Рішення № 8376090, 15.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2010 р. Справа № 15/16-10

вх. № 642/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Суркова І.О., дов. № 5479/0039 від 24.12.2009 року, Юркова Т.С., дов.№ 533/93 від 12.02.2010 року

відповідача - Сумцова Н.В., дов. № 11 від 11.01.2010 року

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" м. Харків

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків

про стягнення 1587944,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1587944,52 грн., у тому числі1420605,71 грн. - основного боргу, 95850,70 грн. - пеня, 12219,62 грн. - 3% річних та 59268,49 грн. - інфляційних за договором № 1017 на постачання та транспортування природного газу установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджету від 29.12.2008р.Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

В судовому засіданні 15.03.2010 за вх. № 5763 позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1451726,62 грн., з яких 1192763,37 грн. - сума основного боргу, 133654,69 грн. - пеня, 107560,15 грн. - інфляційні витрати та 17748,41 грн. - три відсотки річних. Враховуючи що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти заяву до розгляду.

Крім того, 15.03.2010 року позивач надав через канцелярію суду за вх. 5759 заяву про залучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості.

Заява позивача була задоволена судом, наданий розрахунок долучений до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2010 року визнав позовні вимоги, надав суду клопотання про зменшення розміру пені. Також позивач надав суду заяви про залучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів, які були задоволені судом, надані відповідачем документи залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача судом встановлено, що 29.12.2008 року між сторонами був укладений договір № 1017 на постачання та транспортування природного газу установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

Предметом договору є надання позивачем послуг з постачання та транспортування природного газу власними газорозподільними мережами та передача газу на вході у газову мережу відповідача, який зобов'язується прийняти вказаний обсяг газу, оплатити підприємству вартість наданих послуг, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.1. договорів оплату за спожитий природний газ споживач здійснює попередніми платежами у розмірі не менше 50% вартості планового місячного обсягу постачання до 1 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника. Послідуючі оплати проводяться до 20 числа місяця, в якому здійснюється постачання газу.

Відповідно до п.6.2. договорів остаточний розрахунок за спожитий у звітному місяці газ проводиться споживачем на підставі 2-х сторонніх актів прийому-передачі газу у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач виконав свої зобов’язання за договорами передав відповідачу в період з січня по грудень 2009 року природний газ в обсягах, обумовлених спірними договорами, що підтверджується актами виконаних робіт, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої зобов’язання за договорами, внаслідок чого станом на 15.01.2010 року утворилась заборгованість в розмірі 1192763,37 грн., яка до цього часу не сплачена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 1192763,37 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 17748,41 грн. 3% річних та 107560,15 грн. інфляційних обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2 договорів за несвоєчасну оплату вартості спожитого газу відповідач сплачує, пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Але розглянувши надане суду клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин несвоєчасного фінансування, що призвело до скрутного фінансово - економічного стану підприємства, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 66827,35 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 66827,34 грн. відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 14517,27 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про зміну позовних вимог до розгляду.

Задовольнити заяву позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Задовольнити заяви відповідача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова (адреса: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р 35217001000219 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 351011, код 07923280) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (61022, м. Харків, Держпром, 4 під'їзд, 3 поверх, п/р 26002052304481 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, код 03359500) - 1192763,37 грн. основного боргу, 66827,35 грн. пені, 107560,15 грн. інфляційних, 17748,41 грн. 3% річних, 14517,27 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В частині заявлених до стягнення 66827,34 грн. - в задоволенні позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 17.03.2010 року.