Рішення № 83732829, 07.08.2019, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/132/19

Провадження № 2/316/328/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2019 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області,

у складі: головуючого судді Бульба О.М.

секретар судового засідання Черкашина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру діє ОСОБА_2 до Військової частини 3042 Національної гвардії України, третя особа: Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, про скасування рішення житлової комісії та зобов`язання поновити на квартирному обліку,-

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 р. ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі свого представника за письмовим ордером (а.с.39) - адвоката Черкашин Івана Івановича (далі - представник позивача, ОСОБА_2 ) звернулась до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до Військової частини 3042 Національної гвардії України (далі - відповідач, ВЧ 3042), в якій просить суд:

- скасувати, як незаконне, рішення житлово-побутової комісії військової частини 3042 НГУ від 05.11.2018 р. - оформлене Протоколом №19, в частині щодо зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з квартирного обліку «у зв`язку з поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення та відміни рішення житлово-побутової комісії військової частини №3042 про отримання грошової компенсації за належне жиле приміщення від 21.11.2017 р. Протокол № 9а»;

- зобов`язати військову частину 3042 НГУ поновити ОСОБА_1 в пільговій черзі списку квартирного обліку осіб, які позачергово потребують поліпшення житлових умов з моменту первинної реєстрації;

- стягнути з Військової частини 3042 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування вимог позову зазначено, що ОСОБА_1 з 04.07.1998 р. проходив військову службу в Збройних Силах України. Відповідно до п.«Б» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 24.02.2014 р. №15 о/с звільнений з військової служби за станом здоров`я у запас Збройних сил України з правом носіння військової форми одягу; згідно наказу №45 командира військової частини №3042 від 04.03.2014 р. виключений із списків особові складу частини; вислуга років на військовій службі складає (у пільговому обчисленні) 21 рік 05 місяців 25 днів; є підполковником запасу.

Оскільки власного житла позивач не мав, він в 2002 р. подав заяву про надання йому житлової площі в м. Енергодар і з 27.01.2003 р. на підставі рішення, прийнятого на засіданні житлово-побутової комісії військової частин №3042 від 27.01.2003 р. позивач був поставлений на квартирний облік в загальну чергу під №75, на позачергову чергу під №5, що підтверджується Протоколом №1 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 27.01.2003 р.

Рішенням прийнятим 01.12.2003 р. на засіданні житлово-побутової комісії військової частини 3042 позивач був знятий з позачергової черги, як зазначено в Протоколі №3 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 01.12.2003 р. з підстав роз`яснень Міністерства юстиції України №23-27-36 від 06.11.2000 р., відповідно до яких офіцери, які прибули з навчальних закладів для подальшого проходження служби, не мають підстав на постановки на пільгову чергу.

Після зняття в 2003 р. з пільгової черги, позивач безперервно перебував на квартирному обліку військовослужбовців військової частини 3042 у загальній черзі.

04.03.2014 р. на засіданні житлово-побутової комісії військової частини 3042 було прийнято рішення про залишення позивача на квартирному обліку з постановкою на позачергову чергу в зв`язку з його звільненням з військ за станом здоров`я на підставі ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що підтверджується Протоколом №2 засідання житлово-побутової і комісії військової частини 3042 від 04.03.2014 р..

21.11.2017 р. на засіданні житлово-побутової комісії військової частини 3042 була розглянута заява позивача про надання згоди на отримання грошової компенсації замість неотриманого жилого приміщення і комісія прийняла відповідне рішення щодо надання підполковнику запасу ОСОБА_1 грошової компенсації в розмірі 432640 грн. за належне йому для отримання жиле приміщення, що підтверджується Витягом з протоколу №9а засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 27.11.2017 р.

Оскільки після прийняття вищевказаного рішення пройшов тривалий час, але позивач так і не отримував вищевказану суму компенсації за житло, останній вимушений був звернутись до керівництва військової частин 3042 з заявою щодо надання відповідних роз`яснень.

У відповідь на направлений запит, позивач спочатку отримав лист від 08.10.2018 р. за вих.№42/28-1103, яким командир військової частини 3042 підполковник П.О.Жаріков повідомив, що 23.08.2018 р. військовою частиною облікова справа ОСОБА_1 була направлена до Головного управління національної гвардії України для отримання компенсації за жиле приміщення, та повернута до військової частини 29.08.2018 р., а також до даної відповіді був долучений розрахунок виплати грошової компенсації на суму 432640 грн.

Потім, з листів заступника командувача Національної гвардії України ОСОБА_4 за вих.№27/30/2-В-687 від 29.11.2018 р. та т.в.о. командира військової частини 3042 Піндак Ю.В. за вих.№42/28-1334 від 05.12.2018 р., позивач дізнався про те, що рішенням житлово-побутової комісії військової частини 3042 його було знято з квартирного обліку та відмінено рішення житлово-побутової комісії від 21.11.2017 р. щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Проте, саме рішення житлово-побутової комісії військової частини 3042 Національної гвардії України - Протокол №19 від 05.11.2018 р. про зняття позивача з квартирного обліку, було йому направлено лише листом від 20.12.2018 р. за вих.№42-34/1414, після самостійним звернення позивача 10.12.2018 р. з відповідною заявою.

З Протоколу №19 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 НГУ від 05.11.2018 р. (далі - Протокол №19), позивач дізнався, що комісія вирішила зняти його з квартирного обліку у зв`язку з поліпшенням житлових умов, внаслідок якого «відпали підстави для надання іншого жилого приміщення», а також комісією було відмінено рішення ЖПК військової частини 3042 від 21.11.2017 р., Протокол №9а про отримання грошевої компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Згідно тексту Протоколу № 19, підставою для зняття Позивача з квартирного обліку стало те, що під час перевірки облікової справи ОСОБА_1 було встановлено, що останній проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору найму від 23.03.2005 р. та винаймав житло у громадянки ОСОБА_7 , з якою 11.08.2008 р. одружився. Отже, як зазначено у Протоколі №19, тим самим ОСОБА_1 нібито «порушив п.1 ч.1 ст.40 ЖК України, відповідно до п.26 Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних спілок від 11.12.1984 р. №470 «Громадяни знімаються з квартирного об, у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення», та відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України «Право членів сім`ї власника користування цим житлом: 1) Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону».

Проте, позивач категоричне незгоден з наявністю викладених в Протоколі № 19 підстав для зняття його з квартирного обліку як особи, що не потребує поліпшення житлових умов, вважає вказане рішення незаконним з наступних підстав:

За весь час перебування на обліку, позивач не поліпшував своїх житлових умов, оскільки, на час постановки його на квартирний облік Протоколом №1 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 27.01.2003 р., позивач проживав в гуртожитку, був прописаний при військовій частині, потім, з 2004 р., протягом тривалого часу він орендував житло у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 та дійсно 11.08.2007 року одружився з власницею орендованої квартири ОСОБА_7 , від шлюбу з якою у них двоє дітей. Проте, на час укладання шлюбу, ОСОБА_7 вже була власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку отримала у спадщину на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 21.07.1997 р. нотаріусом Енергодарської міської державної нотаріальної контори Запорізької області Кошкіною В.В., зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації 04.08.1997 р. в реєстровій книзі №3 за реєстровим номером №43. Тобто ОСОБА_7 набула право власності на зазначену квартиру до шлюбу з позивачем та в порядку спадкування, а отже в силу п.п.1,2 ч.1 ст.57 СК України, квартира АДРЕСА_1 є особистою власністю дружини позивача, якою остання має право розпоряджатися на власний розсуд.

Крім того, на час прийняття оскаржуваного рішення житлово-побутовою комісією військової частини 3042 від 05.11.2018 р., позивач вже не проживав разом з дружиною, а на підставі договору найму від 07.08.2018 р. орендував у ОСОБА_8 з 08.08.2018 р. іншу квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , де постійно зареєстрований та проживає.

Крім того, відповідно до ст.34 ЖК УРСР, потребуючими поліпшення житлових умов визначаються громадяни, зокрема, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається порядком встановленим Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Відповідно до вимог ст.47 ЖК УРСР, норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 км.м. на одну особу. Загальна площа двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності дружині позивача становить 49,2 кв.м., а жила - становить 28,4 км.м. Згідно довідки №7337 від 26.07.2018 р. сектора реєстрації Енергодарської міської ради, у зазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_9. та ОСОБА_1 - діти, ОСОБА_1 - брат, а отже на кожного з зареєстрованих осіб у квартирі, припадає жила площа 7,1 км.м., у разі ж реєстрації та проживання позивача у вказаній квартирі, розмір жилої площі на кожну особу буде становитиме 5,68 кв.м., що суперечить положенням ст.47 ЖК України.

Позивачем не було використано право на безоплатну приватизацію житла, він не має власного житла, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку йому не надавалось, і весь час перебування на квартирному обліку у військовій частині не з`являлось жодних підстав, які б свідчили про поліпшення його житлових умов в наслідок чого зникла потреба в наданні житлового приміщення, а тимчасове проживання позивача на підставі укладених договорів найму не є поліпшенням житлових умов.

Крім того, сторона позивача зазначає, що під час прийняття 05.11.2018 р. оскаржуваного рішення житлово-побутовою комісією військової частини 3042 НГУ, був порушений і порядок його прийняття оскільки Протокол №19 приймався у відсутності позивача і без його повідомлення.

Враховуючи, що на думку сторони позивача, зняття позивача з квартирного обліку було прийнято безпідставно з порушенням вимог законодавства, без належної перевірки його житлових умов, просить вимоги позову задовольнити (а.с.2-6).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Черкашин І.І., позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та у письмовій відповіді на відзив (а.с.83-86), в якій позивач уточнив що, що дійсно спірні відносини врегульовані не «Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, та членів їх сімей жилим приміщенням» затвердженої наказом МОУ №380 від 31.07.2018 р., а «Інструкцією з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень» затвердженої наказом МВС України від 28.07.2007 р. №278 (далі - Інструкція №278), при цьому це не впливає на існування факту порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення та не спростовує наявності порушень, у тому числі п.3.16 розділу 3 Інструкції №278, просили суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача - Заіченко Олександра Володимирівна, яка діє на підставі письмової довіреності (а.с.75), в судовому засіданні не визнала позовні вимоги з підстав викладених у відзові на позовну заяву (а.с.50-58) та у письмових запереченнях на відповідь на відзив (а.с.88-90) зауваживши на тому, що позивача по справі було повідомлено про засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042, у тому числі в телефонному режимі, що підтверджується рапортом ОСОБА_10 . Вважає, що позивач безпідставно перебував на квартирному обліку та претендував на отримання грошової компенсації за належне для отримання позивачем житлове приміщення, оскільки не подавав до військової частини документів, що його дружина має квартиру. Вважає, що спірне рішення - Протокол №19 прийнято відповідно до вимог законодавства, оскільки позивач поліпшив свої житлові умови, а отже на законних підставах був знятий з квартирного обліку.

В судове засідання представник третьої особи: Виконавчого комітету Енергодарської міської ради не з`явився, надав до суду письмове клопотання 17.05.2019 р. про розгляд справи у відсутності, не заперечує проти заявлених вимог (а.с.99).

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 (позивач по справі) з 04.07.1998 р. проходив військову службу у Збройних Силах України та наказом командувача внутрішніх військ МВС України №15 о/с від 24.02.2014 р. на підставі п.«Б» ч.6 ст.26 Закону України «Про| військовий обов`язок і військову службу», звільнений з військової служби за станом здоров`я у запас Збройних сил України з правом носіння військової форми одягу та згідно наказу №45 командира військової частини №3042 від 04.03.2014 р. виключений із списків особові складу частини, є підполковником запасу, вислуга років на військовій службі складає у пільговому обчисленні 21 рік 05 місяців 25 днів (а.с.14-15).

Держава гарантує забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами (стаття 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Згідно з частинами першою, четвертою статтею 43 ЖК Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

За частиною другою статті 46 ЖК Української РСР громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Згідно п.13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470 (далі - Правила №470), на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, у тому числі, громадяни: забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами; які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності

Відповідно до ч.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно п.6 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. №1081 (далі - Порядок №1081), питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно п.24 Порядку №1081, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Згідно п.29 №1081, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості

використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно п.3.21 «Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2007 року № 278 (далі - Інструкція №278), військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно п.32 Порядку №1081, військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Згідно п.1.3 Інструкції №278, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Згідно п.28 Правил №470, зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).

Згідно п.3.16 Інструкції №278, зняття з квартирного обліку та виведення з пільгових

списків осіб, які були необґрунтовано внесені до цих списків або втратили вказане право, проводиться житлово-побутовими комісіями військових частин у тому самому порядку, що й взяття на облік.

Протоколом №1 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 27.01.2003 р.. ОСОБА_1 (позивач по справі) був поставлений на квартирний облік в загальну чергу під №75, та позачергову чергу під №6 (п.1.3 Протоколу №1) (а.с.16-16зворот).

Протоколі №3 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 01.12.2003 р. з підстав роз`яснень Міністерства юстиції України №23-27-36 від 06.11.2000 р., відповідно до яких офіцери, які прибули з навчальних закладів для подальшого проходження служби, не мають підстав на постановки на пільгову чергу, ОСОБА_1 (позивач по справі) був знятий з позачергової черги (п.3.3 Протоколу №3) (а.с.18-18зворот)

ОСОБА_1 зареєстрував шлюб 11.08.2007 р. з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка при реєстрації шлюбу змінила своє прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 » (а.с.11).

Протоколом №2 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 04.03.2014 р. ОСОБА_1 (позивач по справі) був залишений на квартирному обліку з постановкою на позачергову чергу в зв`язку з його звільненням з військ за станом здоров`я на підставі ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (п.2.1 Протоколу №2) (а.с.17).

21.11.2017 р. на засіданні житлово-побутової комісії військової частини 3042 була розглянута заява підполковника запаса ОСОБА_1 (позивача по справі) та протоколом №9а засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 від 27.11.2017 р. вирішено надати ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення, сума якої становить 432640 грн. 00 коп. (а.с.19-19зворот, 91-92). При цьому, у даному Протоколі №9а зазначено, що квартирна справа ОСОБА_1 укомплектована повністю, документи передбачені п.11 Порядку надані всі (а.с.19-зворот), що спростовує посилання представника відповідача про відсутність всіх документів.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що зазначений Протокол №9а було скасовано до ухвалення чи на підставі спірного Протоколу №19 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 НГУ від 05.11.2018 р. про зняття ОСОБА_1 (позивача по справі) з квартирного обліку (далі - спірний Протокол №19) (а.с.37-38) з підстав відсутності всіх необхідних документів, або до нього були внесені відповідні зміни у зв`язку із встановленням ненадання усіх необхідних документів.

При цьому, відповідно до положень п.23 Порядку №1081, п.3.9 Інструкції №278, у разі потреби, інші документи, що не зазначені у даному пункті, житлова комісія запитує у разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян.

З Витягу із списку військовослужбовців військової частини 3042 взятих на квартирний облік з місця служби для одержання житлової площі в м.Енергодарі від 20.08.2018 р. рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 21.06.2018 р. №182, вбачається відсутність житла у позивача в іншому місті, а також те, що відповідачу було, на час прийняття спірного Протоколу №19 , що позивач проживає в АДРЕСА_3 (а.с.32).

Відповіддю на заяву ОСОБА_1 від 17.09.2018 р. (а.с.30), відповідачем надано розрахунок виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за належне для отримання жиле приміщення у військовій частині 3042 (а.с.31-31зворот) за нормою площі 40 кв.м. в розмірі 432640 грн., з якого також вбачається, що відповідачу було про проживання позивача у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а також зазначено, що у позивача відсутнє приватизоване житло (а.с.31-31зворот).

З Типового договору №13 від 24.03.2005 р. (а.с.22), Типового договору №2 від 09.02.2004 р. (а.с.23) встановлено, що з 2004 р. позивач винаймав у користування квартиру жилою площею 28,4 кв.м. по АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 , якій квартира належить на праві приватної власності. А згідно Типового договору №14 від 18.09.2014 р. (а.с.24) встановлено, що позивач винаймав у користування зазначену квартиру з 18.09.2014 р. у ОСОБА_7 , згідно п.п. «а» п.1 даного Типового договору житлове приміщення, що винаймає позивач по справі, належить ОСОБА_7 (а.с.24-25). Згідно Договору найму житлового приміщення №1 від 07.08.2018 р., позивач безоплатно винаймає у ОСОБА_8 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , на певний строк (а.с.26-27).

Згідно ч.1 ст.810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положень ст.334 ЦК України, право власності на майно набувається на підставі договору, або закону.

З даних технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.21-21зворот) та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.07.1997 р. (а.с.20), встановлено, що ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заповіту, спадщину у вигляді двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку зареєструвала в бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності 04.08.1997 р. (а.с.20зворот).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Тобто встановлено, що ОСОБА_7 набула права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 як спадкоємець за заповітом ще у 1997 році здійснивши державну реєстрацію майна, до реєстрації шлюбу з позивачем по справі, а тому, відповідно до ст.57 СК України, квартира є особистою власністю дружини позивача - ОСОБА_7 (Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеної в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.07.2017 р. по справі №357/9295/16-ц), а отже посилання на ст.405 ЦК України, суд вважає безпідставною, враховуючи також і те, що як встановлено, на час постановлення спірного Протоколу №19, позивач використовував для проживання іншу квартиру.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст.34 ЖК Української РСР, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, у тому числі, громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Отже, існування договорів оренди між власником квартири - ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , свідчить про необхідність поліпшення житлових умов позивача, оскільки як встановлено та не спростовано стороною відповідача, позивач не отримував житлової площі, не був учасником приватизації.

При цьому посилання сторони відповідача на штучне погіршення позивачем по справі своїх житлових умов, суд вважає безпідставним, у тому числі, з підстав того, що як встановлено, у період проживання позивача у квартирі своєї дружини - ОСОБА_7 , крім позивача, відповідно до даних довідки №7337 від 26.07.2018 р., у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 також були зареєстровані ще 4-ри особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_9. , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 (а.с.28).

Згідно п.2 Порядок №1081, п.1.2 Інструкції №278, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.

Згідно ст.7 ЖК Української РСР, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Згідно технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка, як встановлено, належить на праві приватної власності ОСОБА_7 становить 49,2 кв.м., а жила - становить 28,4 км.м., тобто, на кожного з зареєстрованих осіб у квартирі, припадала жила площа в розмірі 5,68 кв.м., що суперечить як положенням ст.47 ЖК України так і Порядку №1081 та Інструкції №278, а отже не може відноситись до поліпшення житлових умов.

Згідно положень п.1 ч.2 ст.40 ЖК Української РСР, п.30 Порядку №1081 та п.3.15 Інструкції №278, військовослужбовці знімаються з квартирного обліку в разі поліпшення житлових умов, унаслідок чого потреба в наданні житла минула. Згідно п.п.1 абзацу 1 п.26 Правил №470, громадяни знімаються з квартирного обліку, у тому числі, у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Проте, судом не встановлено, а стороною відповідача не доведено того, що у відповідача поліпшились житлові умови та він не потребує їх поліпшення, у зв`язку з чим, суд вважає безпідставним зняття з квартирного обліку позивача з причин назначених у спірному Протоколі №19 - у зв`язку з поліпшенням житлових умов в наслідок чого відпали підстави для надання іншого житлового приміщення.

Крім того, згідно положень п.28 Правил №470, при розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи. Про зняття з обліку (виключення із списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку).

Положенням п.3.16 Інструкції №278, також передбачено, що при розгляді цих питань на засідання житлово-побутової комісії запрошуються зацікавлені особи, які про зняття з обліку (вилучення з пільгової черги) повідомляються у 15-денний термін у письмовій формі.

Право присутності на засіданні житлової комісії військовослужбовця стосовно якого вирішується питання зарахування на облік визначено і положеннями п.24 Порядку №1081.

Позивачем заперечується належне інформування його про проведення засідання житлово-побутової комісії військової частини 3042 НГУ 05.11.2018 р. за наслідками якого було прийнято спірний Протокол №19, а сторона відповідача зазначає на належність повідомлення позивача за телефоном на підтвердження чого надано Рапорт ОСОБА_10 (а.с.93) та на повідомлення позивача, яке було направлено позивачу 05.12.2018 р., проте, суд критично відноситься до таких посилань сторони відповідача, оскільки, крім того, що Рапорт ОСОБА_10 датовано 18.03.2019 р., повідомлення особи передбачено у письмовій формі, а не устій, при цьому не після засідання, а у 15-денний термін днів до нього. Доказів на доведення належності повідомлення позивача, які б відповідали критеріям визначеним ст.ст.77-80 ЦПК України, про належність повідомлення позивача про засідання 05.11.2018 р. житлово-побутової комісії військової частини 3042 НГУ з розгляду питання зазначеного у спірному Протоколі №19 - відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів ч.1, ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені дослідженими доказами, не спростовані стороною відповідача, судом не встановлено законних підстав зняття позивача з квартирного обліку здійсненого Протоколом №19 від 05.11.2018 р., при цьому встановлено порушення порядку проведення засідання житлово-побутовою комісією військової частини 3042 від 05.11.2018 р., а саме - за відсутності позивача не повідомленого належним чином про його проведення.

У зв`язку з зазначеним, порушені права позивача підлягають відновленню, у зв`язку з чим суд вважає необхідним визнати незаконним рішення житлово-побутової комісії військової частини 3042 НГУ від 05.11.2018 р. оформлене Протоколом №19 в частині щодо зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з квартирного обліку «у зв`язку з поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпали обставини для надання іншого житлового приміщення та відмінити рішення житлово-побутової комісії військової частини 3042 про отримання грошової компенсації за належне жиле приміщення від 21.11.2017 р. протокол №9а, а також зобов`язати військову частину 3042 ГНУ поновити позивача в пільговій черзі списку квартирного обліку осіб, які позачергово потребують поліпшення житлових умов з моменту первинної реєстрації.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем було сплачено судовий збір за звернення до суду з позовом в розмірі 768 грн. 40 коп. (а.с.1).

Згідно частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позивних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення суми сплаченого позивачем розміру судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76-83, 89, 95, 141, 259, 263-265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордеру діє ОСОБА_2 до Військової частини 3042 Національної гвардії України, третя особа: Виконавчий комітет Енергодарської міської ради, про скасування рішення житлової комісії та зобов`язання поновити на квартирному обліку - задовольнити.

Скасувати, як незаконне, рішення житлово-побутової комісії військової частини 3042 НГУ від 05.11.2018 року - оформлене Протоколом №19, в частині щодо зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з квартирного обліку «у зв`язку з поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення та відміни рішення житлово- побутової комісії військової частини №304 про отримання грошової компенсації за належне жиле приміщення від 21.11.2017 року протокол №9а».

Зобов`язати військову частину 3042 НГУ поновити ОСОБА_1 в пільговій черзі списку квартирного обліку осіб, які позачергово потребують поліпшення житлових умов з моменту первинної реєстрації.

Стягнути з Військової частини 3042 Національної гвардії України (ЄДРПОУ: 08803684, вул. Промислова,65, м. Енергодар, Запорізька область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , сплачену суму судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення в повному обсязі складено 16.08.2019 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду (з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. із змінами).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Бульба