Постанова № 8377629, 16.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2010 р.Справа № 8/296/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.03.2010 р.

від позивача: Годза Л.П., довіреність від 02.04.2009р.;

від відповідача: Білицький П.В., довіреність від 11.01.2010р.;

                     Татаренко С.П., довіреність від 11.01.2010р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.03.2010 р.

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Асгард”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 02 лютого 2010 року

по справі № 8/296/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Асгард”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Амальгама Люкс”

про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 280941 грн. 74 коп.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 09.03.2010р., оголошено перерву до 16.03.2010р..

В судовому засіданні 16.03.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.02.2010р. по справі №8/296/09 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ „Асгард” до ТОВ „Амальгама Люкс” про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 280941,74 грн., з посиланням на те, що на момент звернення позивача до суду право позивача порушено не було, оскільки відповідачем було оплачено виставлені позивачем рахунки на суму 163295 грн., що підтверджується виписками банку.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся позивач –ТОВ „Асгард” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 02.02.2010р. по справі №8/296/09, задовольнити позовні вимоги ТОВ „Асгард” та стягнути з ТОВ „Амальгама Люкс” на користь позивача індексовану заборгованість по орендній платі за договором від 01.03.2006р. у сумі 54076,34 грн. та 3% річних у сумі 4829,76 грн., мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права: господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що сторонами відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України не було внесено змін до договору щодо розміру орендної плати, натомість судом прийнято до уваги акти приймання-передачі робіт, в яких відсутні такі суттєві дані як місце знаходження орендованого нерухомого майна, площа орендованих приміщень, ціна за 1 кв.м. орендованої площі, відсутнє посилання на договір від 01.03.2006р., тому вказані акти не можуть бути визнані як зміна п. п. 1.2,3.1 та 5.1 договору. В мотивувальній частині рішення суд першої інстанції неправомірно визначив пред’явлення позивачем шести рахунків на загальну суму 163295 грн., в той час як ця сума становить 174039 грн., що на 10744 грн. більше названої, тому висновок суду про те, що позивачем виставлено рахунки на оплату орендної плати відповідно до вказаних актів, як і те, що позивачем виставлялися рахунки на суму 21793, а не на 27165 грн., які повністю сплачені відповідачем, не відповідає дійсності. Крім того, абсолютно усі рахунки позивача були оплачені відповідачем з пропуском встановленого строку оплати, що згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

09.03.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Амальгама Люкс” надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Асгард”, в якому відповідач просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Асгард”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.03.2006р. між ТОВ „Асгард” (орендодавець) та ТОВ „Амальгама Люкс” (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №8, відповідно до умов якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 106, загальною площею 2716,50 кв.м..

Згідно з п. 4.1 договору оренди нежитлового приміщення строк дії договору встановлено 7 місяців з моменту його підписання.

Пунктом 5.1 договору оренди нежитлового приміщення сторони встановили, що розмір місячної орендної плати за 1 кв.м. приміщення становить 10 грн., при цьому збільшення орендної плати з урахуванням інфляційних процесів здійснюється кожні шість місяців.

За п. 5.2 договору оренди нежитлового приміщення перший платіж за оренду приміщення (надалі орендна плата) сплачується орендарем на умовах передоплати за перший та останній місяць оренди приміщення протягом 10 банківських днів після підписання цього договору, другий та наступні платежі за оренду приміщення здійснюються в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця за кожний місяць, але не пізніше ніж сьомого дня поточного місяця згідно з реквізитами орендодавця або виставленим рахунком.

Нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання-передачі приміщення і закінчується в останній день дії цього договору, але не пізніше підписання акта приймання-передачі приміщення (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.4 та п. 10.2, п. 10.3 договору розмір орендної плати може бути змінено тільки за домовленістю сторін цього договору, зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору, зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

01.03.2006р. сторонами –ТОВ „Асгард” та ТОВ „Амальгама Люкс” складено акт приймання-передачі до договору оренди №08 від 01.03.2006р., в якому вказано, що орендодавець передав, а оренда прийняв в термінове платне володіння і користування на умовах оренди нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 106, загальною площею 2716,50 кв.м..

03.04.2006р. ТОВ „Асгард” (орендодавець) та ТОВ „Амальгама Люкс” (орендар) уклали додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення №8 від 01.03.2006р., в якій сторони змінили п. 4.1 договору : „Строк дії цього договору складає 7 (сім) місяців з моменту його підписання. Строк дії оренди приміщень: Лит Г 1 поверх –3(74,2), 4(35,1), 5(65,3), 6(34,7), 7(194,7), 8(52,4), 9(38,8), 10(22,0), 11(72,0), 12(228,5) встановлюється з моменту підписання сторонами цього договору і до 28.12.2008р.”.

ТОВ „Асгард” виставлено ТОВ „Амальгама Люкс” для оплати орендної плати рахунки: 1) №0021 від 03.04.2006р. на суму 54330 грн. (за 2 місяці); 2) №0041 від 05.05.2006р. на суму 21793 грн.; 3) №0042 від 05.06.2006р. на суму 21793 грн.; 4) №0054 від 04.07.2006р. на суму 21793 грн.; 5) №0069 від 01.08.2006р. на суму 21793 грн.; 6)№0081 від 01.09.2006р. на суму 21793 грн..

При цьому сторонами були складені акти здачі-приймання робіт: 1)№0025 від 30.04.2006р. на суму 54330 грн.; 2) №0056 від 31.05.2006р. на суму 21793 грн.; 3) №0039/1 від 30.06.2006р. на суму 21793 грн.; 4) №0047 від 31.07.2006р. на суму 21793 грн.; 5)№0064 від 31.08.2006р. на суму 21793 грн.; 6) №0073 від 30.09.2006р. на суму 21793 грн..

ТОВ „Амальгама Люкс” здійснено оплату виставлених ТОВ „Асгард” рахунків: 1)платіжним дорученням №1357 від 18.07.2006р. –24330 грн.; 2) платіжним дорученням №1355 від 18.07.2006р. –30000 грн.; 3) платіжним дорученням №1367 від 20.07.2006р. –21793 грн.; 4) платіжним дорученням №1380 від 21.07.2006р. –21793 грн.; 5) платіжним дорученням №1386 від 24.07.2006р. –21793 грн.; 6) платіжним дорученням №475 від 04.07.2007р. –21793 грн.; 7) платіжним дорученням №476 від 04.07.2007р. –21793 грн..

14.09.2009р. ТОВ „Асгард” направило на адресу ТОВ „Амальгама Люкс” вимогу про погашення заборгованості по орендній платі, в якій орендодавець просив оплатити заборгованість по орендній платі у розмірі 252040 грн. з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Вказаний лист ТОВ „Амальгама Люкс” отримало 16.09.2009р., між тим, орендар відповіді на вимогу не надав та заборгованість не оплатив, що стало підставою для звернення ТОВ „Асгард” до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ „Амальгама Люкс” про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 280941,74 грн. (з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних) .

При цьому ТОВ „Асгард” посилалося на невиконання ТОВ „Амальгама Люкс” умов договору оренди нежитлового приміщення №8 від 01.03.2006р. та додаткової угоди до договору від 03.04.2006р., та ст. ст. 526, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 175, 193, 216, 220, 286 Господарського кодексу України.

27.01.2010р. до господарського суду Миколаївської області від ТОВ „Асгард” надійшли заперечення на доповнення до відзиву ТОВ „Амальгама Люкс” на позовну заяву ( арк.спр.84-85)

Крім того, ТОВ „Асгард” у вказаному запереченні просило суд стягнути з відповідача 58906,10 грн., в тому числі індексовану заборгованість по орендній платі у сумі 54076,34 грн. та 3% річних у сумі 4829,76 грн., чим фактично змінило позовні вимоги.

За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

За ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов’язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з п. 5.1 договору оренди нежитлового приміщення, розмір місячної орендної плати за 1 кв.м. приміщення становить 10 грн., при цьому збільшення орендної плати з урахуванням інфляційних процесів здійснюється кожні шість місяців.

За п. 5.2 договору оренди нежитлового приміщення перший платіж за оренду приміщення (надалі орендна плата) сплачується орендарем на умовах передоплати за перший та останній місяць оренди приміщення протягом 10 банківських днів після підписання цього договору, другий та наступні платежі за оренду приміщення здійснюються в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця за кожний місяць, але не пізніше ніж сьомого дня поточного місяця згідно з реквізитами орендодавця або виставленим рахунком, нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання-передачі приміщення і закінчується в останній день дії цього договору, але не пізніше підписання акта приймання-передачі приміщення (п. 5.3 договору).

При цьому умовами п. 5.4 та п. 10.2, п. 10.3 договору сторони встановили, що розмір орендної плати може бути змінено тільки за домовленістю сторін цього договору, зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору, зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не було внесено змін до договору оренди щодо зменшення розміру орендної плати та площі приміщення у встановленому чинним законодавством порядку, оскільки жодна із сторін не надала до суду доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про укладення додаткових угод до договору, якими було б внесено зміни до розміру орендної плати та площі орендованого приміщення.

До того ж рахунок №0021 від 03.04.2009р., виставлений ТОВ „Асгард” орендарю, свідчить, що орендодавцем виставлялося на оплату орендна плата, встановлена умовами п.п. 1.2 та 5.1 договору, 27165 грн. за місяць, вказана сума була оплачена орендарем 18.07.2006р..

ТОВ „Амальгама Люкс” не надало до суду доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, оплати орендної плати за вищевказаним договором оренди нежитлових приміщень у повному обсязі, за кожний місяць по 27165 грн., як то передбачено умовами договору.

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ТОВ „Амальгама Люкс” не в повному обсязі оплатило орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення №8 від 01.03.2006р., та заборгованість орендаря перед орендодавцем по оплаті орендної плати становить 26860 грн..

У доповненнях до відзиву на позовну заяву №42 від 15.01.2010р. ТОВ „Амальгама Люкс” заявило про застосування строку позовної давності до позовних вимог ТОВ „Асгард” та просило господарський суд першої інстанції відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, так як строк позовної давності, на думку відповідача, закінчився 30.09.2009р., а з позовом ТОВ „Асгард” звернулося до суду лише у листопада 2009 року.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 260, 261 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 - 255 цього Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому, ст. 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточний платіж по оплаті орендної плати ТОВ „Амальгама Люкс” зробило лише 04.07.2007р., що свідчить про переривання строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про неможливість застосування строку позовної давності під час вирішення даного спору, оскільки відповідачем вчинено дії, що свідчать про визнання нею обов’язку по оплаті орендної плати.

За таких обставин, підлягає задоволенню позовна вимога ТОВ „Асгард” про стягнення з ТОВ „Амальгама Люкс” заборгованості по орендній платі у розмірі 26860 грн..

Крім того, ТОВ „Асгард” в уточненнях позовних вимог просило стягнути з ТОВ „Амальгама Люкс” 3% річних у сумі 4829,76 грн. за період з 16.03.2006р. по 09.11.2009р. та інфляційні втрати у розмірі 27216,34 грн. за період з 16.03.2006р. по 09.11.2009р., посилаючись при цьому на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що складені ТОВ „Асгард” розрахунки 3% річних та інфляційних втрат (арк. спр. 86) цілком відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже позовні вимоги ТОВ „Асгард” про стягнення з ТОВ „Амальгама Люкс” 3% річних у сумі 4829,76 грн. за період з 16.03.2006р. по 09.11.2009р. та інфляційні втрати у розмірі 27216,34 грн. за період з 16.03.2006р. по 09.11.2009р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки апеляційним господарським судом задоволені позовні вимоги ТОВ „Асгрард” про стягнення з ТОВ „Амальгама Люкс” заборгованості по оплаті орендної плати у розмірі 26860 грн., 3% річних у сумі 4829,76 грн. та інфляційні втрати у розмірі 27216,34 грн., то й з ТОВ „Амальгама Люкс” відповідно до ст. ст. 44, 49 судові витрати (витрати по оплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу) слід стягнути з відповідача на користь ТОВ „Асгард”.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду Миколаївської області від 02.02.2010р. по справі №8/296/09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.02.2010р. по справі №8/296/09 скасувати.

Позов ТОВ „Асгард” задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Амальгама Люкс” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 119, кв. 109, код ЄДРПОУ № 32719869, р/р №2600888896 в МОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО №326182) на користь ТОВ „Асгард” (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 16, код ЄДРПОУ № 32819626, р/р №26008039853100 в АКБ „УкрСиббанк”, м. Миколаїв, МФО №351005) борг у розмірі 26860 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят) грн., 3% річних у сумі 4829 (чотири тисячі вісімсот двадцять дев’ять) грн. 76 коп., інфляційні втрати в розмірі 27216 (двадцять сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 34 коп., витрати на оплату держмита за подання позовної заяви у розмірі 589 (п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 10 коп., витрати на оплату ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., витрати по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 294 (двісті дев’яносто чотири) грн. 53 коп..

Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.