Рішення № 8374628, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/38916.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прессмет ЛТД»

До Приватного підприємства «Металекс»

Про стягнення 117258,30 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Самелюк Ю.І. - предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 109292,00 грн. основного боргу, 6026,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1940,30 грн. та судових витрат.

Ухвалою від 14.09.2009 порушено провадження у справі №47/389, розгляд якої призначено на 14.10.2009.

Ухвалою від 14.10.2009 у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено 04.11.2009.

04.11.2009 в зв’язку із знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2009 розгляд справи призначено на 16.12.2009 року.

В судовому засіданні 16.12.2009 представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги, просив суд додатково стягнути з відповідача суму послуг адвоката в розмірі 12000,00 грн. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено та передано у власність відповідачу товар, за який останній не розрахувався в повному обсязі, у зв”язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості поставки товару.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 14.09.2009, 14.10.2009 та від 20.11.2009 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 14.10.2009, 04.11.2009 та 16.12.2009 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладної № 58 від 25.09.2008 на суму 319440,00 грн., підписаної повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідченої печатками сторін (належним чином засвідчена копія якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), позивач поставив відповідачу товар - прес гідравлічний Y83-200 B UA, вартість поставленого товару позивачем та прийнятого відповідачем складає 319440,00 грн.

Позивачем 04.08.2009 виставлено відповідачу рахунок № 44 на оплату поставленого товару на суму 127292,00 грн. та рахунок № 77 від 27.08.2008 на сумі 192148,00 грн.

Відповідно до виписки з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив оплату за поставлений товар згідно виставленого позивачем рахунку № 77 від 27.08.2008 на суму 192148,00 грн., а відповідно до платіжного доручення № 73 від 20.08.2009 відповідач частково оплатив вартість товару відповідно до рахунку №44 від 04.08.2009 на суму 18000,00 грн.

Згідно з технічним актом здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт, ремонту та технічного обслуговування, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача, скріпленого печатками сторін, позивач виконав взяті на себе зобов’язання: здійснив поставку товару та провів пусконалагоджувальні роботи для введення в дію пресу гідравлічного Y83-200 B UA.

15.01.2009 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 291208-01 з вимогою про оплату заборгованості за поставлений позивачем товар. Відповідачем дана претензія отримана 23.01.2009., що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно позовної заяви та пояснень представника позивача, відповіді на вищевказаний лист відповідач не надав і заборгованість в сумі 109292,00 грн. на момент звернення позивача до господарського суду міста Києва не погасив.

Відповідно до пояснень представника позивача, оскільки відповідач, свого обов’язку по повній оплаті поставленого позивачем (постачальником) та прийнятого відповідачем (замовником) товару не виконав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості 109292,00 грн. основного боргу, 6026,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1940,30 грн. та судових витрат.

Статтею 181 Господарського кодексу України зокрема передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, умови договору поставки, який був укладений між сторонами у спрощеній формі, а саме: шляхом прийняття замовлення до виконання, виконано належним чином та поставлено відповідачу товар на загальну суму 319440,00 грн., що підтверджується відповідною накладною та технічним актом здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт, ремонту та технічного обслуговування, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплені печатками сторін, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт у строк передбачений ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України (в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги) не виконав, а лише частково оплатив за поставлений позивачем товар у розмірі 210148,00 грн., що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку позивача та платіжним дорученням відповідача, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 109292,00 грн. (319440,00 грн. вартість поставленого товару –210148,00 грн. часткова оплата відповідача), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, прийнятий але не оплачений відповідачем товар в розмірі 109292,00 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача, 6 026,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних у розмірі 1 940,30 грн.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 109292,00 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

За розрахунком суду, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає за період з 31.01.2009 (згідно копії повідомлення про вручення позивачем було направлено на адресу відповідача претензію 15.01.2009, яку суд визнає за лист-вимогу згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України та яку відповідачем отримано 23.01.2009, у зв»язку з чим відповідач свій обов’язок по оплаті заборгованості повинен був виконати у строк до 30.01.2009 включно) і до 04.09.2009 включно (дата самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви) 2246,66 грн. (127292,00 грн. основного боргу (до часткового погашення 20.08.2009 суми боргу в розмірі 18000,00 грн.) х 3% х 201 дні прострочки : 365 = 2102,93 грн.) + (109 292,00 грн. основний борг з 20.08.2009 р. х 3% х 16 днів прострочки : 365 = 143,73 грн.), а тому суд приходить до висновку про задоволення даної позовної вимоги позивача не виходячи за межі позовних вимог, а саме: в розмірі, який заявлено позивачем у позові –1 940,30 грн.

Судом також перевірено розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за поставлений позивачем товар, у зв»язку з чим, за розрахунком суду витрати з урахуванням індексу інфляції становлять 7 019,60 грн. (127292,00 х 1,015 (індекс інфляції у лютому) х 1,014 (індекс інфляції у березні) х 1,009 (індекс інфляції у квітні) х 1,005 (індекс інфляції у травні) х 1,011 (індекс інфляції у червні) – 127292,00 грн. ), а тому суд приходить до висновку про задоволення даної позовної вимоги позивача, не виходячи за межи позовних вимог, а саме, в розмірі, який заявлено позивачем у позові –6 026,00 грн.

Також, у своїй заяві про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 12000,00 грн.

Дані витрати підтверджені позивачем наявними в матеріалах справи: договором про надання адвокатських послуг № 5/2 від 01.09.2009р., який укладений між позивачем та адвокатом Дроботько Ольгою Василівною, випискою банку по особовому рахунку ФОП Дроботько О.В. від 10.12.2009. на суму 12000,00 грн., актом прийому-передачі послуг від 10.12.2009 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1433 від 24.02.2000.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмір 12000,00 грн. обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 109292,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1 940,30 грн., 6 026,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 12000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –1172,58 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Металекс»(код ЄДРПОУ 31241826, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, офіс 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прессмет ЛТД»(код ЄДРПОУ 35618934, місцезнаходження: 02222, м. Київ, вул. Драйзера, 44-А, кв.7) 109292 (сто дев’ять тисяч двісті дев’яносто дві ) грн. 00 коп. основного боргу, 1 940 (одна тисяча дев’ятсот сорок) грн. 30 коп. - 3% річних, 6 026 (шість тисяч двадцять шість) грн. 00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 1 172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                 С.Р. Станік

підписано: 17.02.10