Рішення № 83841449, 21.08.2019, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/855/19

Провадження № 2/743/230/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Марченко А.В.

з участю представника позивача Ігнатенко Н ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Ріпки справу за позовом ТОВ "Чернігівгаз Збут" до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши, що відповідач проживає без реєстрації в газифікованому житловому будинку в АДРЕСА_1 і є споживачем природного газу, з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 ТОВ "Чернігівгаз Збут" з 01.07.2015 року та користувався послугами з постачання природного газу, частково вносячи плату за спожиті послуги та не заявляв вимог про припинення постачання газу, в результаті чого у нього утворилася заборгованість за період з 01.08.2016 року по 05.03.2017 року.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив заборгованості за послуги з постачання природного газу, позивач посилаючись на ст.ст.11, 509, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.67, 68 ЖК Української РСР, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року «Про затвердження Правил постачання природного газу», просить стягнути зі ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 8553 грн. 84 коп., а також понесені по справі судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, пояснивши, що незважаючи на те, що відповідач не являвся власником житлового будинку, він був споживачем природного газу і вказана обставина підтверджується особистими підписами ОСОБА_2 у відомостях контрольних показників споживання газу, частковою оплатою спожитих послуг за лютий 2016 року, а також підписом у акті про відключення подачі газу, а неприєднання відповідача до умов Типового договору надісланих ОСОБА_2 у січні 2016 року не вказує на відмову споживача від отримання послуг з газопостачання.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши, що власником житлового будинку по АДРЕСА_1 був його батько - ОСОБА_3 , котрий і являвся споживачем газу та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач зареєстрований і проживає по АДРЕСА_2 та успадкував належний батькові житловий будинок, отримавши свідоцтво про право на спадщину 22.03.2019 року, однак після смерті спадкодавця у зимовий період він протоплював житлове приміщення. Крім того, за життя спадкодавця ОСОБА_2 ставив свої підписи у відомостях про показники газового лічильника та один раз за життя батька вносив плату за спожитий природний газ. Відповідач не оспорював того факту, що він підписував акт про відключення житлового будинку від централізованих мереж газопостачання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 13 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг - це індивідуальний або колективний споживач.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Як слідує з пояснень відповідача, його батьки за життя набули право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 і користувалися послугами з постачання природного газу. Матір і батько відповідача були зареєстровані і проживали удвох за вказаною вище адресою до їх смерті.

В свою чергу, відповідач до дня смерті батька - ОСОБА_3 , проживав за іншою адресою, а саме по АДРЕСА_2 і не являвся споживачем природного газу по АДРЕСА_1 . У зв`язку з похилим віком батька і станом його здоров`я, відповідач ставив підписи у відомостях під час контрольних перевірок показань газового лічильника та міг вносити плату від імені батька за спожиті батьком послуги. ОСОБА_2 не підписував примірника договору, котрий надсилався його батькові, як споживачу.

Вказані твердження ОСОБА_2 узгоджуються з письмовими доказами і не спростовані позивачем.

Зокрема, Свідоцтвом про право власності, виданим виконкомом Ріпкинської селищної ради депутатів трудящих від 05.05.1969 року підтверджується, що жилий будинок АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності ОСОБА_3 .

Право власності на вказаний будинок було зареєстровано за ОСОБА_3 в Чернігівському МБТІ 05.05.1969 року.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованим на запит нотаріуса Моклигіної О.С., підтверджується, що станом на 20.03.2019 року право власності на вказаний вище будинок було зареєстровано за батьком відповідача - ОСОБА_3 .

З довідки виконкому Ріпкинської селищної ради № 305 від 01.02.2017 року, виданої для пред`явлення до нотаріальної контори, вбачається, що батько відповідача - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був одноособово зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Матір відповідача померла раніше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Моклигіної О.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується його заявою, котра міститься у спадковій справі № 75/2017.

20.03.2019 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину, зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 , і з вказаної дати за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджено заперечення відповідача стосовно періоду користування ним послугами, які надавав позивач.

В свою чергу, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б вимоги про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за період з серпня 2016 року по січень 2017 року включно, тобто за час, коли по АДРЕСА_1 в смт.Ріпки проживав фактичний споживач природного газу - ОСОБА_3 , на ім`я якого надсилався для підписання типовий договір про постачання природного газу та відкривався особовий рахунок № НОМЕР_1 .

З повідомлення Ріпкинської селищної ради за вих.№ 85/03/13 від 12.02.2018 року, надісланого на запит позивача від 09.02.2018 року, вбачається, що на той час відповідач ОСОБА_2 без реєстрації проживав по АДРЕСА_1 .

Разом з цим, вказане вище повідомлення жодним чином не підтверджує факт проживання відповідача за певною адресою, в тому числі спільно зі споживачем природного газу ОСОБА_3 в період, за який просить стягнути заборгованість позивач, а саме з 01.08.2016 року.

Крім того, з розрахунку наданого позивачем, вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 (відкритим на ім`я ОСОБА_3 ) нараховувалася житлова субсидія, в тому числі у січні 2017 року в розмірі 2771 грн. 92 коп., в той час як відповідач ОСОБА_2 не являвся особою, котра мала на той час право на отримання житлової субсидії по АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду позивач, як на підставу своїх вимог посилався на норми матеріального права, котрі регулюють правовідносини, що виникають з договорів.

В судовому засіданні встановлено, що особовий рахунок споживача природного газу № НОМЕР_1 було відкрито на ім`я батька відповідача - ОСОБА_3 .

У січні 2016 року ОСОБА_3 як споживачу, надсилалася для підпису Типовий договір та заява про приєднання до нього з метою споживання природного газу, однак вказаний документ батьком відповідача підписаний не був.

Незважаючи на не підписання ОСОБА_3 примірника Типового договору, він користувався послугами які надавав позивач та, з урахуванням розміру отримуваної житлової субсидії, зобов`язаний був вносити плату за спожиті послуги і саме до нього позивач міг пред`явити вимоги про стягнення заборгованості за період з серпня 2016 року по січень 2017 року включно, з підстав передбачених ст.ст.11, 509, 610, 611, 625 ЦК України, як це зазначено у позовній заяві.

В той же час, приймаючи до уваги що боржник у зобов`язанні помер, на спірні правовідносини за період до січня 2017 року включно, можуть поширюватись положення ст.ст.1281-1282 ЦК України.

Незважаючи про обізнаність позивача про смерть споживача послуг ОСОБА_3 , ТОВ "Чернігівгаз Збут" не зверталося з претензією до спадкоємців боржника.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 за період з серпня 2016 року по січень 2017 року включно, задоволенню не підлягають.

Разом з цим, враховуючи визнання відповідачем того факту, що після смерті батька ОСОБА_2 користувався послугами які надавав позивач, вимоги ТОВ "Чернігівгаз Збут" підлягають задоволенню за період з лютого по березень 2017 року, котрі згідно наданого розрахунку складають 2077 грн. 46 коп.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 263-265, 277-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), зареєстрованого в АДРЕСА_2 на користь ТОВ "Чернігівгаз Збут" (14021, м.Чернігів, вул.Любецька, 68, код ЄДРПОУ 39576385 р/р НОМЕР_3 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478) заборгованість за послуги з постачання природного газу у розмірі 2077 (дві тисячі сімдесят сім) грн. 46 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), зареєстрованого в АДРЕСА_2 на користь ТОВ "Чернігівгаз Збут" (14021, м.Чернігів, вул.Любецька, 68, код ЄДРПОУ 39576385 р/р НОМЕР_4 в АБ "Кліринговий Дім", МФО 300647) 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 55 коп., в якості відшкодування судового збору.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляція на рішення може бути подана до Чернігівського апеляційного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне рішення складено 23.08.2019 року.

Суддя Є.А. Жовток