Рішення № 83796727, 22.08.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3691/19

Провадження № 2/0182/2230/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.08.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Багрової А.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Сторони по справі:

позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

відповідач – Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Леніна, 24)

Заяви по суті справи:

30.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі – ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ») про стягнення суми розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди (а.с.1-4). 21.06.2019 року позивач свої вимоги уточнив та, у зв`язку з виплатою йому суми розрахунку при звільненні, просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду (а.с.37-40).

Свої вимоги мотивував тим, що у період з 12.12.2017 року по 22.03.2019 року він перебував на посаді начальника філії «Нікопольський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ».

Наказом № 17-к його було звільнено з посади з 22.03.2019 року, однак всупереч трудовому законодавству з ним не проведено повного розрахунку та не виплачено коштів. 24.05.2019 року позивач направив на адресу відповідача звернення, у якому просив надати довідку про суму нарахованих виплат та компенсацію за дні невикористаною відпустки, а також довідку про середньомісячну та середньоденну заробітну плату. Відповіді на свій запит щодо отримання довідок ОСОБА_1 не отримав, однак 12.06.2019 року відповідач перерахував на його картку всі належні виплати при звільненні.

Своїми протиправними діями, а саме затримкою розрахунку, ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ» завдало ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягала в негативних емоціях та переживаннях з приводу невчасної виплати належних йому сум, порушені звичайного способу життя, втрати нормальних життєвих зв`язків і додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, з урахуванням уточнених вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по 12.06.2019 року, моральну шкоду у сумі 5000,00 грн., а також понесені судові витрати на загальну суму 1536,80 грн. (а.с.37-40).

Відповідач з позовом ознайомлений (а.с.61), на виконання ухвали суду від 24.06.2019 року надав витребувані судом документи (а.с.64-67). Відзиву на позов не подавав.

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року позов залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (а.с.29).

Ухвалою суду від 24.06.2019 року відкрито провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.55).

Крім того, 24.06.2019 року судом постановлено ухвалу про витребування в ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ» довідки про середньомісячний та середньоденний заробіток ОСОБА_1 на день звільнення; довідки про нараховану заробітну плату на день звільнення ОСОБА_1 ; довідки про дату виплати нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами склалися правовідносини, що виникають із трудового права.

Як встановлено судом, Наказом № 66 К від 13.12.2017 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду начальника філії «Нікопольський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ» (а.с.42).

22.03.2019 року позивача звільнено за згодою сторін згідно Наказу директора ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ» № 12 К (а.с.47).

За змістом ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Враховуючи, що відомостей про відсутність ОСОБА_1 на роботі у день його звільнення, тобто 22.03.2019 року, не надано, суд приходить до висновку про те, що усі розрахунки з позивачем повинні були відбутися саме 22.03.2019 року.

Всупереч вказаним нормам права, розрахунок у зв`язку зі звільненням проведено з позивачем лише 12.06.2019 року, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 (а.с.34) та довідкою філії «Нікопольський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ» № 84 від 17.07.2019 року (а.с.66).

Згідно зі ст. 117 ЦПК України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Верховний Суд України у своїй постанові Судової палати у цивільних справах від 22.01.2014 року № 6-159цс13 дійшов висновку, що невиконання роботодавцем вимог трудового законодавства, а саме ст. 116 КЗпП, є триваючим правопорушенням, тому звільнений працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог за ст. 117 КЗпП на момент припинення правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.2.27 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 від 29.07.1993р. Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен бути здійснений, починаючи з 23.03.2019 року (наступного дня після звільнення) до дня припинення порушення, що є днем виплати заборгованості із заробітної плати, тобто до 12.06.2019 року. Таким чином, обумовлений період з 23.03.2019 року по 11.06.2019 року включно охоплює 81 день.

Як вбачається із довідки про доходи ОСОБА_1 , наданої відповідачем, його середньомісячна заробітна плата складає 9129,27 грн., а середньоденна – 537,01 грн. (а.с.67). Отже, внаслідок неправомірних дій відповідача, з нього на користь позивача підлягає стягненню 43 497,81 грн. (537,01 грн. середньоденного заробітку х 81 день прострочення виплати заробітної плати).

Доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, представником відповідача суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «АДУ» розпорядилися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то суд приймає до уваги, що згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001р., N 1 від 27.02.2009р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути максимально адекватним завданій шкоді.

Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок невиправданої затримки у виплаті заробітної плати він дійсно зазнав душевних страждань, спричинених хвилюваннями, нервовим стресом, та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого побуту. Таким чином, з урахуванням тривалості порушення, вимушених змін у побуті позивача, пов`язаних з пошуком коштів для проживання, та, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди підлягають задоволенню в межах позовних вимог, а саме 5000,00 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір, який був оплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом, на загальну суму 1536,80 грн. (а.с.35,36).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК, ст.ст. 47,116,117,237-1 КЗпП України, ст.ст. 23,1167 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Леніна, 24) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43 497 (сорок три тисячі чотириста дев`яносто сім) грн. 81 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повний текст рішення складено 22.08.2019 року.

Суддя: А. Г. Багрова