Ухвала суду № 83829174, 23.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"23" серпня 2019 р. справа № 300/1747/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали

позовної заяви Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

до ОСОБА_1

про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ»,-

ВСТАНОВИВ:

Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (надалі, також - позивач) 20.08.2019 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ» у розмірі 61 163,01 грн.

Пунктом 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із приписами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку. Подану заяву мотивовано тим, що починаючи з 2007 року позивач, у межах строку позовної давності, що складає 3 роки, звертався із позовами про відшкодування державних витрат на утримання курсантів під час навчання за правилами цивільного судочинства, відповідно до висновків в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 03.08.2011 по справі №6-5197св10; проте, у березні 2019 року Великою Палатою Верховного Суду (надалі, також - Суд) у постанові від 13.03.2019 по справі №723/18/17 визначено, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Саме тому, на переконання позивача, строк звернення до суду із даною позовною заявою слід відраховувати з моменту набрання законної сили вищезазначеною постановою Великої Палати Верховного Суду, а саме - з 13.03.2019.

Однак, суддя вважає таку позицію помилковою, з огляду на такі обставини.

Відповідно до змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі №804/285/16, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Суду у постановах, зокрема, від 14 березня 2018 року в справі №461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15, де суд дійшов висновку, що спір не стосується проходження відповідачем публічної служби, а пов`язаний з невиконанням ним умов цивільно-правової угоди і вимогою позивача відшкодувати понесені витрати на навчання у вищому навчальному закладі, а відтак, зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Натомість, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року в справі № 461/5577/15-ц, 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15, оскільки вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Таким чином, вперше висновок щодо адміністративної юрисдикції аналогічних спорів зроблено Великою Палатою Верховного Суду 12.12.2018 у постанові по справі №804/285/16, а тому, посилання позивача на постанову Суду від 13.03.2019 по справі №723/18/17, як таку, що вперше визначила підсудність такої категорії справ, не відповідає дійсним обставинам, встановленим судом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, обов`язок відповідача щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання виник у останнього з моменту розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) та виключення відповідача зі списків особового складу Інституту, а саме - з 11.01.2019. З огляду на вказане, в силу вимог частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом розпочався 12.01.2019.

Разом з цим, у відповідності до змісту вищевказаної заяви, позивач додатково обгрунтовує поважність причин пропущення строку звернення до суду тим, що з січня 2019 року по липень 2019 року, позивач не одержував з бюджету видатків на потреби по сплаті судового збору, що унеможливило можливість належного звернення до суду із позовною заявою. Однак, на підтвердження вказаних обставин позивачем не долучено жодних письмових доказів, а тому, такі доводи, без належного їх підтвердження, також не можуть слугувати підставою для визнання поважними причини пропуску звернення до суду та поновлення судом такого строку.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі наведеного, керуючись статтею 122, 123, 169, статями 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» строку звернення до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ».

Позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ» - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом долучення належним чином засвідчених письмових доказів, що підтверджують відсутність бюджетних асигнувань на потреби по сплаті судового збору з січня 2019 року по липень 2019 року.

В разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.