Ухвала суду № 83786039, 19.08.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3178/19

Провадження № 2/175/874/19

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2019 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа банк» , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа банк» , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення звернення стягнення на земельну ділянку, кадастровий НОМЕР_1 , площею 0,060 га, цільового призначення – для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 , який виданий Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області 08 жовтня 2007 року, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів про право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010712004035) за виконавчим провадженням №59669531, яке перебуває на виконанні Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А., що здійснюється на підставі Виконавчого напису від 08 лютого 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною, зареєстрованого в реєстрі за №172.

Обґрунтовує необхідність забезпечити зазначений позов тим, що він оскаржує виконавчий напис у судовому порядку, а тому вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як зазначено в Постанові Пленуму №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.10 ст. 150 ЦПК України».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права, яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру передбачено і п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст.2,8 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, так як самим заявником у заяві про забезпечення позову вказано, що на спірну земельну ділянку ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.11.2018 року було накладено арешт у межах цивільної справи №175/4366/18, шляхом накладення заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії із вказаною земельною ділянкою, а тому суд вважає, що заявником не надано доказів необхідності, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні. Заявником не наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.М. Новік