
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2019 року м. Кропивницький справа № 388/873/19
провадження № 2-іс/340/67/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом в інтересахОСОБА_1 (АДРЕСА_1) ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)до Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області (вул. Нова, 42, м.Долинська, Кіровоградська область, 28500)провизнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом в інтересах ОСОБА_2, в якому просить суд:
1) визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області в особі районного відділу/сектору УДМС України в Кіровоградській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
2) зобов'язати Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області в особі районного відділу/сектору УДМС України в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 15.07.2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області про визнання дій протиправними передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 року №2629-VIII, станом на 1 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1921,00 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1921,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 19 210,00 гривень;
- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 768,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 гривень.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
При цьому звертаючись до суду із цим позовом, позивачем не було долучено до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Разом з тим, позивачка зазначає, що її звільнено від сплати судового збору та посилається на п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зі змісту статті 3 вищевказаного закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об'єктом сплати судового збору.
Пункт 7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільняє від сплати судового збору осіб, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися саме із заявою, а не позовною заявою.
На користь цього твердження свідчить також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до п.п. "ґ" п. 2 ч. 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Пункт 14 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.
Також, суд звертає увагу, що положеннями п.п. "ґ" п. 2 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Таким чином, звернення до суду з позовною заявою в інтересах інших осіб може, за певних умов, бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору і не є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Однак, позивачами не надано до суду жодних належних, письмових доказів, які б свідчили про наявність підстав для відстрочення судового збору, так і доказів того, що фінансовий стан позивача унеможливлює сплату судового збору за подання позовної заяви у даній справі.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом частини другої статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог частини другої статті 94 та частини четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку додатки до позовної заяви, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної норми у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивачів за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Також судом встановлено, що відповідачем визначено Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області, тоді як, адресу зазначено Долинського районного сектора.
З додатків до позовної заяви судом встановлено, що відповідь про розгляд заяви надано Долинським районним сектором Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області.
Отже, в даному випадку, позивачці необхідно визначитись з особою відповідача та зазначити його вірну адресу та ідентифікаційний код юридичної особи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору або доказів, які дають право судовий збір не сплачувати, належним чином засвідчені копії документів, що додаються до позовної заяви, а також, вказати повне найменування відповідача із зазначенням його ідентифікаційного коду та зазначити данні позивачів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачам, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук
Судове рішення № 83753115, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 20.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 388/873/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: