Рішення № 8374587, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/55226.01.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвікрим"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ БУД"

про стягнення грошових коштів 242 729,52 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ БУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвікрим"

про стягнення 184929,62 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача (за первісним позовом) Древицький О.В. –дов. № 11 від 23.04.2009 р.

від відповідача (за первісним позовом) Денисюк В.С. –дов. № б/н від 24.12.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

26.11.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олвікрим" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ БУД" заборгованості 242 729,52 грн.

07.12.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/552, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 12.01.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.10 розгляд справи відкладено на 26.01.10, через часткове виконання представниками сторін вимог ухвали про порушення провадження у справі.

25.01.10 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав зустрічну позовну заяву про стягнення 184929,62 грн.

26.01.10 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ БУД" до спільного розгляду з первісним позовом, її розгляд призначений на 26.01.10.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвікрим" підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд первісний позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві з покладенням відповідальності на Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ БУД" згідно договору та чинного законодавства України. та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ БУД" у судовому засіданні заперечував проти первісного позову з підстав викладених у запереченні на позовну заяву та просив задовольнити зустрічний позов, вказавши на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Олвікрим" умов договору підряду в частині оплати.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

01.09.05 між ВКФ «Олвікрим»(замовник) та ТОВ «СТВ БУД» (генпідрядник) був укладений Договір генерального підряду №02/09 (надалі Договір).

Відповідно до статуту ТОВ «Олвікрим»(нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників від 20.11.07 (протокол №7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвікрим» є правонаступником прав і обов’язків Виробничо-комерційної фірми «Олвікрим».

Відповідно до умов договору (п.1.1.) відповідач зобов'язаний був власними та залученими силами та засобами за замовленням позивача здійснити будівництво, пов’язані з ним будівельні та інші роботи та здати замовнику в установлений договором строк трисекційний каркасний житловий будинок по вул. Балаклавській в м. Сімферополь, АР Крим (будівельний або поштовий номер узгоджується сторонами додатково).

З умов п.1.1. договору також вбачається обов’язок замовника переди генпідряднику будівельний майданчик.

Згідно до п. 6.1., 6.2 договору замовник протягом п’яти робочих днів з моменту отримання дозволу на підготовку будмайданчика до будівництва перераховує генпідряднику первинний аванс в розмірі 10 відсотків від договірної ціни, вказаної у п.2.1 договору, в подальшому до 23 числа звітного місяця генпідрядник надає акт і довідку форм КБ2, КБ3, і замовник протягом семи днів з моменту їх отримання здійснити оплату, при цьому утримавши 10 відсотків з щомісячного платежу в рахунок первинного авансу.

В п.2.1. договору сторони визначили договірну ціну в розмірі 1742,25 грн. / 1кв.м., що в еквіваленті іноземної валюти становить 345,00дол.США / 1 кв.м.

Згідно до додатку №1 до договору сторони визначили вартість об’єкту в сумі 15 млн. 680 тис 250, 00 грн.

Додатковою угодою №1 від 13.04.06 між ТОВ «Олвікрим»(замовник) та ТОВ «СТВ БУД»сторони, у зв’язку з отриманням 11.04.06 дозволу №236, змінили порядок розрахунків, відповідно до п. 1 замовник перераховує 300’000,00грн. в на розрахунковий рахунок відповідача в рахунок первинного авансу, а у подальшому здійснюють фінансування будівництва згідно до графіка, який після підписання стає невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 генпідрядник зобов’язаний розмістити на буд майданчику будівельну техніку, засоби, механізми та вагончики необхідні для початку проведення робіт.

На виконання Додаткової угоди №1 від 13.04.06, в рахунок первинного авансу, вказаного в п.6.1. Договору, Замовник перерахував на розрахунковий рахунок Генпідрядника 300 тис грн., що підтверджено платіжним дорученням №140 від 14.04.06, актом звірки взаєморозрахунків станом на 17.09.08

У зв’язку з запереченням будівництва третіми особами, замовник не приступив до користування нею з метою зведення об’єкту і будівельний майданчик не був переданий замовником генпідряднику.

Відповідно до положень пунктів 14.1-14.3 договору визначено, що сторони можуть розірвати договір у випадках передбачених законодавством за взаємною згодою сторін уклавши відповідну угоду. При цьому ініціатор повинен направити лист про розірвання договору, вказавши причину, і якщо інша сторона погоджується то направляє лист із згодою протягом десяти днів з моменту отримання лист (повідомлення).

24.07.08 ТОВ «Олвікрим»звернулось із листом вих. №24/07-01 до Генпідрядника з вимогою повернути перераховану суму на розрахунковий рахунок Замовника, мотивуючи його самовільним зайняттям земельної ділянки, як у орендує замовник для будівництва, яке не можуть усунути правоохоронні органи.

В ході листування, сторони погодили повернення первинного авансу у повному обсязі.

Так, листом від 18.09.08, який отримано відповідачем 19.09.08, позивач погодив пропозицію генпідрядника про повернення 300’000,00 грн. первинного авансу в такий спосіб, 210524,87 грн. генпідрядник повертає, перераховуючи гроші на розрахунковий рахунок у банківській установі, а на решту суми 89475,13 грн. зараховує, як придбану оргтехніку відповідно до рахунку № СФ-3 від 31.07.08 на суму 13891,80 грн., меблі згідно до рахунку СФ-2 від 31.07.08 на суму 11218,93 грн. та дерев’яні конструкції згідно акту приймання виконаних робіт №1-05 на суму 64364,40 грн.

Листом № 200 від 22.09.08 генпідрядник направив замовнику накладні № № 2, 3 від 19.09.08 та акт, та в цьому ж повідомленні гарантував, після підписання накладних № № 2, 3 від 19.09.08 та акту, погасити заборгованість.

З наданих накладних №№ 2 та 3 і акту № 1-05 за травень 2007 року (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2007 року (форма КБ-3) вбачається, що умови домовленостей замовник виконав в повному обсязі. Проте відповідач дій на виконання своїх зобов’язань щодо дотримання правочинів не вчинив і заборгованість з перерахування невикористаної частини авансу в сумі 210524,87 грн. не погасив.

Враховуючи викладене, господарський суд здійснивши аналіз правочинів укладених між сторонами та фактично вчиненими діями, дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини підряду, які в подальшому були змінені і припинені прийнятою генпідрядником відмовою замовника від договору підряду.

Щодо первісного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги первісного позову підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, сторони мають право за взаємною згодою відмовитись від договору, при цьому відмова від договору вчиняється у такій же формі, як і договір, а правові наслідки відмови встановлюються законом або правочином.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 5 Постанови КМ України, № 668 від 01.08.05 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" договір підряду укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно до ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вкладене, господарський суд дійшов висновку, що сторонами договору було досягнуто згоди щодо його розірвання.

Сторони в двосторонньому порядку припинили будь-які зобов'язання за договором, відповідно до приписів ст. 598 та ч.1 ст. 604 ЦК України.

Оцініючи заперечення відповідача за первісним позовом суд зазначає таке.

Доводи відповідача за первісним позовом про укладення додаткової угоди № 1 від імені позивача неповноважною собою спростовуються наданими позивачем поясненнями, статутом та фактичними діями сторін.

Посилання відповідача на понесення ним витрат у зв’язку виконанням договору підряду не спростовує доводів позивача і встановлених в судовому засіданні фактів.

Водночас суд зазначає, що відповідач не позбавлений права вимоги відшкодування замовником понесених збитків.

При цьому роз’яснює, що за приписами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Пунктом 1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як от: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Заперечення відповідача з посиланням на невиконання умов договору в частині проведення оплати згідно до п.6.1. договору також не спростовують позовних вимог, оскільки положення п.6.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 13.04.06 виконані позивачем, що сторони підтвердили власними поясненнями, а позивач довів документально.

Обставини, наслідком яких стало недотримання позивачем вимог п.4.2 договору –щодо передачі будівельного майданчика, не викликані діями чи бездіяльністю замовника, що довів позивач і підтвердив відповідач надавши позитивну відповідь про повернення авансу в листі №200, що виключає вину замовника.

Згідно ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріали, устаткування або річ, що підлягає переробці. Однак відповідач не звертався до позивача з будь-якими претензіями про не можливість розпочати роботу та здійснити її у встановлений п.5.1 договору строк, не відмовився від договору.

Положення ч.1 ст.855 ЦК України визначають, що якщо закінчення роботи за договором підряду стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

У відповідності до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В ч.2 ст. 34 ГПК України, визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Відповідач не довів відсутності обов’язку з повернення авансу і не спростував належними і допустимими докази позовних вимог.

За таких обставин позов в частині стягнення неповернутого авансового платежу в сумі 210524,87 грн. підлягає задоволенню.

Крім основної суми авансового платежу позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача суми інфляційних в розмірі 27758,55 грн. та три проценти річних в розмірі 4446,10 грн.

Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до вимог вказаної норми не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується у випадку порушення грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання повернути первинний аванс, яке не є грошовим. В зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення 210’524,78 грн. неповернутого авансу, в частині стягнення санкцій встановлених ст. 625 ЦК України суд у позові відмовляє.

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладаються судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Щодо зустрічного позову.

Позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат в сумі 184’929,62 грн. мотивовані тим, що сторони погодили вартість об’єкту в сумі 15’680’250,00 грн., замовник відповідно до п.2.1, 6.1 договору повинен сплати первинний аванс в розмірі 10% від договірної ціни, проте замовник сплатив лише 300’000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

01.09.05 між ВКФ «Олвікрим»(замовник) та ТОВ «СТВ БУД»(генпідрядник) був укладений Договір генерального підряду №02/09 (надалі Договір).

Відповідно до статуту ТОВ «Олвікрим»(нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників від 20.11.07 (протокол №7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвікрим»є правонаступником прав і обов’язків Виробничо-комерційної фірми «Олвікрим».

Відповідно до умов договору (п.1.1.) відповідач зобов'язаний був власними та залученими силами та засобами за замовленням позивача здійснити будівництво, пов’язані з ним будівельні та інші роботи та здати замовнику в установлений договором строк трисекційний каркасний житловий будинок по вул. Балаклавській в м. Сімферополь, АР Крим (будівельний або поштовий номер узгоджується сторонами додатково).

Відповідно до положень пунктів 14.1-14.3 договору визначено, що сторони можуть розірвати договір у випадках передбачених законодавством за взаємною згодою сторін уклавши відповідну угоду. При цьому ініціатор повинен направити лист про розірвання договору, вказавши причину, і якщо інша сторона погоджується то направляє лист із згодою протягом десяти днів з моменту отримання лист (повідомлення).

Згідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ч. 1 ст. 604, ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як встановлено судом при вирішенні первісного позову, сторони обмінявшись листами розірвали договір підряду, а отже зобов’язання за ним припинені.

З урахуванням встановлених обставин та вимог законодавства, господарський суд виходить того, що оскільки договір не був виконаний сторонами не з їх вини і його було сторонами розірвано, то підстава для набуття відповідачем грошових коштів за ним відпала, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання.

Отже, позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до вимог вказаної норми не підлягають задоволенню

Таким чином, зустрічний позов не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладаються судові витрати при відмові у позові.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 60 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ БУД"(04053, м.Київ, вул. Якутська, 6; код ЄДРПОУ 33238642) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвікрим" (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17; код ЄДРПОУ 24507985) 210524 (двісті десять тисяч п’ятсот двадцять чотири) грн. 87 коп. основного боргу, 2105 (дві тисячі сто п’ять) грн. 25 коп. державного мита, 204 (двісті чотири) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. У зустрічному позові відмовити повністю

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.Д. Курдельчук

Дата підписання: 17.02.10