Ухвала суду № 83792296, 20.08.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.08.2019 Справа № 554/5042/18

Провадження № 1-кс/554/12409/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Тімошенко Н.В.

за участю секретаря - Поливяної О.М.

слідчого - Демідова І.М.

прокурора - Акулова С.М.

підозрюваної - ОСОБА_1

захисників - Шаповал Н.В., Шаповал Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковник поліції Демідов І.М., в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170000000332 від 13.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, має сина 2006 р.н., працюючої на посаді продавця консультанта магазину продукти № 391 ТОВ «АТБ маркет», раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 . -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковник поліції Демідов І.М., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, до відділу розслідування СУ ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про те, що група невстановлених осіб на території Полтавської області організувала збут наркотичних засобів та психотропних речовин шляхом «закладок».

За даним фактом 13.06.2018 року СУ ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України №12018170000000332.

Під час досудового розслідування встановлено, що 10 січня 2019 року, близько 16 години 06 хвилин, ОСОБА_1 , за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 , біля будинку № 35 по вул. Добровольського, в м. Горішні Плавні, Полтавської області, під час проведення працівниками поліції оперативної закупівлі, пов`язаної із виявленням факту незаконного збуту наркотичних засобів, незаконно збули за 300 гривень громадину під вигаданими біографічними даними: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , полімерну ємність в середині якої міститься полімерний згорток, горловина якого перев`язана ниткою, із кристалічною речовиною білого кольору масою 0,093 г., яка згідно висновку експерта № 90 від 21.01.2019, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Маса метадону в речовині масою 0,093 г. становить 0,0785г., яку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше у невстановлених слідством часу та місці осіб незаконно придбали, доставили в місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігали з метою збуту.

26 лютого 2019 року кримінальні провадження №12018170000000087 та №12018170000000332 об`єднані в одне провадження за номером 12018170000000332.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що вартість однієї «закладки» - дози наркотичного засобу метадону становить 200 грн., грошові кошти за придбання наркотичного засобу споживачами перераховувались на розрахункові рахунки ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) та його дружини ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), відкриті в ПрАТ «Райффайзен банк «Аваль».

Аналізом інформації про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено факти надходження готівкових коштів на них в розмірі 206 грн. кожне з подальшим отриманням вказаних готівкових коштів з рахунків в терміналах що 1-2 дні в розмірі від 5 000 до 20 000 грн.

Так, починаючи з 13.02.2018 по 15.03.2019 з рахунку ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) отримано готівкових коштів в сумі 2 511 000 грн., по рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) починаючи з 23.05.2018 в сумі 898 000 грн.

За час документування злочинної діяльності починаючи з 13.06.2018 - 2 100 000 грн. та 810 000 грн. відповідно.

15.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, остання від надання показань відмовилася.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрювана та її захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 12018170000000332 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

15.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрювану та її захисників, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшли своє підтвердження.

Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною злочину, дані про її особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у злочині, у вчиненні якого віна підозрюється, а саме позбавлення волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді «взяття під варту» відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню частково.

За попередньою кваліфікацією ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якої максимальним покаранням є позбавленням волі на строк до десяти років.

З урахуванням тяжкості вчиненого, з метою запобігання виникненню ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваної для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваної більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового слідства.

На підставі наведеного, керуючись 179, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковник поліції Демідов І.М., - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, має сина 2006 р.н., працюючої на посаді продавця консультанта магазину продукти № 391 ТОВ «АТБ маркет», раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком на 55 днів, починаючи з 20 серпня 2019 року по 13 жовтня 2019 року ( в межах строку досудового розслідування).

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він на даний час, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї судом обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення в частині відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко