Рішення № 83803795, 21.08.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4533/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м.Львів

Головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Румілова Н.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 14284,31 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.10.2018 р. по день ухвалення рішення. Крім того позивач просить стягнути з ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» на його користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01 жовтня 1998 року він прийнятий на посаду оператора котельної шостого розряду Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА». 26 жовтня 2018 року відповідно до наказу №582 від 26.10.2018 р. ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з виходом на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки.

Станом на день звільнення з роботи відповідач не виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати. На час звільнення існувала заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати (що підтверджується довідкою відповідача про його доходи від 20.02.2019 р. № 72). Відтак, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.07.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач подав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що останній з позовом погоджується частково. Заборгована заробітна плата ОСОБА_1 становить 14284,31 грн., заперечень щодо суми заборгованої заробітної плати немає. Крім того, відповідач надав довідку №287 від 30 липня 2019 р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 185,99 без урахування податків та зборів. Середньомісячний заробіток за час затримки заробітної плати на 11.07.2019 р. за 176 робочих днів становить 32734,24 грн. без урахування податків та зборів.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №23-к від 01.10.1998 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду оператора котельної шостого розрядув ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», що підтверджується копією трудової книжки.

Наказом Державного підприємства «Львівського державного заводу «ЛОРТА» №582 від 26.10.2018 р. ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з виходом на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Львівський державний завод «ЛОРТА» в день звільнення не здійснило виплати нарахованої заробітної плати в сумі 14284,31 грн., що відповідач визнає, згідно поданого до суду клопотання.

Статтею 38 КЗпП України визначено умови розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Тому, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 14284,31 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд приходить до наступного висновку.

Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Як вбачається із роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідач не представив суду жодних доказів відсутності вини підприємства у невиплаті належних позивачу при звільненні сум.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, та з долученої довідки № 287 вбачається, що розмір середньоденної заробітної плати позивача, виходячи з кількості відпрацьованих днів, становить 185 грн. 99 коп., а середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить на 11.07.2019 року за 176 робочих днів – 32734 грн. 24 коп. Даний розрахунком проведений у відповідності до зазначеного Порядку.

Станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено.

Таким чином судом встановлено, що з моменту звільнення позивача 26.10.2018 р., до моменту ухвалення рішення у справі 21.08.2019 р. відповідачем заборговано позивачеві 37941 грн. 96 коп./185,99 грн. х 204 робочих днів/.

Щодо вимоги позивача стягнути з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечує дану вимогу, оскільки вважає що позивач не надав жодних доказів про завдання йому моральної шкоди і чим це підтверджується.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України передбачено , що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Несвоєчасне отримання позивачем при звільненні грошових коштів порушило його законні права, призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає від них додаткових зусиль для організації свого життя, чим спричинено моральні страждання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена сума позивачем завищена та підлягає зменшенню, а відтак з відповідача слід стягнути 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача слід стягнути на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 14284 грн. 31 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 37941 грн. 96 коп., а всього 52 226 грн. 27 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України, крім того з відповідача слід стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати в розмірі 768 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст. 38, 116, 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» /ЄДРПОУ – 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1 / на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 / нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 14284 гривень 42 копійки; середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 37941 гривень 96 копійок, а всього 52 226 /п`ятдесят дві тисячі двісті двадцять шість/ гривень 27 копійок, без відрахувань податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» /ЄДРПОУ – 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1 / на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі – 1000 гривень 00 копійок.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» /ЄДРПОУ – 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1 / на користь держави - 768.40 грн. судових витрат.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку ч.2 ст.354 ЦПК України.

Текст судового рішення складений 21 серпня 2019 року.

Суддя: Н.М.Румілова