Ухвала суду № 83802637, 12.08.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"12" серпня 2019 р. Справа № 363/263/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Клименко В.В.,

прокурор Дацько О.С.,

представник відповідача

(Чепурна І.А.) ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород Київської області до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Приватне підприємство «Будініціатива Інвест», Обслуговуючий кооператив «Затишок Плюс» про визнання недійсним рішення ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,-

встановив:

Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Вишгородської міської ради прокуратурою Київської області виявлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор вказує, що рішенням Вишгородської міської ради від 07.09.2012 року № 15/20, «Про затвердження документації із землеустрою» затверджено технічну документації із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з кадастровими номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 для дачного будівництва, які знаходяться на території міст Вишгород Київської області.

Відповідно до інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем від 17.12.2018 року № 01- /297 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 21810100: НОМЕР_11 : НОМЕР_12 : НОМЕР_11 :004 НОМЕР_13 накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу Київського водосховища на річці Дніпро.

Отже, всупереч ст.ст. 58, 59, 60, 61, 84, 118, 186, 186-1 ЗК України, ст.ст. 4, 6, 88, 89 ВК України, ст.ст. 20, 25, 50 ЗУ «Про землеустрій» Вишгородською міською радою прийнято незаконне в частині рішення (пункти 12-16, 22-26) від 07.09.2012 року № 15/20 «Про затвердження документації із землеустрою, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок площами по 0,10га для дачного будівництва громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та передано спірні земельні ділянки у приватну власність вказаних громадян, за рахунок земель водного фонду в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту загальнодержавного значення - річки Дніпро, без надання Вишгородською міською радою дозволів на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодження документації Комісією у складі представника водного господарства, прийняття рішення про затвердження її документації та надання ділянок у власність для здійснення діяльності земельних ділянках, яка прямо заборонена законом.

Крім того, всупереч вимогам ст..ст. 9, 36 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» спірні земельні ділянки кадастровими номерами 21810100 НОМЕР_14 0001-3221810100 НОМЕР_15 33 НОМЕР_15 004:0010 Вишгородською міською радою на підставі пунктів 12-16, 22-26 оскаржуваного рішення Вишгородської міської ради від 07.09.2012 року № 15/20 відведено без проведення обов`язкової державної землевпорядної експертизи.

Таким чином, дані землі водного фонду не підлягали передачі у власність, Вишгородська міська рада, приймаючи спірне рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень, в наслідок чого її неправомірно відведено в приватну власність громадянами для індивідуального дачного будівництва, тому оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, прокурор просить визнати недійним пункти 12,13,14,15,16,22,23,24,25 рішення Вишгородської міської ради від 07.09.2012 року № 15/20, «Про затвердження документації із землеустрою» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . та передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ., Зубченко С.М., ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 для дачного будівництва, які знаходяться на території міст Вишгород Київської області. Крім того прокурор просить витребувати на користь територіальної громади міста Вишгород Київської області з незаконного володіння: ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0988 га; ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0952 га; з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,0953 га; ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,0979 га; ОСОБА_14 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,0902 га; ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 площею 0,0907 га; ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_8 площею 0,0901 га; ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_9 площею 0,0981 га; ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_10 площею 0,0964 га, які розташовані на території міста Вишгород Київської області.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.03.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення по позову без розгляду. Посилаючись на те, що відповідно до вимог ст.ст. 43, 56 ЦПК України, прокурор має право представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбаченні законом. Розширення тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді законом не передбачено та не відповідає положенням статі 19 Конституції України, у відповідності до якої орган державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Отже, прокурор не довів, що Вишгородська міська Рада не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів територіальної громади міста. Окрім того, прокурор попередньо, до звернення до суду, не повідомив про це Вишгородську міську раду, а таке попередження було направлено Вишгородській міській раді прокурором одночасно з подачею позову до суду

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні, оскільки це право прокурора на здійснення представництва в суді інтересів держави гарантовано Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частинами 1, 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до части 3, 4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Отже, наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Як вже було зазначено вище, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №№ 924/1256/17, 924/1237/17, 926/03/18, 927/246/18).

Відповідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійснення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор, зазначивши про те, що порушуються права територіальної громади міста Вишгорода, але будь-яких доказів того, що хтось із жителів указаної громади звертався до прокуратури Київської області за захистом їх прав, порушених діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, не надав та на існування таких не зазначав.

Крім того, до частини 3 статті 23 Закон України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно відповідно до ст. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель зокрема є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України (ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок, розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 05.08.2016 року, внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 року № 353 «Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру» передбачено, що повноваження на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель покладено на Держгеокадастр.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно із п.п. 25-1 п. 4 даного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 року ліквідовано Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 910-р. «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» забезпечено здійснення Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру покладених на неї функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, яка ліквідується.

Відтак, на момент подачі прокурором даного позову в січні 2019 року, саме Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, та її територіальні органи (Держгеокадастр) у повному обсязі здійснює державний нагляд за дотриманням зокрема і органами місцевого самоврядування земельного законодавства щодо використанням та охорони земель усіх категорій і форм власності, у тому числі щодо дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування

Зважаючи на викладене та перевіряючи законність наведених прокурором доводів в обґрунтування підстав для звернення його з позовом у даній справі, суд приходить до висновку, що прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів територіальної громади міста Вишгорода Київської області, не встановлено також і підстав здійснювати захист інтересів держави в суді саме прокурором, оскільки будь-яких причин, які перешкоджають та/або перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом (Державною інспекцією сільського господарства до грудня 2016 року та Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру після указаної дати), матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання прокурором ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.

Одночасно Верховний Суд наголошував у вказаних вище постановах, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 257, 260, 353-356 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород Київської області до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсним рішення ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Рудюк