Ухвала суду № 83741034, 15.08.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.08.2019 Справа № 554/7113/17

Провадження № 1-кс/554/11889/2019

УХВАЛА

іменем України

15 серпня 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Андрієнко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

заявника – адвоката Остапенка О.П.,

слідчого Савченка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу адвоката Остапенка Олександра Петровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ в Полтавській області Савченка М.А., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №22017170000000031,-

В С Т А Н О В И В :

09 серпня 2019 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла вищезазначена скарга адвоката Остапенка О.П. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №22017170000000031 від 07.09.2017 року, відповідно до якої заявник просить визнати бездіяльність старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Полтавській області Савченка М.А. щодо неповернення тимчасово вилученого майна, вилученого відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.11.2017 року протиправною; зобов`язати старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Полтавській області Савченка М.А. негайно повернути Пенчуку О.М. міжнародні поштові відправлення RA396993388UA, RA3969993480UA.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що в провадженні УСБУ в Полтавській області перебуває вказане кримінальне провадження № 22017170000000031, відомості про яке внесені до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.201 КК України. В рамках даного кримінального провадження ухвалами слідчого судді надавалися дозволи на вилучення оригіналів накладних матеріалів міжнародних поштових відправлень, в т.ч. і RA396993388UA, RA3969993480UA, їх вмісту, а також інших документів, речей тощо. Так, відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.11.2017 року вищевказані міжнародні поштові відправлення, які належать ОСОБА_1 , вилучені слідчим.

07.08.2019 року слідчому направлено клопотання про повернення вилучених речей, проте рішення щодо тимчасово вилученого майна слідчим до цього часу не вирішено, а також відсутні ухвали про накладення арешту на вищезазначене майно. Отже, заявник вважає майно тимчасово вилученим, та утримувати це майно в слідчому органі немає необхідності. Тому, оскільки в позасудовому порядку воно слідчим не повертається, вважає вказану бездіяльність протиправною, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду з даною скаргою, яку просить задовольнити.

Слідчий зі скаргою не погодився, надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив про таке. Вважає подану скаргу необґрунтованою, оскільки слідчим не було допущено бездіяльності. Твердження заявника щодо відсутності необхідності утримувати майно не відповідають дійсності, оскільки майно, щодо якого подано скаргу, було вилучено на підставі ухвали слідчого судді від 27.10.2017 року (провадження №1-кс/554/7404/2017) під час тимчасового доступу, і в ухвалі наявна пряма вказівка на вилучення саме цього майна. Таким чином, зазначені заявником предмети не мають статусу тимчасово вилученого майна, та щодо нього не існувало і на даний час не існує обов`язку слідчого негайно повернути особі вилучене майно, а також звертатись до слідчого судді з клопотанням про арешт цього майна. Крім того, зазначені міжнародні поштові відправлення та їх вміст мають доказове значення у кримінальному провадженні та є речовими доказами. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні скарги (а.с.29-31).

В судовому засіданні адвокат Остапенко О.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вимоги поданої ним скарги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у скарзі, та пояснив, що на вилучені міжнародні поштові відправлення арешт не накладався, а тому тимчасово вилучене майно підлягає поверненню власнику.

Слідчий Савченко М.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на існування ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 27 жовтня 2017 року, згідно з якою, зокрема, було надано дозвіл на вилучення міжнародних поштових відправлень та їх вмісту, а тому воно не є тимчасово вилученим майном. Крім того, вилучене майно має важливе значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні для з`ясування всіх обставин вчинення злочину, визнано речовими доказами. Вважає скаргу адвоката необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з документів, долучених до скарги, в провадженні СВ УСБУ в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №22017170000000031 від 07 вересня 2017 року, відомості про яке внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.201 КК України (а.с.12).

Слідчим суддею встановлено, що 27 жовтня 2017 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави на підставі клопотання слідчого, надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні відділу митного оформлення №1 митного посту «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС (м.Київ, вул.Георгія Кірпи, буд.2) з метою вилучення переліку речей і документів, серед яких, вміст поштових відправлень RA396993388UA, RA3969993480UA (а.с.5-6, 39-40).

На виконання зазначеної ухвали, 08 листопада 2017 року слідчим було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів, під час якого вилучене відповідне майно згідно з переліком, який вказаний в ухвалі слідчого судді, про що складено опис вилученого майна у протоколі, який наявний в матеріалах справи (а.с.7-9, 41-46).

Постановою слідчого від 07.05.2018 року після проведення експертних досліджень з вилученим майном, з огляду на наявність достатніх підстав вважати, що зазначені предмети засвідчують факт виготовлення частин пристроїв для зменшення звуку пострілу, а також самих глушників, засвідчують факт пересилання зазначених предметів до Російської Федерації, відповідні міжнародні поштові відправлення, серед яких, RA396993388UA, RA3969993480UA, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та поміщені до камери зберігання речових доказів (а.с.32-33).

З матеріалів скарги вбачається, що заявник просить повернути зазначене майно, котре було вилучено на підставі ухвали слідчого судді від 27 жовтня 2017 року, про що свідчать направлення слідчому відповідних клопотань про повернення вилучених речей (а.с.10, 11, 13-16, 34-36, 47-49).

У відповідь на клопотання слідчим направлено заявнику лист №66/6/13-0-397/12 від 31.07.2019 року про відмову у задоволенні клопотання, та повідомлено, що зазначені в клопотанні речі та документи були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.37-38).

Слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для повернення тимчасово вилученого майна враховує таке.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Виходячи з аналізу вказаної статті, слід дійти висновку, що тимчасово вилученим майном є вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обіг.

Крім того, відповідно до положень ст.168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно зі ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170-174 (арешт майна) цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, міжнародні поштові відправлення RA396993388UA, RA3969993480UA вилучені в порядку, передбаченому ст.ст.160-166 КПК України.

В свою чергу, тимчасово вилученим майном, згідно положень ст.168 КПК України, є майно, вилучене під час затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу та майно, яке вилучене під час обшуку, огляду.

З огляду на вищенаведене, вилучені міжнародні поштові відправлення, котрі просить повернути заявник, не є тимчасово вилученим майном у розумінні положень ч.7 ст.236 та ст.168 КПК України, оскільки вони вилучені слідчим на підставі ухвали від 27.10.2017 року про надання тимчасового доступу до речей та документів, з урахуванням положень ст.163 КПК України, тобто, на їх вилучення було надано дозвіл ухвалою слідчого судді.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що перелічені заявником у клопотанні речі і документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, долучені до матеріалів кримінального провадження та зберігаються належним чином в сторони кримінального провадження, досудове розслідування у якому триває у зв`язку зі здійсненням слідчих, процесуальних дій, а також потреба у вилучених під час проведення тимчасового доступу речах та документах не зникла.

У такому випадку заявник може ставити питання про повернення вилучених речей та документів у порядку, визначеному ст.100 КПК України.

Згідно з положеннями ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, та беручи до уваги, що вилучені речі та документи, зазначені заявником у поданій скарзі, не є тимчасово вилученим майном, а є речовими доказами, разом із тим, в діях органу досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні бездіяльності, щодо якої було подано скаргу, не вбачається, а тому вимоги скарги не ґрунтуються на законних підставах, внаслідок чого слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні даної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 24, 169, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги адвоката Остапенка Олександра Петровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність старшого слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ в Полтавській області Савченка М.А., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №22017170000000031.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Г.В. Андрієнко