Постанова № 8376965, 15.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2010                                                                                           № 7/694

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Вінницяоблпаливо"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009

у справі № 7/694 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Вінницяоблпаливо"

до                                                   Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

                                                  Державне підприємство "Ровенькиантрацит"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 651,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.12.2009 р. по справі № 7/694 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги, що вагон, в якому перевозився вантаж знаходився в технічно несправному стані. Тому, на підставі ст.ст. 31, 32, 113, 127 Статуту Залізниць України, нестача вугілля виникла з вини перевізника – ДТГО “Південно-Західна залізниця” та вантажовідправника - ДП “Ровенькиантракцит”, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених у скарзі підстав.

Представник відповідача 1 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи, що вантажовідправником оглядався вагон, який був непридатний для використання, виявлено недоліки, не зважаючи на це товар відправлено в цьому вагоні, тому наявна вина в діях відповідача 2, тощо.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належно (підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення), про причини неявки суд не інформовано, клопотань про відкладення розгляду справи не надано, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 19.10.2009 р. ВАТ “Вінницяоблпаливо” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ДТГО “Південно-Західна залізниця”, ДП “Ровенькиантракцит” про стягнення з відповідачів пропорційно ступеня їх вини вартості нестачі в розмірі 651,41 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на виконання договору поставки № 1.86 від 10.04.2009 р. ДП “Ровенькиантракцит” 13.07.2009 р. відвантажено 71 т вугілля антрацит марки АМ по залізнічній накладній № 50084450 на піввагон № 67899864 на адресу Могилів-Подільського паливного складу ВАТ “Вінницяоблпаливо”. Платіжним дорученням № 2534 від 16.07.2009 р. позивачем сплачено 62 000 грн. за поставку вугілля. 16.07.2009 р. з прибуттям вагону на станцію Знам’янка Одеської області виявлено пошкодження вагону. Факт нестачі підтверджується комерційним актом № АЄ 891843/648/5 від 17.07.2009 р.. Таким чином, нестача вугілля могла виникнути як з вини перевізника, так і вантажовідправника, тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ДТГО “Південно-Західна залізниця” на позовну заяву, згідно якого вини відповідача 1 в нестачі вугілля немає, т.як згідно акту № 336 про технічний стан вагона від 16.07.2009 р. технічну несправність вагону вантажовідправник міг бачити та бачив під час відвантажувальних робіт, тощо.

Згідно відзиву ДП “Ровенькиантракцит” на позовну заяву нестача вантажу сталась внаслідок крадіжки під час перевезення, а тому відповідальність повинна повністю покладатись на перевізника на підставі ст. 110 Статуту залізниць, тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що на підставі п. 11 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення кількість вантажу являється однією з основних умов угоди перевезення, без зазначення якої угода не може вважатись укладеною. Про факт укладання угоди між вантажовідправником та перевізником свідчить залізнична накладна № 50084450, згідно якої вага вантажу у вагоні № 67899864 при відправці становила 71т. Факт зменшення ваги вантажу встановлено Комерційним актом № АЄ891843/648/5 від 17.07.2009 р., складеним у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 22 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення по накладній, відповідальна за виконання угоди перевезення протягом усього шляху проходження вантажу до видачі його на станції призначення. Залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо під час перевірки та видачі вантажу вона проводить перевірку стану вантажу, його маси та кількості місць, а також наявності накладної. При цьому встановлює невідповідність між даними, вказаними в накладній та вантажем в натурі щодо найменування, маси, кількості місць вантажу, знаках (марках) та номерах місць вантажу, найменування одержувача та станції призначення (п. 2 пар. 1 ст. 18 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення). Відповідно до цього положення згаданої Угоди комерційний акт складається лише в тих випадках, якщо такі несправності могли трапитися виключно з моменту приймання вантажу для перевезення до моменту видачі його одержувачу. У відповідності до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно Правил іншому підприємству. Проте, внесені відправником в накладну дані про масу вантажу можуть бути доказом, який свідчить проти залізниці лише у випадку, якщо перевірка маси вантажу була проведена залізницею та відомості щодо маси вантажу внесено в графу накладної “Маса в кг визначена залізницею” та підтверджено нею в графі “Штемпель станції зважування, підпис”(. ч. 1 пар. 6 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення ).Додана до матеріалів справи копія накладної свідчить про те, завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника. Таким чином, залізниця не приймала участі у визначенні ваги вантажу при його завантажуванні, а позивачем, на думку суду першої інстанції, на виконання ст. 33 ГПК України не надано доказів, що нестача вантажу відбулась внаслідок дій відповідачів, тощо.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за таких обставин.

Так, згідно комерційного акту № АЄ 891843/648/5 від 17.07.2009 р., складеному у встановленому законом порядку на станції Знаменка виявлено: за документом значиться вага нетто 71000 кг, фактично виявилось брутто 90700 кг, тара з бруса 22 400 кг., нетто 68 300 кг., тобто менш на 2 700 кг. Про нестачу зроблено відмітку й в накладній № 50084450. Факт нестачі у відповідній кількості, як і її розмір відповідачами не заперечується.

Натомість, відповідачем 1 долучено до матеріалів справи акт № 336 від 16.07.2009 р. про технічний стан вагону, в якому перевозився вантаж і яким встановлено наявні деформації вагону, як і можливість вантажовідправника бачити ці недоліки до завантаження, однак заходів щодо усунення цих недоліків не здійснив. Таким чином, апеляційний суд вважає, що ДТГО “Південно-Західна залізниця” в порушення ст. 31 Статуту залізниць України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі Статут залізниць) подано для завантаження непридатний для перевезення вантажу - вугілля антрацит марки АМ вагон.

До матеріалів справи долучено Акт про усунення щілин, зазорів на піввагону з метою його комерційної придатності під завантаження від 13.07.2009 р., складений працівниками відповідача 2, згідно якого до початку завантаження на піввагону з метою комерційної придатності під завантаження щілини та зазори, які було виявлено під час огляду вантажовідправником було ретельно закладено дошками та закріплено, внаслідок чого висипання вугілля під час перевезення виключено.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов (ст. 32 Статуту залізниць).

Таким чином, відповідач 2 виявив до завантаження недоліки вагону, однак не відмовився від вагону, а самостійно здійснив заходи з метою усунення недоліків вагону.

Відповідно до ст. 110 Статут залізниць, остання несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно Правил іншому підприємству.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 113 Статуту залізниць).

За договором перевезення вантажу (ч. 1 ст. 909 ЦК України) одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Таким чином, на підставі наведених положень закону за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу й несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

Відповідачем 1 в порушення ст. 31 Статуту залізниць для завантаження подано непридатний для перевезення вантажу - вугілля антрацит марки АМ вагон, що ним не заперечується в суді. Натомість апеляційний суд вважає, що відповідачем 1 належним чином не виконано своїх обов’язків за договором, не надано в технічно справному та належному стані вагон для перевезення вантажу й жодних обставин, яким відповідач 1 не міг запобігти немає.

Апеляційний суд також вважає, що у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від його використання, якщо ним цього не зроблено, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу покладається на відправника.

Як згадувалось вище, відправник - відповідач 2 був обізнаний з наявними візуальними несправностями вагону ( акт про усунення щілин, зазорів на піввагону з метою його комерційної придатності під завантаження від 13.07.2009 р.), тому також повинен нести відповідальність за недостачу вантажу.

З врахуванням вищенаведеного, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність покладення відповідальності за нестачу вантажу як на відповідача 1, так і на відповідача 2 в рівних частинах за наявності вини обох відповідачів.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць). За недостачу, втрату, псування або пошкодження багажу, вантажобагажу залізниця несе відповідальність у таких розмірах за псування і пошкодження багажу і вантажобагажу - у розмірах тієї суми, на яку було знижено їх вартість (ст. 127 Статуту залізниць).

З огляду на це, апеляційний суд визнає обґрунтованим наведений позивачем в позовній заяві розрахунок вартості вантажу, який прибув з нестачею в розмірі 651, 41 грн.

Крім цього, апеляційний суд вважає, що місцевим судом безпідставно прийняте ним судове рішення обґрунтовано з посиланням на Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), т.як згідно ст. 2 на умовах цієї угоди здійснюється перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні між станціями, зазначеними в ст. 3, за накладними обумовленими цією угодою, тощо. Ця Угода не застосовується в разі, якщо станція відправки та призначення знаходиться в одній країні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового – про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів 1 та 2 по 325, 71 грн. вартості вантажу, який прибув з нестачею.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2009 р. по справі № 7/694 – скасувати.

Прийняти нове рішення: позов Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” задовольнити повністю.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 325 (триста двадцять п’ять) грн. 71 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантракцит” (94700, Луганська обл., м. Роженьки, вул. Комуністична, 6, р/р 26008301230607 у АК ПІБ м. Роженьки, МФО 304502, код ЄДРПОУ 32320704) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 325 (триста двадцять п’ять) грн. 71 грн.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 51 (п’ятдесят одну) грн. держмита сплаченого за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантракцит” на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 51 (п’ятдесят одну) грн. держмита сплаченого за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 25 (двадцять п’ять) грн. 50 коп. держмита сплаченого за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантракцит” на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 25 (двадцять п’ять) грн. 50 коп. держмита сплаченого за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Матеріали справи № 7/694 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

22.03.10 (відправлено)