Рішення № 83827264, 22.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1925/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товару,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205020/2019/000173/2 від 27 травня 2019 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00300.

В обґрунтування позову вказав, що через уповноважену особу ОСОБА_2 , який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, придбав в Литовській республіці транспортний засіб марки RENAULT, модель - TRAFIC, модельний рік виготовлення - 2016, календарний рік виготовлення - 2016, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 за ціною 6500,00 євро. З метою митного оформлення придбаного транспортного засобу декларант позивача подав Волинській митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) від 24 травня 2019 року №UA205020/2019/014236, у якій митна вартість товару визначена на рівні 6500,00 євро та витрати по його доставці в розмірі 100 євро, тобто, за першим методом - за ціною контракту. Відповідно до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) до митної декларації додано відповідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена.

Проте відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 27 травня 2019 року прийняв рішення №UA205020/2019/000173/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA205020/2019/00300. В рішенні про коригування відповідач повідомив декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки повважав, що надані для декларування документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а також послався на спрацювання ризиків Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (надалі - АСАУР). В результаті коригування митна вартість визначена за резервним методом та збільшилась до 13300 євро.

Позивач вважає ці рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки для митного оформлення подано документально підтверджені дані про ціну автомобіля 6500 Євро, які містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою-третьою статті 53 МК України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару. Крім того, вказує що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Зазначає, що відповідачем скориговано митну вартість у бік збільшення за резервним методом без викладення обґрунтувань неможливості визначення митної вартості за основним методом, а також без обґрунтувань числового значення митної вартості, визначеної митним органом.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 24 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 18 липня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці ДФС про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказав, що під час опрацювання МД №UA205020/2019/014236 від 24 травня 2019 року і доданих до неї документів (рахунку -фактури від 21 травня 2019 року №1664, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 11 жовтня 2016 року № НОМЕР_2 , квитанції про внесення готівки від 21 травня 2019 року, експортної декларації від 22 травня 2019 року, довіреності ННТ 182814 від 11 травня 2019 року) та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Таким чином, за МД №UA205020/2019/014236 відбулось спрацювання наступних профілів ризику: 103-1 - «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів»; 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 - «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; 210-1 - «Проведення митного огляду транспортного засобу»; 911-1 - «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для изначення митної вартості за VIN-кодом НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 13300 євро.

Декларантом заявлено митну вартість за основним методом і дорівнює вона фактурній вартості та становить 6600,00 євро. При цьому, митну вартість транспортного засобу складають фактурна вартість 6500 євро, що підтверджується рахунком-фактурою від 21 травня 2019 року та витрати на доставку автомобіля до кордону України у розмірі 100 євро (з пояснень, викладених у позові). При цьому, в митних цілях разом з митною декларацією від складової митної вартості 100 євро та пояснень щодо походження вказаних витрат декларантом митниці надано не було.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписки з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прейскуранти, специфікації (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізовані експертними організаціями; інші додаткові наявні документи для підтвердження для підтвердження заявлення митної вартості товару (за бажанням). У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом направлено повідомлення від 27 травня 2019 року відповідно до якого повідомлено про відсутність витребуваних документів.

Відповідач зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частиною шостою статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.

За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею 27 травня 2019 року прийняте рішення №UA205020/2019/000173/2 про коригування митної вартості, митну вартість визначено на рівні 13300 євро.

З огляду на викладене відповідач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 27 травня 2019 року № UA205020/2019/000173/2 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач підтримує свою позицію, викладену у відзиві. Додатково вказує, що про витрати на транспортування у розмірі 100 Євро були включені повіреним ОСОБА_3 у митній декларації від 24 травня 2019 року. При цьому, вказує що включення витрат на заправлення за межами України до митної вартості транспортного засобу це стандартна процедура, яку застосовують митні брокери пр. декларуванні транспортних засобів і митниця завжди погоджується з збільшенням митної вартості на суму транспортних витрат. Позивач наполягає на тому, що для митного оформлення транспортного засобу митному органу були надані усі наявні документи, що підтверджують митну вартість автомобіля. Вважає, що відповідачем не спростовано чинність поданих до митного контролю документів, а тому не мав підстав для коригування митної вартості. При цьому, для спростування сумнів щодо митної вартості митному органу слід було направляти запити закордонним митним органам.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 24 травня 2019 року декларантом подано для митного оформлення митну декларацію №UA205020/2019/014236 з метою декларування товару «Легковий автомобіль RENAULT, модель - TRAFIC, кузов № НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 9, призначений для використання по дорогах загального користування, тип двигуна - дизельний, об`єм - 1598 см3, потужність двигуна - 92кВт, маркування двигуна - н/в; такий що був у користуванні, колісна смуга - 4х2, календарний рік виготовлення - 2016». Декларантом в графі 42 (МД) №UA205020/2019/014236 зазначено фактурну вартість автомобіля 6500,00 євро. Митну вартість визначено за основним методом (графа 43) на рівні 195474,42 грн. (графа 45), що еквівалентно 6600,00 євро; з урахуванням цієї митної вартості зроблено відповідні розрахунки митних платежів (графа 47).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: угоду про купівлю-продаж автомобіля від 21 травня 2019 року в якій зазначено вартість продажу товару 6500,00 євро, рахунок-фактуру від 21 травня 2019 №І4R №1664 із квитанцією ABU №3476211 від 21 травня 2019 року про сплату вартості автомобіля у розмірі 6500,00 євро, митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19 березня 2016 року, копію митної декларації країни відправлення №19LTLC0100EK0C9740, акт про проведення огляду транспортного засобу №UA209020/2019/118654 від 24 травня 2019 року, квитанції, що підтверджують сплату митних та інших платежів №ПН4802, №ПН4655454 від 23 травня 2019 року договір про надання послуг з декларування вантажів №454, паспортні документи.

27 травня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205020/2019/000173/2 про коригування митної вартості. Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення митним органом було визначено митну вартість товару «Легковий автомобіль RENAULT, модель - TRAFIC, кузов № НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 9, призначений для використання по дорогах загального користування, тип двигуна - дизельний, об`єм - 1598 см3, потужність двигуна - 92кВт, маркування двигуна - н/в; такий що був у користуванні, колісна смуга - 4х2, календарний рік виготовлення - 2016, країна виробництва Франція» за ціною 13300,00 євро.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 6600,00 євро. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча митної вартості ідентичних товарів, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно пункту 3 статті 53 МК України: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прейскуранти, специфікації (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізовані експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші додаткові наявні документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларант заявою від 27 травня 2019 року №б/н повідомив про відсутність додаткових документів, що підтверджують митну вартість.

У зв`язку з вищевикладеним та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно переліком та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, а митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в електронному довіднику Schwaske NET, з інформації з врахуванням технічного стану згідно акту митного огляду товарів та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 у редакції Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року №1335/5/1159, відповідно до наказу ДФС №780 від 28 листопада 2018 року «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку», та спрацюванням системи ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості відповідачем встановлено в розмірі 13330,00 євро.

Зазначене рішення слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00300.

Позивач не погодившись із рішенням відповідача від № UA205020/2019/000173/2 від 27 травня 2019 року про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205020/2019/00300 від 27 травня 2019 року, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та обов`язків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з частиною четвертою 54 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що під час здійснення митного оформлення товару обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.06.2019 в справі № 804/7761/15 ( № К/9901/4756/18 ). В силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так у митній декларації позивачем самостійно заявлено митну вартість товару, визначену за першим методом визначення вартості товару - за ціною договору, в розмірі 6600,00 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу декларантом представлені наступні документи: угоду про купівлю-продаж автомобіля від 21 травня 2019 року в якій зазначено вартість продажу товару 6500,00 євро, рахунок-фактуру від 21 травня 2019 року №І4R №1664 із квитанцією ABU №3476211 від 21 травня 2019 року про сплату вартості автомобіля у розмірі 6500,00 євро, митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19 березня 2016 року, копію митної декларації країни відправлення №19LTLC0100EK0C9740, акт про проведення огляду транспортного засобу №UA209020/2019/118654 від 24 травня 2019 року, , квитанції, що підтверджують сплату митних та інших платежів №ПН4802, №ПН4655454 від 23 травня 2019 року договір про надання послуг з декларування вантажів №454, паспортні документи.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати витрати на страхування цих товарів.

З аналізу наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд погоджується з позицією митного органу, що подані для підтвердження митної вартості документи не місять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки декларантом подано лише документи, в яких зазначена вартість товару в розмірі 6500,00 євро. Проте, не додано документів, які б підтверджували відомості щодо понесених витрат на доставку транспортного засобу в розмірі 100,00 євро.

При цьому, суд звертає увагу на те, що декларантом не надано пояснень щодо складових митної вартості.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, митний орган мав право для витребування від декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Проте, 27 травня 2019 року представник декларанта звернувся до відповідача із заявою в якій просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування 10 денного терміну по причині відсутності інших документів, що підтверджуються митну вартість.

Відтак, митному органу підтверджуючих документів, що однозначно надають можливість визначити митну вартість за методом, обраним декларантом, зокрема, позивачем не надано.

Разом з тим, посилання позивача на зазначення в митній декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від 24 травня 2019 року розміру витрат на доставку товару в сумі 100,00 євро не є належним підтвердженням понесення та достовірності таких витрат.

Отже, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205020/2019/000173/2 від 27 травня 2019 року, митну вартість встановлено на рівні 13300,00 євро.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого транспортного засобу за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, враховуючи, що транспортний засіб придбаний позивачем у нерезидента і позивачем не надано на законну вимогу відповідача витребуваних документів, тому суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, а відтак Волинською митницею ДФС правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205020/2019/000173/2 від 27 травня 2019 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205020/2019/00300.

З вираховуванням наведеного, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товару відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Я. Ксензюк