Рішення № 8374551, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/1109.02.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Тракт» в особі Шляхово-будівельного управління № 3 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»

простягнення 4365312,94 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Завалевська Я.В. –представник за довіреністю № 1/4 від 13.01.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Відкрите акціонерне товариство «Тракт»в особі Шляхово-будівельного управління № 3 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»про стягнення 4365312,94 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 25/2008 від 07.02.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 11879522,40 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 3644522,00 грн. та пеню у розмірі 720790,54 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.01.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 19.01.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 16.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 19.01.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 16.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання, неподання сторонами витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача додаткових матеріалів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.02.2010 року.

          У судовому засіданні 02.02.2010 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 19.01.2010 року, надав усні пояснення по суті спору та заявив про зміну розміру позовних вимог.

          Позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 3644522,40 грн., пеню у розмірі 311381,97 грн., а також 3 % річних у розмірі 86784,06 грн. Тобто, позивач висуває до відповідача додаткову вимогу.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

          Суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в роз’ясненні від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

          Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Так, у п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

          З огляду на викладене, суд прийняв подану позивачем заяву частково, в частині зміни розміру первісних позовних вимог, та відмовив у прийнятті заяви в частині пред’явлення до відповідача додаткової вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 86784,06 грн.

          Представник відповідача у судове засідання 02.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Беручи до уваги те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання, неподання ним витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача додаткових матеріалів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 09.02.2010 року.

          05.02.2010 року на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2010 року відповідач через загальний відділ діловодства суду подав уточнений розрахунок заявлених до стягнення сум, відповідно до якого просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 3644522,40 грн., пеню у розмірі 693345,52 грн., а також 3 % річних у розмірі 244102,56 грн.

          На підставі частини 4 статті 22 ГПК України, суд прийняв подану позивачем заяву частково, в частині зміни розміру первісних позовних вимог, та відмовив у прийнятті заяви в частині пред’явлення до відповідача додаткової вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 244102,56 грн.

          08.02.2010 року відповідач через загальний відділ діловодства суду подав уточнений розрахунок заявлених до стягнення сум, відповідно до якого просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 3644522,40 грн., пеню у розмірі 691062,61 грн., а також 3 % річних у розмірі 90732,42грн.

          На підставі частини 4 статті 22 ГПК України, суд прийняв подану позивачем заяву частково, в частині зміни розміру первісних позовних вимог, та відмовив у прийнятті заяви в частині пред’явлення до відповідача додаткової вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 90732,42грн.

          У судовому засіданні 09.02.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та подав додаткові докази.

          Крім того, у судовому засіданні 09.02.2010 року представник позивача подав уточнений розрахунок заявлених до стягнення сум, відповідно до якого просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 3644522,40 грн., пеню у розмірі 691062,60 грн., а також 3 % річних у розмірі 90732,42грн.

          На підставі частини 4 статті 22 ГПК України, суд прийняв подану позивачем заяву частково, в частині зміни розміру первісних позовних вимог, та відмовив у прийнятті заяви в частині пред’явлення до відповідача додаткової вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 90732,42грн.

          Представник відповідача у судове засідання 09.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 02.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0890584.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          07.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»(надалі –відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Тракт»в особі Шляхово-будівельного управління № 3 (надалі –відповідач) укладено договір № 25/2008 (надалі –договір).

          Виходячи зі змісту пунктів 1.1 та 1.2 договору позивач зобов’язався якісно, згідно з чинними в Україні державними будівельними нормами та в погоджені сторонами строки виконати за завданням відповідача та передати відповідачу у встановленому порядку роботи з улаштування благоустрою території на будівництві логістичного складу в с. Стоянка, загальною площею 54000,00 м2, та 3520,00 м. п. бортового каменю, а відповідач зобов’язався прийняти роботи та своєчасно оплатити їх згідно з оформленими у встановленому порядку актами виконаних робіт типової форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт типової форми КБ-3.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що загальна вартість робіт за договором визначається згідно з затвердженою сторонами динамічною договірною ціною і складає 14821825,20 грн.

          Відповідно до підпункту «а»пункту 2.2 договору відповідач зобов’язався протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору сплатити позивачу аванс у розмірі 30 % від загальної вартості договору, що складає 4446547,56 грн.

          Обов’язок здійснити передоплату за договором відповідач не виконав.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 11879522,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за лютий 2008 року від 26.02.2008 року на суму 236342,40 грн., за травень 2008 року від 30.05.2008 року на суму 158978,40 грн., за травень 2008 року від 30.05.2008 року на суму 1435568,40 грн., за червень 2008 року від 26.06.2008 року на суму 2458800,00 грн., за червень 2008 року від 26.06.2008 року на суму 234098,40 грн., за липень 2008 року від 30.07.2008 року на суму 629403,60 грн., за липень 2008 року від 30.07.2008 року на суму 72745,20 грн., за серпень 2008 року на суму 101598,00 грн., за серпень 2008 року на суму 14665,20 грн., за вересень 2008 року від 30.09.2008 року на суму 1210972,80 грн., за жовтень 2008 року від 31.10.2008 року на суму 1764134,40 грн., за листопад 2008 року від 28.11.2008 року на суму 376524,00 грн., за листопад 2008 року від 28.11.2008 року на суму 342055,20 грн., за листопад 2008 року від 28.11.2008 року на суму 1177057,20 грн., за травень 2009 року від 29.05.2009 року на суму 1468596,00 грн., за травень 2009 року від 30.05.2009 року на суму 19944,00 грн., за липень 2009 року від 22.07.2009 року на суму 7586,40 грн., за липень 2009 року від 22.07.2009 року на суму 170452,80 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Згідно з підпунктом «б»пункту 2.2 договору остаточні розрахунки за фактично виконані роботи відповідач зобов’язався здійснювати протягом 5-ти банківських днів від дня підписання сторонами акту виконаних робіт.

          Подані позивачем акти типової форми КБ-2в за серпень 2008 року на суму 101598,00 грн. та за серпень 2008 року на суму 14665,20 грн. не містять дати їх підписання.

          За таких обставин, суд вважає, що вказані документи були підписані сторонами в день підписання відповідних довідок типової форми КБ-3, тобто, 29.08.2008 року.

          Відповідно до частини 1 статті 73 КЗпП України 28 червня є святковим днем, в який робота не провадиться.

          З огляду на вказане, роботи, виконані в лютому 2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 04.03.2008 року, роботи, виконані в травні 2008 року, –у термін до 06.06.2008 року, роботи, виконані в червні 2008 року, – у термін до 04.07.2008 року, роботи, виконані в липні 2008 року, –у термін до 06.08.2008 року, роботи, виконані в серпні 2008 року, –у термін до 05.09.2008 року, роботи, виконані в вересні 2008 року, –у термін до 07.10.2008 року, роботи, виконані в жовтні 2008 року, –у термін до 07.11.2008 року, роботи, виконані в листопаді 2008 року, –у термін до 05.12.2008 року, роботи, виконані в травні 2009 року, –у термін до 05.06.2009 року, роботи, виконані в липні 2009 року, –у термін до 29.07.2009 року.

          Згідно з наданими суду виписками по особовому рахунку позивача відповідач частково розрахувався за виконані роботи, перерахувавши позивачу 8235000,00 грн.

          Зокрема, 28.02.2008 року відповідач здійснив на користь позивача переказ 160000,00 грн., 21.05.2008 року –400000,00 грн., 09.06.2008 року –800000,00 грн., 25.06.2008 року –600000,00 грн., 22.07.2008 року –500000,00 грн., 25.07.2008 року –300000,00 грн., 31.07.2008 року –300000,00 грн., 04.09.2008 року –1000000,00 грн., 03.10.2008 року 2000000,00 грн., 04.11.2008 року –200000,00 грн., 02.12.2008 року –400000,00 грн., 11.12.2008 року –500000,00 грн., 14.05.2009 року –500000,00 грн., 19.05.2009 року –200000,00 грн., 25.05.2009 року –150000,00 грн., 29.05.2009 року –100000,00 грн., 26.06.2009 року –50000,00 грн., 03.07.2009 року –50000,00 грн. та 08.07.2009 року –25000,00 грн.

          Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 3644522,40 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 3644522,40 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 691062,60 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 10.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату платежів, передбачених пунктом 2.2 договору, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Частина 1 статті 231 ГК України визначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Розмір пені, встановлений договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні суд застосовує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.

          Як зазначалося вище, роботи, виконані в лютому 2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 04.03.2008 року, роботи, виконані в травні 2008 року, –у термін до 06.06.2008 року, роботи, виконані в червні 2008 року, – у термін до 04.07.2008 року, роботи, виконані в липні 2008 року, –у термін до 06.08.2008 року, роботи, виконані в серпні 2008 року, –у термін до 05.09.2008 року, роботи, виконані в вересні 2008 року, –у термін до 07.10.2008 року, роботи, виконані в жовтні 2008 року, –у термін до 07.11.2008 року, роботи, виконані в листопаді 2008 року, –у термін до 05.12.2008 року, роботи, виконані в травні 2009 року, –у термін до 05.06.2009 року, роботи, виконані в липні 2009 року, –у термін до 29.07.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 05.03.2008 року, 07.06.2008 року, 05.07.2008 року, 07.08.2008 року, 06.09.2008 року, 08.10.2008 року, 08.11.2008 року, 06.12.2008 року, 06.06.2009 року та 30.07.2009 року відповідно.

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Тому, за прострочення оплати робіт, виконаних в лютому 2008 року, нарахування пені можливе по 04.09.2008 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в травні 2008 року, –по 06.12.2008 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в червні 2008 року, –по 04.01.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в липні 2008 року, – по 06.02.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в серпні 2008 року, –по 05.03.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в вересні 2008 року, –по 07.04.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в жовтні 2008 року, –по 07.05.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в листопаді 2008 року, –по 05.06.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в травні 2009 року, –по 05.12.2009 року, за прострочення оплати робіт, виконаних в липні 2009 року, –у термін до 29.01.2010 року.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Враховуючи зазначене, пеню за прострочення оплати робіт суд розраховує в межах періодів, заявлених позивачем.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в лютому 2008 року, складає:

          76342,40 грн. * 20 % * 56 (з 05.03.2008 року по 29.04.2008 року) / 366 = 2336,16 грн.

          76342,40 грн. * 24 % * 21 (з 30.04.2008 року по 20.05.2008 року) / 366 = 1051,27 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в травні 2008 року, складає:

          1270889,20 грн. * 24 % * 2 (з 07.06.2008 року по 08.06.2008 року) / 366 = 1666,74 грн.

          470889,20 грн. * 24 % * 16 (з 09.06.2008 року по 24.06.2008 року) / 366 = 4940,48 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в червні 2008 року, складає:

          2563787,60 грн. * 24 % * 17 (з 05.07.2008 року по 21.07.2008 року) / 366 = 28579,93 грн.

          2063787,60 грн. * 24 % * 3 (з 22.07.2008 року по 24.07.2008 року) / 366 = 4059,91 грн.

          1763787,60 грн. * 24 % * 6 (з 25.07.2008 року по 30.07.2008 року) / 366 = 6939,49 грн.

          1463787,60 грн. * 24 % * 35 (з 31.07.2008 року по 03.09.2008 року) / 366 = 33595,13 грн.

          463787,60 грн. * 24 % * 29 (з 04.09.2008 року по 02.10.2008 року) / 366 = 8819,57 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в липні 2008 року, складає:

          702148,80 грн. * 24 % * 57 (з 07.08.2008 року по 02.10.2008 року) / 366 = 26244,25 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в серпні 2008 року, складає:

          116263,20 грн. * 24 % * 27 (з 06.09.2008 року по 02.10.2008 року) / 366 = 2058,43 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в вересні 2008 року, складає:

          493172,40 грн. * 24 % * 26 (з 09.10.2008 року по 03.11.2008 року) / 366 = 8408,19 грн.

          293172,40 грн. * 24 % * 28 (з 04.11.2008 року по 01.12.2008 року) / 366 = 5382,84 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в жовтні 2008 року, складає:

          1764134,40 грн. * 24 % * 24 (з 08.11.2008 року по 01.12.2008 року) / 366 = 27763,43 грн.

          1657306,80 грн. * 24 % * 9 (з 02.12.2008 року по 10.12.2008 року) / 366 = 9780,83 грн.

          1157306,80 грн. * 24 % * 21 (з 11.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 15936,68 грн.

          1157306,80 грн. * 24 % * 127 (з 01.01.2009 року по 07.05.2009 року) / 365 = 96643,04 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в листопаді 2008 року, складає:

          1895636,40 грн. * 24 % * 26 (з 06.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 32319,05 грн.

          1895636,40 грн. * 24 % * 124 (з 01.01.2009 року по 04.05.2009 року) / 365 = 154559,29 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в травні 2009 року, складає:

          1488540,00 грн. * 24 % * 9 (з 06.06.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 8808,89 грн.

          1488540,00 грн. * 22 % * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 52037,73 грн.

          1488540,00 грн. * 20,5 % * 116 (з 12.08.2009 року по 05.12.2009 року) / 365 = 96979,40 грн.

          Розмір пені за прострочення оплати робіт, виконаних в липні 2009 року, складає:

          178039,20 грн. * 22 % * 12 (з 30.07.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 1287,74 грн.

          178039,20 грн. * 20,5 % * 170 (з 12.08.2009 року по 28.01.2010 року) / 365 = 16999,09 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати виконаних робіт складає 647197,56 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 647197,56 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»(02068, м. Київ, вул. Урлівська, 8, кв. 123; ідентифікаційний код 31458110) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Тракт» в особі Шляхово-будівельного управління № 3 (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 18; ідентифікаційний код 03450330) основну заборгованість у розмірі 3644522 (три мільйони шістсот сорок чотири тисячі п’ятсот двадцять дві) грн. 40 коп., пеню у розмірі 647197 (шістсот сорок сім тисяч сто дев’яносто сім) грн. 56 коп., 25242 (двадцять п’ять тисяч двісті сорок дві) грн. 45 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –13.02.2010 року.