Рішення № 83797778, 21.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м.Київ № 320/1799/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСА ГРУП» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСА ГРУП» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в результаті якої встановлено, що ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» порушено строк сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002962201 від 24.09.2015, у зв`язку з чим контролюючим органом було винесене податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201.

Позивач не погоджується з діями контролюючого органу та вказує, що рішенням суду, яке набрало законної сили визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення, порушення строків сплати грошових зобов`язань за яким і стало підставою для винесення нового оскаржуваного повідомлення-рішення, у зв`язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Також заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, на що представник відповідача не заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючого органу є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» має статус юридичної особи та зареєстроване за адресою: 07400, м. Бровари Київської області, бульв. Незалежності, буд. 14, оф. 205.

З витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом економічної діяльності ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» за КВЕД є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД – 46.19).

Позивач перебуває на обліку у Броварській ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої встановлено порушення п. 126.1 ст. 126 ПК України щодо несвоєчасної сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням

№ 0002962201 від 24.09.2015, в результаті чого прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201, яким відповідачу визначено до сплати суму грошового зобов`язання 308 040,00 грн.

Отримавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позивач 16.01.2019 звернувся до відповідача зі скаргою, за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою України було прийняте рішення від 21.03.2019 № 23209/6/99-99-11-06-01-25, з якого вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201 залишається без змін, а скарга – без задоволення.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.

Згідно ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

З акту № 2087/10-36-52-01/38912368 від 06.08.2018 вбачається, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в результаті якої встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002962201 від 24.09.2015, у зв`язку з чим контролюючим органом було винесене податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 308 040,00 грн.

Водночас, судом встановлено, що не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2015 № 0002962201 ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» оскаржило його у судовому порядку.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 810/844/16 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 24.09.2015 № 0002962201, № 0002972201 та № 0002982201.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі № 810/844/16 апеляційну скаргу Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області задоволено, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 810/844/16, – скасовано.

При розгляді касаційної скарги ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» Верховний Суд ухвалив постанову від 29.01.2019, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 у справі № 810/844/16 було скасовано, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 810/844/16, – залишено у силі.

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002962201 від 24.09.2015, яке було підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201.

Суд звертає увагу, що грошове зобов`язання визначене позивачу податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2015 №0002962201 не набувало ознак узгодженості, а несплата суми цього податкового зобов`язання не може зумовлювати нарахування штрафних санкцій та виникнення у позивача обов`язку щодо його сплати, у зв`язку із протиправністю такого нарахування, що встановлено судовим рішенням.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Сєрков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06) було встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Беручи до уваги наведене та з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд прийшов до висновку про задоволення даного позову та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0134505201.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 4 620,61 грн. (платіжне доручення № 3389 від 02.04.2019), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд –

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.12.2018 № 0134505201.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСА ГРУП» (код ЄДРПОУ 38912368) судові витрати у розмірі 4 620,61 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять грн. 61 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.