Рішення № 8372910, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/69703.02.10 За позовом          Дочірнього підприємства «Конріл» до          фізичної особи-підприємця Багишової Вікторії Вікторівни

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                    Голуб І.М. (довіреність № 1 від 18.11.2009р.);

від відповідача:          Багишова В.В.

В судовому засіданні 03.02.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Конріл»(надалі ДП «Конріл», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Багишової Вікторії Вікторівни (надалі Багишова В.В., відповідач) боргу в сумі 9815, 54 грн., пені в сумі 1223, 84 грн., 3% річних в сумі 294, 46 грн., штрафу в сумі 2944, 66 грн..

В ході розгляду справи позивач відмовився від вимог про стягнення з відповідача сум штрафних санкцій та у зв’язку з надходженням в рахунок оплати боргу 1000 грн. просив вирішити спір про стягнення суми основного боргу в розмірі 8815, 54 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № К 1753 від 05.02.2008р. зобов’язання щодо оплати отриманої продукції виконані не у повному обсязі. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача, з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні представник зазначив про поступову виплату боргу зазначаючи про наявність об’єктивних обставин що призвели до неможливості здійснення повного розрахунку з позивачем за отриманий по договору товар.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2008р. між ДП «Конріл»та фізичною особою-підприємцем Багишовою В.В. укладено договір купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу № К 1753 за умовами якого продавець продає товар під торговими марками Casalini, Bauli, Casado, Pastificio, Bolognese, Vitolio, Septona, Chirton, Эврика, Abea, Nannys, Kalimera, Vigilante, Eliocell, Delphi, Melissa Primo Gusto та інші, а покупець (відповідач у справі) вивчивши поточний прайс-лист продавця замовляє, приймає та оплачує товар на умовах, передбачених договором.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковою накладною № 01-0001163 від 16.02.2009р., яка у належним чином засвідченій копії наявна у матеріалах справи.

На вимоги суду (ухвала від 01.12.2009р.) суду не представлено банківських виписок, прибуткових касових ордерів на підтвердження часткової оплати товару переданого за накладною від 16.02.2009р., на підтвердження викладеного у позовній заяві щодо неотримання коштів за поставлений товар не надано довідки з банку, що підтверджує ненадходження коштів на рахунки зазначені в договорі від 05.02.2008р. в періоді з 16.02.2009р. в рахунок оплати товару по договору № 1753 від 16.02.2009р., однак сума заборгованості в розмірі 8815, 54 грн. відповідачем не заперечується, доказів у спростування вказаної суми суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 4.1 договору № К 1753 від 05.02.2008р., розрахунок за кожною накладною мав бути здійснений відповідачем не пізніше, ніж через 14 календарних днів з моменту поставки товару. Оскільки, отримання товару відповідачем підтверджується видатковою накладною за 16.02.2009р., строк виконання зобов’язань по оплаті отриманої продукції станом на час вирішення спору є таким що настав (сплата коштів мала бути здійснена у строк спливу 14 календарних днів від дати зазначеної у накладних).

          Оплата отриманого на підставі зазначених вище накладних товару, здійснена відповідачем не у повному обсязі, зокрема станом на час розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 8815, 54 грн.. Доказів повної оплати товару згідно видаткової накладної про яку заявлено позивачем у позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення заборгованості у вказаній сумі підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 88, 15 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Багишової Вікторії Вікторівни (04078, м. Київ, вул. Межова 5, кв. 10, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер 2682615567) на користь Дочірнього підприємства «Конріл»(01133, м. Київ, вул. Кутузова 18/7, офіс 201, п/р 260070101827 в ЗАТ «ПроКредитБанк»у м. Києві, МФО 320984, ідент. код 23703164) 8815, 54 грн. (вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень 54 копійки) основного боргу, 88, 15 грн. (вісімдесят вісім гривень 15 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 11.02.2010