Рішення № 83800699, 20.08.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/1613/19

провадження у справі № 2/0285/693/19

20 серпня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………………..Літвин О.О.

секретаря………………………………... ОСОБА_1 .

з участю сторін:

представника позивача………………… ОСОБА_2

представника відповідача банку………. ОСОБА_3 Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

цивільну справу за правилами загального позовного провадження

за позовом ОСОБА_4

до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк»,

державного реєстратора відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області Калініченко Тетяни Василівни

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, –

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – банк), державного реєстратора відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області Калініченко Т.В. (далі – державний реєстратор), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 05.06.2019, просила визнати протиправним та скасувати рішення і запис № 45928614 від 13.03.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 (далі – Квартира) за банком.

Позовна заява мотивована тим, що 04.04.2008 між нею та банком був укладений кредитний договір про надання їй кредиту в розмірі 55 000 доларів США, на забезпечення виконання якого того ж дня укладено договір іпотеки, предметом якого є належна їй Квартира.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03.12.2014, яке набрало законної сили, стягнуто з неї на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 093 408,91 грн.

07.03.2019 державний реєстратор зареєстрував за банком право власності на Квартиру.

Вважає вказане рішення незаконним, оскільки державним реєстратором не враховано, що Квартира не може бути відчужена без її згоди відповідно до вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів і іноземній валюті» (далі – Закон про мораторій) та без попередньої згоди органу опіки і піклування (в Квартирі зареєстрована її малолітня дитина).

Окрім того, державний реєстратор вчинив оскаржуване рішення всупереч наявності спору щодо суми заборгованості, яка була нарахована банком одноособово, та в порушення вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку» (далі – Закон про іпотеку), з огляду на відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача банку в судовому засіданні та письмовому відзиві на позовну заяву від 03.06.2019 позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, державний реєстратор діяв у спосіб визначений законом у повному обсязі та у чіткій відповідності до його вимог, оскільки умовами договору іпотеки передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому Законом про іпотеку.

Відповідач державний реєстратор в засідання не прибув, про час і місце судового розгляду був повідомлений в порядку, визначеному ст.128 ЦПК України. З повідомлення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області від 15.07.2019 слідує, що державний реєстратор ОСОБА_5 звільнилася із займаної посади 19.04.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 04.04.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є банк, та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 55 000 доларів США.

На забезпечення виконання умов кредитного договору, 04.04.2008 між банком та позивачкою укладено договір іпотеки, предметом якого є належна останній на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2008 Квартира.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03.12.2014, яке набрало законної сили, були частково задоволені позовні вимоги банку до ОСОБА_4 та стягнуто з останньої на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 093 408,91 грн.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору та існуванням заборгованості, банк звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за собою, як іпотекодержателем, права власності на вищезазначене житлове приміщення.

07.03.2019 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на Квартиру за іпотекодержателем банком.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.03.2019 державним реєстратором 07.03.2019 здійснено реєстрацію права власності на Квартиру за банком (№45928614 від 13.03.2019).

Статтею 33 Закону про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Сам договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпоекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

Відповідно до ст.37 Закону про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, яке обирає на свій вибір, окрім іншого, на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленою ст.37 Закону про іпотеку (п.п.4.1, 4.5 договору іпотеки).

Договір іпотеки, укладеним між сторонами, є чинним.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» – далі Закон про державну реєстрацію (далі – Закон про державну реєстрацію) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі – Порядок).

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені Законом про державну реєстрацію (ст.10).

Частиною 4 статті 18 Закону про державну реєстрацію передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Підстави для державної реєстрації прав визначені статтею 27 Закону про державну реєстрацію, зокрема, вона проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Наведеними правовими нормами та Порядком визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону про державну реєстрацію порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

ОСОБА_4 не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого в неї утворилась заборгованість, а тому суд приходить до висновку про те, що у банка виникло право на задоволення своїх вимог, як іпотекодержателя, за рахунок предмета іпотеки шляхом його прийняття у свою власність згідно з укладеним між сторонами договором іпотеки.

Таким чином, відповідне застереження в іпотечному договорі від 04.04.2008, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яка на думку суду відбулась з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд також вважає, що не є підставою для задоволення позовних вимог і положення Закону про мораторій, оскільки нерухоме майно – Квартира не відчужувалась. Вимоги указаного закону розповсюджуються на примусову реалізацію майна, а стягнення на предмет іпотеки було звернуто у позасудовому порядку у відповідності до умов іпотечного застереження, добровільно погодженого сторонами при укладенні іпотечного договору від 04.04.2008. Тобто, реєстрація права власності на предмет іпотеки за банком здійснена за згодою позивачки, що висловлена у договорі іпотеки, а тому Закон про мораторій не підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Окрім того, безпідставними є доводи позивачки про те, що державною реєстрацією права власності на предмет іпотеки за банком порушені права її малолітньої дитини, яка на момент відчуження квартири була зареєстрована та проживала у спірній квартирі, оскільки на момент укладення договору іпотеки – 04.04.2008 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відсутнє майнове право (право користування) спірною квартирою.

Так само не може бути підставою для відмови у проведенні державної реєстрації наявність оспорюваної позивачкою заборгованості по кредитному договору.

Таким чином, в судовому засіданні не було встановлено порушень вимог чинного законодавства при реєстрації права власності на нерухоме майно позивачки, – а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, - суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області Калініченко Тетяни Василівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23 серпня 2019 року.

Головуючий суддя О.О. Літвин