Рішення № 8373179, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/710.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сателит-Медикал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптекарь"

простягнення 96 123,50 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Кузьміченко С.В.

від відповідача:Сафаров А.Ф., Мізін Р.Є. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателит-Медикал" (надалі –ТОВ "Сателит-Медикал") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекарь" (надалі – ТОВ "Аптекарь") про стягнення 117855,12грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №04/11 від 03.11.2009 р. позивач передав вироби медичного призначення, а відповідач своє грошове зобов’язання належним чином не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 115173,75 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 359,59 грн., 3% річних у розмірі 321,78грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 20.11.2009 р. по 24.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2010 р. порушено провадження у справі №48/7 та призначено її до розгляду на 01.02.2010 р.

У судовому засіданні 01.02.2010 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку з частковим погашення боргу відповідачем у розмірі 24 738,30 грн., просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 90 435,45 грн., пеню у розмірі 4 779,87 грн. та 3% річних у розмірі 651,83 грн.

У судовому засіданні 01.02.2010 р. у зв’язку із клопотанням відповідача оголошено перерву до 10.02.2010 р.

05.02.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву до якого додано підписаний відповідачем текст мирової угоди, просив у разі підписання позивачем мирової угоди припинити провадження у справі, а в разі відмови задовольнити позов лише в частині стягнення основного боргу у розмірі 90 435,45 грн., а в задоволенні вимог про стягнення пені та 3% річних відмовити з огляду на невідповідність якості поставленого товару.

10.02.2010 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 90435,45грн., пеню у розмірі 4 961,89 грн. та 3% річних у розмірі 726,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 21.11.2009 р. по 10.02.2010 р.

У судове засідання 10.02.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 11.01.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримує, просив задовольнити їх повністю. Проти укладення мирової угоди заперечує.

Представники відповідача у судове засідання 10.02.2010 р. з’явилися, вимоги ухвали суду від 11.01.2010 р. виконали. Позовні вимоги в частині основної заборгованості у розмірі 90435,45грн. визнають, проти задоволення позову в частині 3% річних та пені заперечують з підстав, викладених у відзиві.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2009 р. між ТОВ "Сателит-Медикал" (продавець) та ТОВ "Аптекарь" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №04/11 (надалі –"Договір").

Відповідно до п 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов’язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вироби медичного призначення. Асортимент/номенклатура, кількість, ціна одиниці товару, вартість, порядок оплати, строк поставки наведені у специфікації, яка передається продавцем покупцю при підписанні даного договору і з моменту підписання сторонами є невід'ємною частиною даного договору.

Специфікаціями №1, №2, №3, №4 до Договору сторони визначили асортимент/номенклатуру, кількість, ціну одиниці товару, вартість, порядок оплати та строк поставки товару.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору погоджено, що якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості завода-виробника і іншими документами. Продавець зобов’язаний передати покупцю товар запакований в відповідності з встановленими вимогами для товарів даного типу. Весь товар повинен мати реєстраційне свідоцтво для продажу на території України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору у період з 04.11.2009 р. по 06.11.2009 р. поставив товар на загальну суму 147 673,75 грн., що підтверджується видатковими накладними. Вказані накладні містять підписи представників та відтиски штампу відповідача. Факт отримання товару на вказану суму визнається відповідачем.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 32 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Специфікаціями №1, №2, №4 до Договору сторонами погоджено, що покупець повинен повністю оплатити поставлений товар до 20.11.2009 р., специфікацією №3 –до 06.11.2009 р.

Отже, грошове зобов’язання відповідача по оплаті поставленого товару мало бути виконано в повному обсязі до 20.11.2009 р., а заборгованість за поставлений товар, станом на день подачі позову до суду, становила 115 173,75 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Під час розгляду справи відповідач частково оплатив заборгованість за поставлений товар, сплативши на рахунок позивача 24 738,30 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Позивачем було зменшено розмір позовних вимог у частині основного боргу на вказану суму.

Заборгованість ТОВ "Аптекарь" перед ТОВ "Сателит-Медикал" у розмірі 90435,45 грн., стягнення якої є предметом позову, підтверджується матеріалами справи, визнана відповідачем у відзиві та його представниками у судових засіданнях. Суду не надано документів, які б свідчили про відсутність вини відповідача з невиконання своїх зобов’язань по оплаті в повному обсязі поставленого товару.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 90 435,45 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 961,89 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 21.11.2009 р. по 10.02.2010 р., розраховану за подвійною ставкою Національного банку України, що діяла у період прострочення.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3 Договору за прострочку платежу покупець зобов’язаний сплатити продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком пені, а тому вимога позивача про стягнення пені у розмірі 4 961,89 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 726,16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 726,16 грн. підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення 3% річних та пені у зв’язку із поставленням неякісного товару судом відхиляються з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2.1 Договору якість товару має бути підтверджена сертифікатом якості завода-виробника і іншими документами, якщо це передбачено положеннями чинного законодавства. Доказів звернення до позивача з заявами про відсутність будь-яких документів відповідачем не надано, товар прийнято без зауважень.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що здача-приймання товару по кількості та якості здійснюється сторонами в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, оскільки у ст. 271 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно роз'яснення президії ВАСУ від 12.11.1993 р. № 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (№ П-6) та якістю (№ П-7), а також договором.

Відповідачем не надано доказів складання документів в порядку, передбаченому чинним законодавством (в т.ч. Інструкцією №П-7), на підтвердження поставки згідно Договору неякісного товару.

Посилання відповідача на заяви споживачів про неякісний товар не можуть вважатися згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України належним доказом невідповідності якості поставленого позивачем товару.

Згідно з ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Відповідачем не надано доказів пред’явлення будь-яких претензій по поставленому товару та застосування положень ст. 678 Цивільного кодексу України, а матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем оплат отриманого товару навіть після надходження скарг споживачів, на які міститься посилання у відзиві.

Крім того, за умови визнання відповідачем розміру заборгованості за поставлений товар та недоведеності порушення позивачем умов Договору, заперечення у відзиві на звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання (3% річних та пеня) не ґрунтуються на нормах права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ТОВ "Аптекарь" на користь ТОВ "Сателит-Медикал" основного боргу у розмірі 90 435,45 грн., пені у розмірі 4 961,89 грн. та 3% річних у розмірі 726,16 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателит-Медикал" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекарь" (02232, м. Київ, вул. Радунська, 5-А; ідентифікаційний код 34183689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателит-Медикал" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 21, офіс 72; ідентифікаційний код 36575064) основний борг у розмірі 90 435 (дев’яносто тисяч чотириста тридцять п’ять) грн. 45 коп., пеню у розмірі 4 961 (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят одна) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 16 коп., державне мито у розмірі 961 (дев’ятсот шістдесят одна) грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко