Вирок № 83819618, 21.08.2019, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/147/18

1-кп/189/31/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2019 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники судового провадження:

прокурор Маковецька Л.О.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Дніпропетровської області кримінальне № 12017040540000750 від 09.12.2017 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Верховцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , групи інвалідності не має, державних нагород не має, депутатом не являється, на утриманні має неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимий, останній раз 03.11.2016 року Межівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 850 гривень, -

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.12.2017 року близько 09:00 годині, не маючи спеціального дозволу, не маючи лісорубного квитка і без законних на те підстав, із корисливих мотивів, з метою отримання дрів, прибув до захисних лісонасаджень Красноармійської виробничої дільниці, які знаходяться на забалансовому рахунку структурного підрозділу «Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що розташована поза межами населеного пункту, на околиці смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області, а саме на перегоні Просяна - Демуріно 326 км ПК 9 в виділі 54, де за допомогою бензопили марки «Good luck», яку заздалегідь приготував для вчинення злочину, здійснив незаконне спилювання живих дерев ясену у кількості 7 (семи) штук з діаметром зрізів: 22 сантиметри, в кількості 2 (двох) штук, 24 сантиметри, в кількості 3 (трьох) штук, 28 сантиметрів в кількості 2 (двох) штук, а всього напиляв дрів деревини ясеня в загальній кількості 2,32 куб.м, вартість за 1 (один) куб. м дрів, згідно калькуляції 1 куб. м паливних дрів метрової довжини для твердолистяних порід від рубок в СП «Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень» складає 362,92 гривень, а всього на суму 841,97 (вісімсот сорок одна гривня дев`яносто сім копійок) гривень.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 у вказаному захисному лісовому насадженні виникла проґалина, що призвело до погіршення захисних функцій насаджень, які призначені для захисту колії від несприятливих погодних умов (захисні, вітрозахисні, ґрунт закріплюючі) та спричинило збитки державі в особі структурного підрозділу «Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПAT «Українська Залізниця» на загальну суму 841,97 (вісімсот сорок одна гривня дев`яносто сім копійок) гривень, що с істотною шкодою.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

В судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.

Прокурор також просив суд розглядати справу в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України.

Представник потерпілого Десятерик С.В. надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив винести рішення на розсуд суду. Зазначив, що матеріальні збитки було відшкодовано в повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру він не має.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, ухваливши допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючі матеріали стосовно нього.

Після роз`яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, у тому числі обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що 09.12.2017 року близько 09:00 години, не маючи спеціального дозволу та не маючи лісорубного квитка, на околиці смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області за допомогою бензопили здійснив незаконне спилювання живих дерев, був застигнутий лісничим, який викликав поліцію, в скоєному розкаюється, матеріальну шкоду відшкодував.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинений злочин, який згідно статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, слід віднести щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, працює не офіційно, на утриманні має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

В ст. 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 246 КК України в редакції Закону України №2531-VIII від 06.09.2018 року, яка діє на момент винесення вироку по даній справі, не покращує становище засудженої особи порівняно з редакцією Закону України №2063-VIII від 23.05.2017 року, яка діяла на момент вчинення злочину обвинуваченим, тобто станом на 09.12.2017 року, а тому суд при ухваленні вироку керується ч. 1 ст. 246 КК України в редакції Закону України №2063-VIII від 23.05.2017 року, відповідно до якої санкція за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, передбачає накладення штрафу у розмірі від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання в межах, передбачених санкцією частини 1 статті 246 КК України(в редакції Закону України №2063-VIII від 23.05.2017 року) у вигляді штрафу і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має доходи, хоча працює неофіційно і здатний виконати покарання у виді штрафу.

Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Законом України № 1019-VIII від 18.02.2016 року доповнено статтею 96-1 КК України, відповідно до якої спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За положеннями п. 1 та п. 4 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину або відповідно використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370 - 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину, а також використано як знаряддя вчинення злочину, в зв`язку з чим речовий доказ по справі: бензопилу марки «Good luck», яку передано на зберігання до камери схову речових доказів Покровського ВП СВП ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати у власність держави.

Речові докази: розпиляні стовбури 7 дерев ясена в загальній кількості 2,32 м3, які передано на зберігання майстру лісу дільниці 3 групи Покровської виробничої дільниці структурного підрозділу «Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» Десятерику Сергію Володимировичу – повернути за належністю представнику потерпілого Десятерику Сергію ОСОБА_4 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чорна