Рішення № 8373583, 05.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/84205.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 1»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

Пророзірвання договору № 17/09- ПКЕ від 12.03.2009 року та стягнення 4882,10 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кириченко М.І. –дов. № 1/юр від 12.01.2010 року;

від відповідача : не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 1»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" про розірвання договору № 17/09- ПКЕ від 12.03.2009 року та стягнення 4882,10 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо розрахунку за реалізований товар.

Ухвалою від 15.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.01.2010 року.

В судовому засіданні 18.01.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача ухвалою суду від 18.01.2010 року розгляд справи відкладено на 05.02.2010 року.

В судовому засіданні 05.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.02.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2009 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 1»(комітент, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" (комісіонер, відповідач) було укладено Договір постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт –карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард»№ 17/09 - ПКЕ (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого,постачальник зобов’язується поставляти покупцю товар, що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС Ойл Кард», та/або надавати послуги і оплатити їх вартість на умовах даного Договору. Конкретний вид товару та/або послуг визначається покупцем виходячи з власних потреб (Додаток № 1 до даного Договору). Усі внесені в пам'ять смарт –картки дані про кількість товару та/або послуг, в тому числі необхідна кількість смарт –карток узгоджуються з покупцем індивідуально.

Відповідно до пункту 3.1 Договору постачальник поставляє покупцю товар та\або надає послуги на умовах EXW –АЗС (мийка, СТО та ін.) на вимогу покупця. Постачальник на час укладення даного Договору надає покупцю варіант обслуговування –«Електронний гаманець», який закріплюється заявкою на оформлення і видачу пластикових карт.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що вибірка товару та/ або отримання послуги покупцем здійснюється за пластиковим смарт-картками, що виготовляються за рахунок продавця і видаються покупцю протягом одного дня з дати підписання даного Договору, за умови надання останнім заставної суми.

Згідно з пунктом 3.5 Договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим у власність покупцем у момент вибірки товару у відповідній кількості за даними чека терміналу постачальника. Дата отримання товару покупцем та його кількість вказуються у видаткових накладних, котрі виписуються постачальником.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціна на одержуваний покупцем товар вказується у видаткових накладних, що виписуються постачальником щопонеділка, та визначається:

Ш          виходячи з ціни постачальника, яка діє на момент оплати партії товару покупцем та вказана у рахунку –фактурі.

Згідно з пунктами 4.2 та 4. 3 Договору ціна на отриману покупцем послугу визначається виходячи з ціни, що діяла у місці надання послуги на дату її отримання. Умови оплати –100 % передоплата вартості товару та/або послуги.

Позивач на виконання умов Договору здійснив передплату за поставку пального на суму 5500,00 грн., проте відповідач поставив частину товару у кількості 184,1 літри на суму 1039,95 грн..

Решту товару, в подальшому, відповідач не поставив, що підтверджується актами про відмову заправки автомобіля від 31.03.2009 року, від 01.04.2009 року та від 02.04.2009 року та передплату в сумі 4500,05 грн. не повернув.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді сума передплати становить 4500,05 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбаченні правові наслідки у разі порушення зобов’язань, встановлені законом або договором, зокрема у вигляді припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від виконання зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором бо законом.

Згідно ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

За правовою природою укладений між сторонами договір, є договором поставки.

Частинами 1 та 3 ст. 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором , законом або не виливає з характеру відносин сторін.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору та стягнення попередньої оплати в розмірі 4500,05 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач керуючись статтями 611, 526 ЦК України та статтею 231, 216 ГК України, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами в сумі 382,05 гривень.

Відповідно до положень ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а ч. 2 ст. 231 ГК України застосовується лише за наявності специфічного суб’єктного складу чи правовідносин, до яких даний спір не відноситься, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір № 17/09 –ПКЕ постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт –карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД»від 12 березня 2009 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, код ЄДРПОУ 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона № 1»(місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 40, код ЄДРПОУ 03584533) 4 500 (чотири тисячі п’ятсот) грн. 05 коп. –передплати, 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 02 коп. – державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

13.02.2010 року