Постанова № 8383838, 21.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-502/10/1270

Категорія 2.23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2010 року м.Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Горпенюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства ?ауково-дослідний і проектний інститут ?імтехнологія” до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання акту перевірки недійсним,-

встановив:

14 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства ?ауково-дослідний і проектний інститут ?імтехнологія” до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання акту перевірки недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не згоден з висновками акту перевірки №35/60 від 14.08.2009 року, відповідно до яких позивачем не в повному обсязі надані документи для перевірки, та виявлено неправильне визначення фонду оплати праці у звязку з віднесенням винагород за договорами цивільно-правового характеру сум, що є фондом оплати праці.

Представники позивача у судовому засіданні доводи, викладені у позовній заяві підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, проти задоволення позову заперечував.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Судом встановлено, що 03.08.2009 року, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, була проведена перевірка правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Державного підприємства ?ауково-дослідний і проектний інститут ?імтехнологія” за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2009 р.

14 серпня 2009 року відповідачем був складений акт правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в якому позивачем донараховані страхові внески в сумі 81,79 грн. та пені 1,20 грн.

Відповідно до п. 8 Інструкції про порядок перерахування, обчислення та витрачання страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36, на виявлення в час перевірки суми коштів, на які застрахована особа не нараховує страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються, таким чином, акт в даному випадку являється рішенням органу владних повноважень.

У відповідності до п.1.9. Тимчасових рекомендацій щодо проведення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перевірок повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів і цільового використання коштів страхування від нещасних випадків на виробництві, та оформлення результатів перевірок робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють планову перевірку страхувальника за умови письмового повідомлення його про проведення планової перевірки не пізніш, як за 10 днів до дня її проведення. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів робочого органу виконавчої дирекції Фонду або вручається особисто керівнику страхувальника чи уповноваженій особі страхувальника під розписку.

30.06.2009 р. на адресу позивача було направлено повідомлення про проведення планової перевірки, яке було отримано уповноваженим представником позивача 01.07.2009 р. У повідомленні відділенням Фонду зазначено, що перевірка проводитиметься з 03.08.2009 р. по 07.08.2009 р.

Згідно п. 8.2. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду СНВ України 12.07.2007 р. № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за № 867/14134 (далі -Інструкція), контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум внесків та інших платежів на рахунок Фонду, розрахункових документів на проведені виплати, відповідності фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам «Розрахунки за страхуванням».

Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки. Якщо перевірка не проводилась перевірці підлягають документи як за поточний рік, так і за попередні періоди, починаючи з 1 квітня 2001 року. У п. 8.3. Інструкції зазначається, що страхувальники зобовязані безперешкодно надавати тим посадовим особам чи вповноваженим особам робочих органів виконавчої дирекції Фонду, які проводять перевірку, потрібні для її проведення документи і виділяти для участі в перевірці свого представника. На прохання спеціалістів відділення Фонду надати необхідні для перевірки документи директор підприємства ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3 повідомили, що частини документів на підприємстві немає і протягом тижня організують доступ спеціалістів відділення Фонду до документів, які знаходилися в архіві, або іншим чином. Однак, потрібні для проведення перевірки документи починаючи з 01.04.2001 р. не були надані позивачем, у звязку з чим перевірку проведено за період з 01.04.2007р. по 30.06.2009 р. про що зазначено у акті перевірки від 14.08.2009 р. № 35/160. Під час проведення перевірки були виявлені договори підряду. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працювали за цими договорами значний час, а в актах виконаних робіт були зазначені розпливчаті формулювання. Надані суду договори підряду на вказаних осіб не схожі на ті, яки я бачила підчас перевірки, вони відрізняються як зовні, так і за змістом.

Будучи допитаною у якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона працює бухгалтером на ДП ?ауково-дослідний і проектний інститут ?імтехнологія”. Відповідачу для проведення перевірки були надані всі документи, які на час перевірки знаходились на підприємстві. Інша частина документів знаходиться за іншою адресою, де для перевіряючи було організовано робоче місце, але представник Фонду в визначений час не зявився. Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застраховані у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, їм не виплачуються лікарняні виплати, вони не мають свого робочого місця на підприємстві. Дані люди на підставі укладеної на один рік цивільно-правової угоди обслуговують компютерну техніку, коли в цьому виникає необхідність. Їх робота фіксується актами виконаних робіт. Вони надають підприємству зазначені послуги приблизно з 2007 року. Вони сплачують внески в Пенсійний фонд України та в міський центр зайнятості. Їх винагорода включена до фонду оплати праці, але в табелі не проставляється відпрацьований вказаними особами робочий час. Договори, які надані суду, це ті ж самі договори, які були предявлені при перевірці, інших договорів з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підприємстві немає.

Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообовязкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України ?ро загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”

Відповідно до ст.2 Закону України ?ро загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян субєктів підприємницької діяльності.

В ст.8 зазначеного Закону наведений вичерпний перелік осіб, які підлягають обовязковому страхуванню від нещасного випадку, а саме:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Фактично, позивачем оскаржується донарахування страхових внесків за актом перевірки в сумі 81,89 грн. та пені 1,20 грн. Скасування акту перевірки №35/160 від 14.08.2009 року, як це зазначено в позовних вимогах, потягне за собою скасування всіх висновків, викладених в зазначеному акті, які фактично позивачем визнаються та не оскаржуються. За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що, позивачем укладені договори підряду з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які по суті є цивільно-правовими угодами. Віднесення винагород за цивільно-правовими угодами до фонду оплати праці і обовязок зі сплати страхових внесків за ними, на думку суду не є тотожними поняттями, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представниками відповідача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163, 167 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Державного підприємства ?ауково-дослідний і проектний інститут ?імтехнологія” до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків №35/160 від 14.08.2009 року задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати положення акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.08.2009 року №35/160 в частині донарахування страхових внесків у сумі 81,79 грн. та пені в сумі 1,20 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, Державного підприємства ?ауково-дослідний і проектний інститут ?імтехнологія” (код ЄДРПОУ 04687873, адреса м. Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова 5-И2/5) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Повний текст постанови складено 25 січня 2010 року.

Суддя: