Ухвала суду № 83788409, 21.08.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8533/19

2-з/357/236/19

Категорія

У Х В А Л А

"21" серпня 2019 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л. М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Гордова Миколи Миколайовича про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПП «ПРОДАКШН-СТУДІЯ «БАРБОС», про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 219 039,66 грн. пені.

20 серпня 2019 року до суду надійшла заява про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача, адвокат Гордов Микола Миколайович просив суд стягнути з відповдіача 4 123 824,75 грн. пені.

20 серпня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Гордов Миколи Миколайовича про забезпечення позову, яка мотивована тим, що засновником ПП «ПРОДАКШН-СТУДІЯ «БАРБОС» є ОСОБА_2 , розмір статутного капіталу підприємства становить лише 100,00 грн.. Станом на 01.07.2019 року відповідач має податковий борг в розмірі 2 670,00 грн.. Згідно з даними офіційного веб-сайту «Судова влада України» наявна інформація про судову справу про стягнення заборгованості з керівника відповідача ОСОБА_3 (цивільна справа №161/14279/14-ц), що негативно характеризує керівника відповідача зі сторони платіжної дисципліни. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав підтверджується відсутність у відповідача будь-якого майна, яке необхідно для належного здійснення підприємницької діяльності і одержання доходів. Враховуючи те, що пеня в сумі 4 123 824,75 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, є значною сумою грошових коштів, а також те, що відповідач ігнорує письмові вимоги та не виходить на зв`язок, існує велика ймовірність утруднення виконання чи невиконання рішення суду у випадку задоволення судом позову, через умисне витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем. Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просив суд накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Приватного Підприємства «ПРОДАКШН-СТУДІЯ «БАРБОС» в банківських або інших кредитно-фінансових установах, які будуть виявлені державним (приватним) виконавцем під час виконавчого провадження, у межах розміру позовної вимоги – 4 123 824,75 грн.

Оглянувши подану заяв та додатки до неї, суд вказує на таке.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

За ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку, між сторонами існує спір щодо виконання зобов`язань за договором поставки та монтажу світлопрозорої металоконструкції №29/06/2017 від 19.06.2017 року та стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання. Відсутність у відповідача зареєстрованого за ним нерухомого та рухомого майна, коштів на рахунках у фінансових установах, вказують на ризики утруднення чи неможливості виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Однак, обраний представником позивача вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам та самому завданню забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

За змістом п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Для реалізації запропонованого представником позивача механізму забезпечення позову, обов`язковою умовою є доведення доказами факту належності спірних грошових коштів відповідачеві та факту, що такі грошові кошти знаходяться у нього чи в іншої особи.

Представником позивача, адвокатом Гордовим Миколою Миколайовичем вказані обставини не доведені, факт наявності на рахунках відповідача чи в іншої особи спірної суми коштів доказами не підтверджується, тому обраний представником позивача вид забезпечення позову є неефективним з причини неможливості його практичного застосування на стадії судового розгляду справи.

Суд звертає увагу представника позивача, що законодавцем передбачено механізм арешту грошових коштів, які обліковуються на рахунках Приватного Підприємства «ПРОДАКШН-СТУДІЯ «БАРБОС» в банківських або інших кредитно-фінансових установах та які будуть виявлені державним (приватним) виконавцем під час виконавчого провадження.

Порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у Розділі VII Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану заяву слід визнати необґрунтованою а у її задоволенні необхідно відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.149 -154 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Гордова Миколи Миколайовича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

СуддяЛ. М. Кошель