Ухвала суду № 83746823, 19.08.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:209/2125/19

Провадження №: 2-з/755/33/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , особа, що може набути статус відповідача - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», особи, що можуть набути статусу третіх осіб: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

у с т а н о в и л а:

13.08.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва разом з ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.07.2019 року про передачу заяви за підсудністю, надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій заявниця просить запинити стягнення на підставі виконавчого напису №8665 від 24.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №26254018194521 від 25.12.2011 року. Вимоги заяви мотивовано тим, що заявниця планує подати позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. На даний час приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №57389645 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором. Заявник вказує, що на даний час є усі підстави для зупинення стягнення за виконавчим написом до моменту набрання законної сили рішенням суду, оскільки станом на теперішній час, в межах виконавчого провадження №57389645 з доходів заявниці, зокрема із заробітної плати, здійснюється списання грошових коштів.

Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову приходжу до висновку про те, що вказана заява підлягає поверненню заявнику, як така, що не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Згідно ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, її зміст не відповідає вимогам визначеним ст. 151 ЦПК України, оскільки не містить ціни позову (у разі якщо заявник планує подати позов, який не оцінюється, про це слід зазначити у заяві - «позов немайнового характеру»), а також відсутні будь-які пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (якщо заявник вважає, що в даному випадку застосування зустрічного забезпечення є недоцільним/неможливим про це слід зазначити у заяві про забезпечення позову).

За таких обставин заява про забезпечення позову не може бути прийнята судом та розглянута по суті і підлягає поверненню заявнику на підставі положень ст.ст. 151, 153 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_1 , особа, що може набути статус відповідача - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», особи, що можуть набути статусу третіх осіб: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про забезпечення позову до подання позовної заяви - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 19.08.2019 року.

Суддя -