Рішення № 83829710, 22.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6798/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 А.О.

представник відповідача - Чернюк О.П.

представник третьої особи - Чернюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Київська Русь” (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Київська Русь” Волкова Олександра Юрійовича, третя особа – ПАТ “Банк “Київська Русь”, про зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Київська Русь” Волкова О.Ю., третя особа - ПАТ “Банк “Київська Русь”, про зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено.

Постановою Верховного суду від 12.03.2019 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

13.05.2019 року адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та після проведення автоматичного розподілу справу призначено до розгляду головуючому судді Бутенко А.В.

14.05.2019 року, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Стислий зміст позовних вимог.

13.08.2019 року, до суду, від представника позивача надійшла уточненна позовна заява ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Київська Русь”, в якому, просить суд:

- Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Київська Русь” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товариству “Банк Київська Русь” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми у розмірі 185 524, 90 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяча п`ятсот двадцять чотири гривні 90 копійок) що підлягають відшкодуванню.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування адміністративного позову Позивачем зазначено, що на її ім`я у ПАТ “Банк “Київська Русь” (далі – банк) згідно договору № 581230-GR/2015 від 20.03.2015р. відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на якому станом на 27.04.2015 р. обліковувався залишок в сумі 8000 дол. США. В березні 2015 р. постановою Правління НБУ Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) запроваджено тимчасову адміністрацію. У липні 2015 р. виконавчою дирекцією Фонду розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ “Банк “Київська Русь”. У свою чергу, уповноваженою особою Фонду в порушення вимог Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не було включено позивача до переліку та загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом, що зумовило позивача звернутися до суду із вказаним позовом.

В матеріалах справи міститься відзив на позов від Відповідача (а.с. 33-42). В обгрунтування зазначено, що Відповідач заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, зазначивши, що кошти в розмірі 8000 дол. США на рахунку позивача з`явилися 20.03.2015 р., тобто у періоді запровадження у Банку тимчасової адміністрації внаслідок фактичного перерозподілу коштів з рахунку ОСОБА_3 , тоді як виконання зазначеної операції Банком обмежувалося положеннями п.1 ч.5 ст.36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Отже покладені в основу адміністративного позову доводи є безпідставними, оскільки ґрунтуються на правочинах, які є нікчемними в силу закону та не спричиняють наслідків.

Заяви чи клопотання від сторін.

03.06.2019 року, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відео конференції (а.с. 211 т. 1).

13.08.2019 року, від представника позивача надійшла уточненна позовна заява (а.с. 2-5 т. 2).

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

19.06.2019 року, судом винесено ухвалу про розгляд справи у режимі відеоконференції за участі представника відповідача (а.с. 224-226 т. 1).

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та уточненій позовній заяві.

Представник відповідача та третьої особи заперечувала щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Обставини справи.

Судом встановлено, що 20 березня 2015 р. на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ “Банк “Київська Русь” відкритий поточний рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_2 , залишок на якому станом на 27.04.2015 р. складав 8000 дол. США згідно виписки № 473/01-2 від 27.04.2015 р.

20 березня 2015 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір дарування грошових коштів (а.с. 10-11), посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Нерук О.М., відповідно до якого дарувальник ОСОБА_3 подарувала та передала обдарованій ОСОБА_2 8000 дол. США, що еквівалентно 187120 грн. за курсом НБУ на момент укладання договору. Згідно з п.2 Договору дарувальник заявив, що є власником грошових коштів, які є предметом даного договору та які зберігаються на кредитному рахунку у Черноморській філії ПАТ “Банк “Київська Русь”.

У цей же день, 20 березня 2015 року, ОСОБА_3 платіжним дорученням ініціювала перерахування грошових коштів у загальній сумі 8000 дол. США з кредитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ “Банк “Київська Русь”, на картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ “Банк “Київська Русь”, з призначенням платежу: за договором дарування від 20.03.2015 р. за реєстровим номером № 361.

Постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 ПАТ “Банк “Київська Русь” було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015р. прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Банк “Київська Русь”.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ “Банк “Київська Русь” запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015 по 19 червня 2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №116 від 15.06.2015 р. строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015р. включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 138 від 17.07.2015 р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк “Київська Русь” з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 17 липня 2015 року. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “Банк “Київська Русь” призначено Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17 липня 2015 р. по 16 липня 2016 року. Станом на день нового розгляду справи Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “Банк “Київська Русь” призначено Стрюкову Ірину Олександрівну.

На офіційному сайті Фонду було опубліковано оголошення, відповідно до якого з 24.07.2015 р. Фонд розпочинав виплати коштів вкладникам Банку. Для отримання коштів вкладники до 03.09.2015 р. включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду – ПАТ “Південний”. Виплати гарантованої суми відшкодування здійснювались відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

У зв`язку із тим, що відповідачем не було здійснено дій щодо включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду, ОСОБА_2 (далі по тексту – позивач) звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом.

Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 2 ст.37 Закону, містить наступні права Уповноваженої особи Фонду:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

- повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

- звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;

- залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;

- призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;

- приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов`язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;

- зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

- вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Повноваження Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію передбачені статтею 48 Закону України про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а саме:

- здійснює повноваження органів управління банку;

- приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку;

- складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

- вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення,

- повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб;

- звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

- заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов`язковому зберіганню;

- здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону;

- здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом;

- повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов`язань перед банком).

Також, відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з таких підстав, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку

Згідно із положеннями ст. 228 Цивільного кодексу України, нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, тобто, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Висновки суду.

Як вбачається із висновків Верховного суду, які викладені в Постанові від 12.03.2019 року по даній справі, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, судом встановлені порушення норм процесуального права при з`ясуванні обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Також зазначено, що під час нового розгляду справи, суду слід на підставі належного дослідження допустимих доказів з`ясувати фактичні обставини щодо того, чи є позивач вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI, коли саме було розміщено такі кошти на рахунок та чи у відповідності до вимог чинних на той час нормативно-правових актів.

Постанова Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ “Банк “Київська Русь” до категорії неплатоспроможних» на офіційному сайті Національного банку України відсутня, представником відповідача та третьої особи на вимогу суду не надана, зі слів представника через її відсутність, тому відсутня у матеріалах справи, однак учасниками справи не заперечується, що на підставі зазначеної постанови Фондом прийняті рішення про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для не включення позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є нікчемність правочину щодо відкриття та обслуговування Банком поточного рахунку клієнта, що відповідає приписам ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, однак суд не погоджується з такою позицією відповідача, з огляду на наступне.

Для визнання правочину нікчемним мають бути встановлені обставини з якими пов`язана ця нікчемність та в розпорядчому рішенні суб`єкта владних повноважень мають бути визначені конкретні підстави для визнання правочину нікчемним, однак Уповноваженою особою Фонду не складалося будь-якого розпорядчого рішення щодо визнання та підстав визнання нікчемним правочину, вчиненого між позивачем та ПАТ “Банк “Київська Русь” у вигляді Договору № 581230-GR/2015 від 20.03.2015р., відповідно до якого, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на якому станом на 27.04.2015 р. обліковувався залишок в сумі 8000 дол. США (а.с.8 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для нікчемності правочину, укладеного між позивачем та банком є укладення договору та перерахування коштів на рахунок позивача 20.03.2015 року, тобто, в період запровадження у банку тимчасової адміністрації та обмеження на здійснення таких операцій.

Так, відповідно до положень ст. 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю банку. Уповноважена особа діє від імені Фонду і набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю банку з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ “Банк “Київська Русь” запроваджено з 20.03.2015 року, тобто, з того дня, коли між позивачем і банком укладений договір.

З аналізу положень ст. 34 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вбачається, що саме на Фонд покладений обов`язок негайного доведення до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку рішення про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи, однак 20 березня 2015 року Черноморською філією ПАТ “Банк “Київська Русь” укладено з позивачем договір, отже, за наявності правових підстав, відповідальність за укладення договору має нести банк, а не особа, з якою укладений договір шляхом обмеження її права на відшкодування коштів за вкладом.

Наказ Уповноваженої особи № 14 від 20.03.2015 року “Про заборону видаткових операцій” стосувався працівників банку, а не клієнтів, оскільки відповідальність за його виконання покладено на головного бухгалтера банку та згідно із випискою по рахунку 20.03.2015 року, яка видана представником банку, на рахунок позивача здійснено зарахування коштів згідно нотаріально посвідченого Договору дарування №361 від 20.03.2015 року у розмірі 8000 дол. США.

Відповідачем не заперечується факт надходження на рахунок позивача коштів. Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ “Банк “Київська Русь”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки Договір банківського вкладу між ПАТ “Банк “Київська Русь” та позивачем №581230-GR/2015 від 20 березня 2015 року нікчемним не визнавався, відповідне рішення відповідачем не приймалось.

Таким чином, Договір банківського вкладу між ПАТ “Банк “Київська Русь” та ОСОБА_2 №581230-GR/2015 від 20 березня 2015 року є дійсним, тому позивач набув статусу вкладника та має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Решта аргументів представника позивача не заслуговує на увагу, оскільки інші обставини, підтверджені доказами, яких немає в оригіналі у позивача, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та п. 5 розділу ІІ “Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами” (в редакції, яка діє на даний час) Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Оскільки, на даний час рахунок ОСОБА_2 не включений до переліку рахунків за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, позовна вимога щодо зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” включити до переліку вкладників та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням суми у розмірі 185524,90 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 90 копійок), що підлягають відшкодуванню, підлягає задоволенню.

При цьому, позов в цій частині має бути задоволений саме в такому формулюванні, враховуючи зміни в законодавстві.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип “належного урядування”, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Європейський суд з прав людини висловив позицію у справі “Щокін проти України” (рішення від 14.10.2010), у якій дійшов висновку, що “…перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним”.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-73, 77, 139, 159, 241-246, 250-251, 263 КАСУкраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Київська Русь” (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А) – задовольнити.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” включити до переліку вкладників та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням суми у розмірі 185524,90 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 90 копійок), що підлягають відшкодуванню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.08.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.