Рішення № 83734806, 16.08.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11630/19

Категорія 25

2/295/2684/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого - судді Полонця С.М.,

секретаря с/з - Глущенко Я.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №014/1102/82/79809 від 09.06.2006 року у сумі 186639 дол. США 25 центів звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. При цьому посилається на те, що 09.06.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір та в забезпечення виконання його умов між банком та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 14.06.2006 року укладено договір іпотеки. Через неналежне виконання відповідачем, який після смерті ОСОБА_2 прийняв спадщину, за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом 04.06.2019 року становить 186639,25 дол. США. Незважаючи на направлення позивачем вимоги про усунення порушень основного зобов`язання, відповідач вказану вимогу та рішення суду про стягнення з нього боргу не виконав, заборгованість не погасив.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Полонця С.М. від 01.08.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позов та просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не надав, а тому суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

09.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/1102/82/79809, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 15000,00 доларів США строком до 08.06.2013 року.

В забезпечення виконання обов`язків позичальником за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (іпотекодавці) 14.06.2006 року було укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеки банку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12.06.2014 року по справі №295/4568/14-ц з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1102/82/79809 від 09.06.2006 року в сумі 28237,83 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 267573,83 грн. станом на 14.03.2014 року.

Виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного рішення суду відносно боржника ОСОБА_2 закрито у зв`язку з її смертю (актовий запис про смерть №2451, складений 09.10.2015 року).

Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про усунення порушення основного зобов`язання від 22.05.2019 року, однак заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон), одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону).

З огляду на вказане Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

У пункті 5.5.1. договору іпотеки сторони встановили, що у відповідності до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі чого іпотекодержатель на власний розсуд може: згідно статті 37 Закону України «Про іпотеку» набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором. В цьому випадку цей договір (застереження п.5.5.1.) є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Згідно статті 38 Закону України «Про іпотеку» продати предмет іпотеки будь-якій особі-покупцеві, при цьому ціна продажу предмета іпотеки може бути встановлена за вибором іпотекодержателя, або в розмірі заставної вартості предмета іпотеки, визначеної в п.1.3. цього договору або на підставі оцінки майна, що підготовлена незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Договір купівлі-продажу, укладений у відповідності до цього пункту є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Згідно п.5.5.2. договору іпотеки іпотекодержатель має право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладання договору купівлі-продажу між іпотекодавцями та покупцем, який укладається за письмовою згодою з іпотекодержателем в порядку, визначеному статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателя.

Відповідно до п.5.5.3. договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно п.5.6. договору іпотеки право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, встановлених пунктом 5 цього договору, належить іпотекодержателю.

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 44 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

За змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, положення Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.

Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, положення Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Положення цього Закону дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах можливе без відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця ОСОБА_1 на користь іпотекодержателя у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12.06.2014 року по справі №295/4568/14-ц.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази прийняття у встановленому законом порядку ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 та відсутності інших спадкоємців за законом або заповітом.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги не підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, ч.3 ст.223, 259, 263, 265, гл.11 розд.3 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»; місце знаходження - 73003, м. Херсон, вул. Ушакова, 53; код ЄДРПОУ - 14305909.

Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Суддя: