Ухвала суду № 83831877, 19.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.08.2019

Справа № 320/3296/19

1-кс/320/4559/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької у складі Ковальова Ю.В.,

секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Дригайла Т.В., погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область Драчем Т.В., по кримінальному провадженню № 62019080000000114, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2019, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, -

за участі:

слідчого – Дригайла Т.В.,

прокурора – Драча Т.В. (у режимі відеоконференції із Жовтневим районним судом м. Запоріжжя),

захисника підозрюваного – Мухіна А.А., -

встановила:

19 серпня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Дригайла Т.В., погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область Драчем Т.В., по кримінальному провадженню № 62019080000000114, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2019, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі перебуває кримінального провадження № 62019080000000114 за фактом кримінального правопорушення, відомості щодо якого, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2019 за ознаками ч. 2 ст. 162 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу 411 о/с від 16.08.2017, капітан поліції ОСОБА_1 обіймає посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – Вознесенівське ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області).

Капітан поліції ОСОБА_1 , займаючи посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснює функції представника влади та являється службовою особою.

Незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_1 , усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканність володіння особи, будучи представником влади та працівником правоохоронного органу, тобто, службовою особою, маючи відповідну фахову підготовку та досвід роботи в органах внутрішніх справ України, свідомо і цілеспрямовано став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив злочин, а саме – проник до іншого володіння та незаконно провів у ньому обшук, вчинений службовою особою, за наступних обставин.

Ігноруючи вищезазначені норми національного законодавства України, капітан поліції ОСОБА_1 , займаючи посаду старшого дільничного офіцера поліції Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, всупереч вимог ст.ст. 264, 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.ст. 233-237 Кримінального процесуального кодексу України провів обшук приміщення кафе «Vada», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 Шевченка, 77 у м. Запоріжжя.

Так, 01.09.2018 на ім`я начальника Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Тамаркова ОСОБА_2 . старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції вказаного відділку поліції капітаном поліції Болютою О.С. було складено та подано рапорт про те, що в ході комплексного опрацювання Вознесенівського району м. Запоріжжя від жителів району надійшла велика кількість скарг на діяльність кафе «Vada», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 77, крім того в ході моніторингу бази даних «Армор» встановлено, що на діяльність вказаного кафе надходили неодноразові скарги на лінію «102».

Вказаний рапорт було зареєстровано у журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за № 25997.

Перебуваючи на добовому чергуванні та виконуючи функції представника влади, будучи службовою особою та будучи наділений владними повноваженнями 01.09.2018, близько 22 год. 00 хв. – більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, у супроводі працівників поліції, на підставі вказаного рапорту від 01.09.2018 ОСОБА_1 прибув до кафе «Vada», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченко, 77, яке на праві приватної власності належить ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39919460) та перебуває в оренді у ФОП « ОСОБА_3 » (ІПН 25608215) де пред`явив працівникам кафе «Vada» вимогу надати йому для перевірки дозвільні документи господарської діяльності суб`єкта господарювання та ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності оформлених на фізичну особу – підприємця ОСОБА_4 .

Від представника ОСОБА_4 адвоката Шостак А.П. Болюта О.С ОСОБА_5 отримав для ознайомлення оригінали документів: договір суборенди нерухомого майна № 2-17 від 01.07.2017; ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями № 2018-0829-64-52749 від 18.05.2018 з додатками,витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є підставою для здійснення підприємницької діяльності у тому числі роздрібною торгівлею спиртними напоями.

Незважаючи на наявність дозвільних документів, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканність володіння особи, будучи службовою особою, всупереч волі законного володільця, в нічний час доби, з 22 год. 00 хв. 01.09.2018 до 02 год. 55 хв. 02.09.2019, проник до іншого володіння особи, в приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , власником котрого э ОСОБА_4 зокрема, до барної стійки, підсобного службового приміщення, вхід та доступ до яких був обмежений, де за відсутності визначених законом підстав провів обшук, котрий виразився в активних діях: самостійному проходженню до закритих приміщень, відкриття цих приміщень, відкритті зачинених шаф, холодильників, не маючи особливого дозволу суду і без належного дозволу володільця іншого майна, без додержання особливого порядку, передбаченого ст.ст. 214, 216, 233, 234 КПК України, діючи умисно, незаконно, перевищуючи владу та явно виходячи за межі наданих йому прав віднайшов та незаконно вилучив алкогольну продукцію з марками акцизного збору у кількості 79 пляшок.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій, за для придання видимості легітимності своїх дій ОСОБА_1 склав протокол огляду, в якому вказав, що огляд проводився у приміщенні кафе «Vada». Вказану алкогольну продукцію, не маючи на те правових підстав, ОСОБА_1 вилучив.

Своїми незаконними діями ОСОБА_1 умисно порушив законні права ОСОБА_4 , котрі виразилися в порушенні конституційного права на недоторканість іншого володіння особи.

09 серпня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 Кримінального кодексу України.

Підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: - заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 19 березня 2019 року; - протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 03 квітня 2019 року та 24 липня 2019 року; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24 липня 2019; - протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 13 липня 2019 року; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03 квітня 2019 року; - протоколом огляду від 24 липня 2019 року; - протоколом огляду місця події від 02 вересня 2018 року; - іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, а також те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих показань чи відмови від дачі показань, знищити чи спотворити речі чи документи, що мають доказове значення чи перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, слід дійти висновку, що останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

ОСОБА_1 постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Аналізуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків.

1. ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у виді позбавлення волі від 2 до 5 років, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_1 , використовуючи своє становище та досвід отриманий на службі в міліції та Національній поліції, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. ОСОБА_1 може тиснути та впливати на потерпілого та свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані.

Підґрунтям такого ризику є те, що здебільшого свідками у кримінальному проваджені є колеги ОСОБА_1 , які на даний час ще не допитані. Шляхом домовленості та залученням невстановлених колег по службі ОСОБА_1 також може здійснювати тиск на потерпілого ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, існує ризик здійснення реального тиску на вказаних осіб з боку ОСОБА_1

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що без обмеження у вільному пересуванні ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

4. ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є офіцером Національної поліції, підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості, що дає підстави вважати, що він може при здійснені впливу на свідків вчинити інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров`я осіб (свідків) так і службовий злочин, метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження слідчий вважає найбільш доцільно застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.

Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням вільного пересування – цілодобового домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_1 , на думку слідчого, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна заборона вільного пересування може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мухін А.А. в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий, прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили задовольнити його та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 Кримінального кодексу України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Відповідно до ч. 2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України та наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання;2) особиста порука;3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Матеріалами справи встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Суд не погоджується з доводами, викладеними в клопотанні про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, на наявність можливості, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, використовуючи своє становище та досвід отриманий на службі в міліції та Національній поліції, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини, може при здійснені впливу на свідків вчинити інший умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин як проти життя та здоров`я осіб (свідків) так і службовий злочин, метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин. Оскільки, на думку слідчого судді, ризики зазначені слідчим жодним чином не підтверджені, враховуючи крім того, тривалість часу, який сплив з дня вчинення інкримінованого підозрюваному злочину.

Отже, з метою забезпечення вчинення процесуальних дій, слідчий суддя вважає, що буде достатнім обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням певних обов`язків, це буде сприяти завданням кримінально-процесуального судочинства по даному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст. 177,178,184, 193-194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

У клопотанні слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Дригайла Т.В., погодженого прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область Драчем Т.В., по кримінальному провадженню № 62019080000000114, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2019, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 – відмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на два місяці, тобто до 19 жовтня 2019 року включно.

Зобов`язати ОСОБА_1 :

не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Зазначені обов`язки діють до 19 жовтня 2019 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Дригайла Т.В.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Ковальова Ю.В.