Ухвала суду № 83829556, 23.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5001/19

УХВАЛА

23 серпня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про дострокове припинення повноважень Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області Хасаєва Тимура ОСОБА_2 » від 22 серпня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про покладання на секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Бурлаку Л.А. обов`язків Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області» від 22 серпня 2019 року;

- визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області;

- визнати незаконним припинення публічної служби ОСОБА_1 на посаді Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області;

- стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (ідентифікаційний номер юридичної особи в ЄДРПОУ - 0558215, 65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40 річчя Перемоги, 25) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області та виплати суми середнього заробітку за один місяць;

- витребувати з Таїровської селищного голови Овідіопольського району Одеської області належним чином засвідчені копії рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про дострокове припинення повноважень Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 » від 22 серпня 2019 року, рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про покладання на секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Бурлаку Л.А. обов`язків Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області» від 22 серпня 2019 року та усі документи, які стали підставами для їх прийняття;

- стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.

22 серпня 2019 року позивачем разом з позовною заявою надано до суду заяву про забезпечення позову (вхід. №30209/19) в якій позивач просить:

- зупинити дію рішення «Про дострокове припинення повноважень Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області Хасаєва ОСОБА_3 » від 22 серпня 2019 року та рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про покладання на секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Бурлаку Л.А. обов`язків Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області» від 22 серпня 2019 року;

- заборонити секретарю Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області вчиняти будь-які дії пов`язані з здійсненням повноважень та виконанням обов`язків Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області з моменту дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 , а саме, з 22.08.2019 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що 22.08.2019 року на 14 - тій черговій сесії Таїровської селищної ради VII скликання в під час затвердження порядку денного сесії депутатом Таїровської селищної ради ОСОБА_4 було внесено пропозицію про включення до порядку денного питанням про дострокове припинення повноважень Таїровського селищного голови ОСОБА_5 Х ОСОБА_6 та оголошено проект рішення. Дана пропозиція була поставлена на голосування, отримала необхідну кількість голосів та була включено до порядку денного. За результатами проведеного таємного голосування Таїровською селищною радою прийнято рішення про дострокове припинення повноважень Таїровського селищного голови ОСОБА_7 Т ОСОБА_8 , звільнено ОСОБА_1 із займаної посади, виключено зі складу виконавчого комітету Таїровської селищної ради. Позивач зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову суттєво вплине на соціальне становище в громаді, унеможливить реалізацію гарантованих Конституцією України права ОСОБА_1 бути обораним до органів місцевого самоврядування, право на працю, права на представлення інтересів мешканців громади в органі місцевого самоврядування, призведе до напруги в колективі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та взагалі призведе до блокування роботи органу місцевого самоврядування.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Також розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову – це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому забезпечуватись можуть лише матеріально-правові вимоги позивача. Отже будь-які інші вимоги, які не становлять або не будуть становити предмет спору, в межах конкретного спору забезпеченими бути не можуть.

Верховним Судом України у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс-16 та від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс-17, Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 509/5216/13-ц вже висловлювалась правова позиція, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи порушене позивачем питання, суд враховує, що забезпечення позову має на меті запобігти, по-перше, збігу обставин, за умови яких позитивне судове рішення буде невиконуваним або його виконання потребуватиме значних зусиль.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, судом не встановлено очевидної протиправності оскаржуваних дій та підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що забезпечивши позов шляхом зупинення дії рішення «Про дострокове припинення повноважень Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 » від 22 серпня 2019 року та рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про покладання на секретаря Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Бурлаку Л.А. обов`язків Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області» від 22 серпня 2019 року, а також забороною секретарю Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області вчиняти будь-які дії пов`язані з здійсненням повноважень та виконанням обов`язків Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області з моменту дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 , а саме, з 22.08.2019 року до моменту розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконним звільнення, припинення публічної служби та зобов`язання вчинити певні дії, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваним діям відповідача, яке буде предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що тільки під час розгляду справи суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008 року.

Також, у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав або очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії, попри це, позивач просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії пов`язані із здійсненням повноважень та виконанням обов`язків Таїровського селищного голови Овідіопольського району Одеської області. З системного аналізу положень законодавства, можливо зробити висновок, що законодавцем передбачено, що особа, яка звертається з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, з урахуванням особливостей предмету спору, повинна визначитись та конкретизувати які саме дії суд повинен заборонити з метою захисту прав та інтересів позивача.

Крім того, жодного доводу на обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити виконання судового рішення згідно ч.2 ст.150 КАС України позивач у заяві про забезпечення позову не навів.

Таким чином, оскільки вимоги заявника не відповідають вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вхід. №30209/19 від 22.08.2019 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов