через державний кордон України, що дає змогу підозрюваному, без застосування запобіжного заходу, сховатися на непідконтрольній території України та незаконно впливати на тих осіб, які користуються послугами з перевезення Про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме розголошувати працівникам ФОП « ОСОБА_3 », свідчить те, що ОСОБА_2 може розголошувати відомості досудового розслідування, які останньому стануть відомі під час його участі в даному кримінальному провадженні (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Однак слідчий суддя не погоджується з наявністю ризиків, передбачених п. 4, 5, ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки наведені прокурором мотиви не є обґрунтованими, конкретними та не підтверджені будь якими доказами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, прокурор у судовому засіданні довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 196 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також обставину, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 196 КПК України, тобто існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дев`яти років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Також слідчий суддя враховує, що не було надано відомостей про стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_2 , чи наявності хронічних захворювань, які унеможливлюють утримання під вартою, що свідчить про неможливість врахування таких відомостей при обрання запобіжного заходу.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12017130000000150 від 22.03.2017.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризикам, а також належної процесуальної поведінки підозрюваного, що свідчить про встановлення у судовому засіданні також обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 196 КПК України - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені у судовому засіданні ризики повністю обґрунтовують запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, про застосування якого просить слідчий у клопотанні, а тому слідчий суддя вважає, що цілком обґрунтованим, та відповідним особі підозрюваного, меті запобіжного заходу, а також інтересам суспільства, є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до якого підлягає зарахуванню строк з моменту фактичного затримання ОСОБА_2 – 13.08.2019 в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вбачає підстав не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, про який також просить і слідчий у клопотанні. Визначаючи розмір застави, та оцінюючи розмір про який йдеться у клопотання - 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 130 455 грн., на думку слідчого судд,і такий розмір застави не є мотивованим та обґрунтованим. Слідчий суддя зауважує, що розмір застави повинен не лише відповідати тяжкості вчиненого злочину, а й особі підозрюваного та його матеріальному стану. Злочин, який інкриміновано підозрюваному ОСОБА_2 , відноситься відповідно до ст. 12 КК України до тяжких злочинів, так як передбачає застосування максимального покарання у виді позбавлення волі строком до дев`яти років. Отже, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_2 може бути обрано заставу у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У клопотанні слідчий жодним чином не наведено та не обґрунтовано розмір застави саме у кількості 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 був водієм автобусу та працює на ФОП « ОСОБА_3 », отже є найманим працівником. Дані обставини дають підстави вважати, що зваженим та таким, який надасть підозрюваному ОСОБА_2 можливість внести заставу, є розмірі у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2019 року (1921 грн.), що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

Слідчий суддя також вважає необхідним, у випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_2 , покласти на підозрюваного обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Слідчим суддею також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_2 було затримано 13.08.2019 в порядку ст. 208 КПК України, а слідчим суддею під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи, можливих, застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді.

При цьому, слідчим суддею перевірено і те, що підозрюваному ОСОБА_2 13.08.2019 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 322 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу 3 управління ( з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБ України в Луганській області Зубко І.В., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 22.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130000000150, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою, строком на 20 (шістдесят) днів, починаючи з моменту фактичного затримання - 13.08.2019.

Ухвала діє до 12 жовтня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_2 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_2 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В. М. Олійник